02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 308/9126/24
провадження № 61-6809ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки транспортного засобу,
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 у порядку поділу спільного майна подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частки транспортного засобу у розмірі 250 000,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2025 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року залишено без змін.
27 травня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимогОСОБА_3 , стягнути з позивача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 9 783,63 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 62 100,00 грн, здійснити поворот виконання оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представником заявника порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Встановлено, що повний текст оскаржуваної постанови складений 05 травня 2025 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 04 червня 2025 року.
Оскільки, касаційна скарга була подана до Верховного Суду 27 травня 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.
2. Однакподана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності,стягнення грошової компенсації), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, алене менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12 - 36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»), таким чином (500 000,00*1%)*200%*0,8%=8 000,00 грн.
Заявником сплачено судовий збір за подання даної касаційної скарги у розмірі 5 049,61 грн.
Отже, ураховуючи характер спору заявникові необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 950,39 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про доплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року залишити без руху.
Надати представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько