Справа № 203/1459/25
Провадження № 2/0203/1150/2025
23 травня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.
за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини
05.03.2025 представник позивачки ОСОБА_3 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач участі у вихованні сина не приймає, матеріальної допомоги на його утримання добровільно не надає. 10.05.2022 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 22.04.2022 і до досягнення ним повноліття. Шлюб між стронами було розірвано на підставі рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2024 у справі №205/1279/24. Позивачка зазначає, що на сьогоднішній день розмір стягуваних аліментів, який був визначений судом, є недостатнім для належного утримання малолітньої сина, оскільки потреби на його утримання збільшилися. Позивач наводить правові підстави для зміни розміру аліментів, посилаючись на ст.192 СК України, яка передбачає можливість зміни розміру аліментів у зв'язку зі зміною матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів, у зв'язку із чим просить задовольнити позов та збільшити розмір аліментів, які стягуються за судовим наказом, а саме з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму до 5 000, 00 грн щомісяця, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000, 00 грн та 2 000, 00 на майбутні витрати (складання відповіді на відзив та інших процесуальних документів у разі їх необхідності).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025, цивільну справу №203/1459/25, провадження №2/0203/1150/2025, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду 06.03.2025.
В порядку ч.6 ст.187 ЦПК України з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №1186364 від 11.03.2025 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 , яка відповідає адресі, зазначеній в позовній заяві.
Ухвалою суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 21.05.2025 від представника позивачки Меркулової Т.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без її та позивачки участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на адресу його місця реєстрації; поштові конверти повернулися до суду з позначкою оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта»: «За закінченням терміну зберігання» та «Адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до чинного процесуального законодавства вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Жодних документів від відповідача до суду не надходило. Справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
23.05.2025 у судовому засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 01.12.2021 перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 169, складений 08.12.2021.
З 2022 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство не ведеться, позивачка разом з сином проживає окремо від відповідача. Як зазначає позивачка, матеріальної допомоги відповідач добровільно не надає, участі у вихованні сина ніяким чином не приймає.
20.05.2022 Кіровським районним судом міста Дніпропетровська по справі 203/1296/22 видано судовий наказ від 10.05.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 22.04.2022 і до досягнення ним повноліття.
Згідно даних АСВП 07.07.2022 державним виконавцем Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового наказу, виданого 20.05.2022 по справі 203/1296/22. Після накладення державним виконавцем арешту на майно та грошові кошти боржника, зі слів позивачки, відповідач по справі прохав забрати виконавчий документ та надав обіцянку про добровільну сплату аліментів. За письмовою заявою стягувача, державним виконавцем винесено постанову від 19.09.2022 про повернення виконавчого документу стягувачу.
09.04.2024 шлюб між сторонами було розірвано у судовому порядку, про що 09.04.2024 у справі 205/1279/24 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо добровільної сплати аліментів на утримання їх малолітнього сина, позивачка була вимушена повторно звернутися до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з виконавчим документом.
16.10.2024 державним виконавцем вказаного ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76262945 з примусового виконання судового наказу, виданого 10.09.2024 по справі 203/1296/22 (до виконання пред'явлений дублікат судового наказу від 10.05.2022).
Крім того, 27.01.2025 державним виконавцем винесені постанови про арешт майна боржника, про арешт грошових коштів на рахунках у банківських установах, про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та по розшуку майна боржника.
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного 21.02.2025 Другим Правобережним ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідач у січні 2025 року частково сплатив заборгованість у сумі 34 000, 00 грн, а в лютому 2025 року - 11 131, 00 грн.
У зв'язку з повним погашенням заборгованості за період з 22.04.2025 по лютий 2025 (включно), 25.02.2025 постановами державного виконавця знято арешт з коштів боржника, знято майно з розшуку.
Разом з тим, 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця (дитина до 6 років), як зазначає позивачка, з 01.01.2025 становить 1 281, 50 грн, є недостатнім для гармонійного розвитку дитини та для її життєзабезпечення, а оскільки відповідач є працездатного віку та наразі офіційно працевлаштований в ТОВ «НОВАПЕЙ», отримує дохід з ІV кварталу 2024 року, є підстави для збільшення розміру аліментів, що стягується.
Спірні правовідносини між сторонами пов'язані з обов'язком батьків утримувати дитину та способом виконання такого обов'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Частиною 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За умовами ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2 563,00 грн; для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196,00 грн.
Положення ч. 1 ст. 192 СК України передбачають, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Вказана вище правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 (справа 643/11949/19, провадження № 61-2698св21).
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України).
У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У подальшому, визначена судом сума аліментів може бути змінена (збільшена або зменшена) у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я отримувача або платника аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до наведених норм підставою для збільшення розміру аліментів може бути таке покращення майнового стану платника аліментів, яке робить можливим сплату ним аліментів у більшому за попередньо визначений розмір. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Як встановлено судом, як на підставу збільшення розміру стягуваних аліментів позивач вказує, що сума стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.04.2022 і до досягнення нею повноліття на підставі судового наказу від 10.05.2022, виданого Кіровським районним судом міста Дніпропетровська 20.05.2022 (дублікат судового наказу виданий 10.09.2024), на даний час є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки в силу свого віку дитина природньо потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, відновлення здоров'я, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері.
Так, поставивши перед судом питання про збільшення розміру аліментів, позивач зазначає про покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому зобов'язань по сплаті аліментів, а саме в рамках виконавчого провадження №76262945 державним виконавцем вживалися заходи щодо розшуку майна боржника, а саме, направлення запитів, відповідно до яких встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб Chevrolet Lacetti, 2006 року випуску; на праві власності належить 1/3 частки квартири по АДРЕСА_1 ; згідно наданої відповіді Державної податкової служби України №253500491 від 24.02.2025 боржник ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) отримує дохід від податкового агента ТОВ «НОВАПЕЙ» з ІV кварталу 2024 року.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №037-VIII було внесено ряд змін до Сімейного кодексу України, зокрема, надано право позивачу у справах про стягнення аліментів самостійно обирати спосіб їх стягнення у частці від доходу відповідача або у твердій грошовій сумі, а також змінювати спосіб стягнення аліментів, визначений попереднім рішенням суду, за окремим позовом, незалежного від наявності у платника аліментів офіційного працевлаштування та отримання регулярного чи мінливого заробітку (доходу). Вказаний Закон набрав чинності 08 липня 2017 року.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини у їх сукупності, за результатами оцінки на предмет їх належності, допустимості, достатності, керуючись наведеними нормами законодавства, першочергово враховуючи інтереси дитини, суд доходить висновку про задоволення позову про збільшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.04.2022 і до досягнення ним повноліття до 5 000, 00 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним і є достатнім для забезпечення розумних потреб малолітньої дитини з урахуванням її віку.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду письмові докази: договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, предметом якого є, зокрема, правовий супровід цивільної справи про збільшення розміру аліментів з ОСОБА_2 , сторони дійшли згоди, що вартість послуг (гонорару) визначається за домовленістю сторін, залежно від складності та об'єму виконаних робіт з внесенням попередньої оплати, а у разі збільшення таких робіт, вартість адвоката оплачується за фактично виконану роботу. До матеріалів справи долучена копія квитанції з оплати послуг адвоката Меркулової Т.П. від 12.02.2025 за складання позовної заяви про збільшення розміру аліментів на утримання дитини в сумі 2 000, 00 грн. Інші фактичні виконані роботи адвокатом, суду не надані.
Суд враховує, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2 000, 00 грн підтверджено належними та допустимими доказами, а тому заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, предметом позову, наданим адвокатом обсягом послуг, а відтак суд дійшов висновку, що співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 2 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, а тому в порядку ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 968, 96 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно судового наказу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2022 по справі №203/1296/22, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.04.2022 і до досягнення ним повноліття до 5 000, 00 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 30.05.2025.
Суддя І.В. Іваницька