22 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 713/2905/24
провадження № 61-1286ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тимуш Леонід Федорович, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду
від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Вашківецька міська рада Вижницького району Чернівецької області, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Вашківецька міська рада Вижницького району Чернівецької області, в якому просила встановити факт своєчасного прийняття спадщини,
що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , та визнати за нею право власності
на спадкове майно, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями
та господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня
2024 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду
від 26 грудня 2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволення позову.
25 січня 2025 року адвокат Тимуш Л. Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня
2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року
у цій справі, у якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року і ухвалити нове рішення
про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано представнику заявниці надати суду уточнену касаційну скаргу разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України,
зазначити своє місце проживання чи перебування, а також надати документ,
що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі,
або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 лютого 2024 року представником заявниці надано суду матеріали, з яких вбачається, що недоліки касаційної скарги усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2024 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року представник заявниці вказує неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення
норм процесуального права, зокрема зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували статтю 549 ЦК Української РСР без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
від 02 вересня 2020 року у справі № 305/653/18 та від 28 червня 2023 року у справі № 303/1176/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також представник заявниці в касаційній скарзі посилається на відсутність постанови Верховного Суду стосовно належного відповідача при прийнятті спадщини згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно
до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на зазначене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати із Вижницького районного суду Чернівецької області справу
№ 713/2905/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Вашківецька міська рада Вижницького району Чернівецької області, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини
та визнання права власності на спадкове майно.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська