28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 644/9826/23
провадження № 61-1905ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого
діє ОСОБА_4, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора,
про визнання права власності на 7/12 часток квартири
АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - змінено, викладено його мотивувальну частину
в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
14 лютого 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4, засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня
2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року
у цій справі, в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання
за ним права власності на частину спірної квартири в порядку спадкування
за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1
та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу про визнання права власності на 7/12 часток спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано представнику заявника надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості спірної квартири тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви та самостійно розрахувати розмір судового збору, виходячи із вартості спірного майна, та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір»
за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна,
і на підтвердження надати до суду докази його вартості.
На виконання вимог ухвали суду представником заявника надано суду матеріали на усунення недоліків, до яких долучено квитанцію про сплату судового збору
за подання касаційної скарги у цій справі в розмірі 6 114,00 грн та звіт про незалежну оцінку спірної квартири від 23 листопада 2023 року, здійснений з метою визначення ринкової власності майна для розрахунку судового збору, з якого вбачається, що ринкова вартість спірної квартири станом на 23 листопада
2023 року становить 524 000,00 грн.
Таким чином, недоліки касаційної скарги представником заявника усунуто.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Вбачається, що між сторонами виник спір про визнання права власності на частку квартири, ринкова вартість якої на момент подання позовної заяви становила
524 000,00 грн, тобто в справі незначної складності з ціною позову,
що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000,00 грн).
Отже, касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,
які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі особа, яка її подала, посилається на те, щовідмовляючи
у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позов поданий
до неналежного відповідача у цій справі. Разом з тим, касаційна скарга містить доводи про те, що позов поданий до належного відповідача у цій справі, а тому
ці доводи підлягають перевірці.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу
та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України
від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
З огляду на зазначене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
У зв'язку із набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону України
від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів найменування Орджонікідзевського районного суду м. Харкова змінено на Індустріальний районний суд м. Харкова.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати із Індустріального районного суду м. Харкова справу № 644/9826/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська