г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/851/19
Номер провадження 2/213/119/25
03 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Нестеренка О.М.,
секретар судового засідання - Близнюк Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» про визнання недійсними договорів, -
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати недійсними: договір №1-20180701-4344at01.07.2018 (43446) від 01.07.2018, укладений з ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» на суму 2500 грн зі строком дії до 04.12.2018; договір № 492913 від 02.07.2018, укладений з ТОВ «Веллфін» на суму 1200 грн за строком дії до 05.07.2018; договір №180701-132012 від 01.07.2018, укладений з ТОВ «Прості займи» на суму 2100 грн зі строком дії до 16.07.2018; договір №439762084 від 01.07.2018, укладений з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 4000 грн зі строком дії до 25.07.2018; договір № PB.UAH.DN220Z.27475652 від 01.07.2018, укладений з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на суму 20918 грн зі строком дії до 30.06.2020; стягнути з відповідачів судові витрати.
Позов обґрунтовано обставинами:
Згідно з відомостями УБКІ в кредитній історії щодо ОСОБА_1 наявна інформація щодо укладених від її імені зазначених оспорюваних кредитних договорів в період з 01.07.2018 по 02.07.2018.
Позивач вказані кредитні договори не укладала та стала потерпілою внаслідок шахрайських дій зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за наступних обставин.
22.06.2018 приблизно о 01:30 годині ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 під приводом того, що вони їдуть повз місце проживання ОСОБА_1 на море, заїхали до позивача та вказали на те, що збираються повернути кошти за державною програмою утеплення.
Повернення коштів відбувалось за допомогою додатку Приват24, для чого ОСОБА_2 сфотографувала кредитну картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (обидві сторони), яка належала ОСОБА_1 . Однак грошові кошти повернути у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вийшло, тому вони сказали, що зроблять це іншим разом.
Для входу в додаток Приват24 ОСОБА_1 використовувала мобільний номер НОМЕР_1 , мобільного оператора ПАТ «Київстар».
30.06.2018 вказаний мобільний номер був заблокований, позивач намагалася його відновити, проте безрезультатно.
В період часу з 30.06.2018 по 04.07.2018 вказаний мобільний номер позивач не використовувала, і в подальшому змінила фінансовий номер в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на інший.
18.01.2019 позивачу стало відомо про укладення від її імені зазначених оспорюваних договорів позики.
Позиція відповідачів.
В матеріалах справи містяться заяви від представника ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що оспорюваний договір позики було анульовано самим товариством, а заборгованість списано (Т. 1, а.с. 68-73, 138, 257).
12.08.2020 ухвалою суду провадження у справі було закрито в частині цих позовних вимог.
04.09.2019 від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке. Кредитного договору, який просить визнати недійсним позивач, - не існує. Є інший діючий договір, на підставі якого позивачка отримала кредитну картку, на яку видаються різні види кредитів. Наголошується на відмінності між письмовим договором та виконанням укладеного договору, зокрема отримання/використання кредитних коштів (клієнтом або шахраями, які отримали доступ до рахунку з власної волі клієнта). Також зазначається, що позивачка не повідомляла банк про втрату контролю над карткою та індивідуальними даними.
16.08.2024 від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов ще один відзив, в якому зазначається, що 01.07.2018 позивачка дійсно підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання кредиту «Швидкий кредит» № DNH0CTCT0052576 кредитної угоди, шляхом накладення свого Підпису, який підтверджується ОТП-паролем на фінансовий номер телефону клієнта.
Ні підставі цього договору клієнту надано строковий кредит у розмірі 20918,00 грн на строк 24 місяці.
Сума кредиту надається клієнту шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Отже, за допомогою фінансового телефону ОСОБА_1 та введення на сайті ПриватБанка ОТП-пароля, який надійшов Позивачці на її телефон, між нею та ПриватБанком було укладено 01.07.2018 р. кредитний договір № DNH0CTCT0052576.
03.03.2025 від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» також надійшли пояснення у справі, відповідно до яких АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вважає, що в обвинувальному акті підтверджується факт добровільної самостійної усвідомленої дії ОСОБА_1 з приводу укладання оскаржуваного кредитного договору та здійснення всіх переказів коштів з картки і правильним введенням ПІН-коду.
05.09.2019 від представника ТОВ «ВЕЛЛФІН» надійшов відзив, відповідно до якого товариство вважає недоведеними вимоги позивача з посиланням на належні докази, які давали б підстави вважати, що договір між позивачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН» не укладався.
29.01.2021 від представника ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» надійшов відзив, відповідно до якого товариство вважає необґрунтованими вимоги позивача. Зазначається, що позивачка оформила кредитний договір в режимі он-лайн та на її банківську картку були перераховані кошти у розмірі 2100 грн.
Від ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» відзиву не надходило.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
15.07.2019 позовна заява отримана Широківським районним судом Дніпропетровської області.
01.08.2019 ухвалою судді провадження у справі було відкрито, постановлено розгляд справи проводи в порядку загального позовного провадження.
12.08.2020 ухвалою суду було витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про фінансовий номер позивача, а також у ПАТ «Київстар» інформацію про блокування номеру позивача.
12.08.2020 ухвалою суду було призначено справу до судового розгляду.
12.08.2020 ухвалою суду провадження у справі було закрито в частині позовних вимог до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
29.07.2024 цивільну справу було передано до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі Розпорядження № 776 в.о. голови суду.
12.08.2024 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було прийнято до свого провадження цивільну справу.
20.03.2025 ухвалою суду постановлено витребувати копії оспорюваних договорів від відповідачів.
06.05.2025 ухвалою суду підтовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у захисті прав споживача шляхом визнання недійсними договорі позики та договору кредиту.
Судом встановлено, що 02.07.2018 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики №492913 (Т. 1, а.с. 99).
Сума позики - 1200 грн.
Строк позики - 3 (дні) до 05.07.2018.
Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний Позичальником.
Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (4FF28r).
01.07.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 180701-132012 (Т. 2, а.с. 1).
Сума кредиту - 2100 грн.
Строк кредитування - 16 днів о 16.07.2018.
До Договору додається інформація щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору (Т. 2, а.с. 22).
Відповідно до цієї інформації, 01.07.2018 о 13:20:40 позивачу на її мобільний номер було відправлено СМС з кодом, який необхідно ввести на сайті для підтвердження заявки.
Також, 01.07.2018 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання кредиту «Швидкий кредит» № DNH0CTCT0052576 кредитної угоди, шляхом накладення свого Підпису, який підтверджується ОТП-паролем на фінансовий номер телефону клієнта (документ ЕС від 16.08.2024).
Ні підставі цього договору клієнту надано строковий кредит у розмірі 20918,00 грн на строк 24 місяці.
Сума кредиту надається клієнту шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Отже, за допомогою фінансового телефону ОСОБА_1 та введення на сайті ПриватБанка ОТП-пароля, який надійшов Позивачці на її телефон, між нею та ПриватБанком було укладено 01.07.2018 р. кредитний договір № DNH0CTCT0052576.
З наведеного видно, що і договори позики і кредитний договір були підписані з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором (OTP паролем), який направлявся на вказаний позичальником мобільний номер.
Стосовно Договору позики від 01.07.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» та ОСОБА_1 , то суд немає можливості його дослідити, адже товариство не виконало ухвалу суду від 20.03.2025 про витребування копії такого договору, в матеріалах справи також відсутня копія цього договору.
Крім того, ПАТ «Київстар» на виконання ухвали Широківського районного суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 надало інформацію про те, що з 29.06.2018 по 04.07.2018 послуги абоненту за номером 098-702-47-13 надавались знеособлено (анонімно), атому стверджувати, що саме ОСОБА_1 була користувачем даного телефонного номеру у товариства немає підстав.
Водночас 29.06.2018 здійснено заміну СІМ-карти з вказаним телефонним номером на нові СІМ-карту з тим самим телефонним номером.
30.06.2018 було проведено процедуру дистанційної заміни СІМ-карти через особистий кабінет в системі «Мій Київстар».
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 11.09.2020, 11.07.2018 клієнтка через термінал ввела номер телефона НОМЕР_3 як фінансовий (Т. 1, а.с. 218).
В судове засідання сторони не з'явились, їх належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
03.06.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідачі про дату та час розгляду справи повідомлялись судом своєчасно та у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 3 цієї статті, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом - шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 3статі 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовує свої вимоги тією обставиною, що вона не укладала спірних договорів позики (кредиту), адже втратила доступ до свого номер мобільного телефона, на який надходили одноразові ідентифікатори (ОТР паролі), необхідні для електронного підпису.
Водночас способом захисту позивач обрала конструкцію визнання недійсними спірних договорів.
При цьому, неукладеність передбачає відсутність підтвердження волевиявлення позичальника на укладення спірних договорів, в той час як недійсність передбачає те, що договір відбувся, а сторони виразили своє волевиявлення на зміну цивільних прав та обов'язків.
Наслідки недійсності не можуть застосовуватись до правочину, який не вчинено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 виклала правовий висновок про те, що неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 05.03.2025 у справі № 554/11260/21 зазначає, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису).
Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов'язку боржника за договором відсутнім.
Позивач вимоги про визнання обов'язку боржника за спірними договорами позики відсутнім не заявляла, а отже вимога про визнання недійсним спірних договорів є неналежною, адже не призведе по відновлення порушеного права.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 353,354 ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» про визнання недійсними договорів - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2025 без проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес капітал», код ЄДРПОУ 40489610, юридична адреса: м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 34/2, офіс 18.
Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48.
Відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прості займи», код ЄДРПОУ 40858239, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 39-а, офіс 25.
Суддя О.М. Нестеренко