28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 307/1312/22
провадження № 61-17448св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
третя особа - Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Федаш Микола Миколайович, на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2024 року у складі судді Чопик В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Мацунича М. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якому просив суд усунути перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_3 за власний рахунок знести частину реконструйованої житлової будівлі у розмірах та конфігурації, визначених згідно збірного кадастрового плану земельної ділянки № 2, розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ГЕО-Земля», що знаходиться на його земельній ділянці (кадастровий номер 2124487400:04:004:0115), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 березня
2024 року клопотання представника відповідача про закриття провадження задоволено.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Вирішено питання стягнення судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Тячівського районного суду
від 06 березня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня
2024 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду
від 19 грудня 2024 року, клопотання представника позивача - адвоката Онуфрія Д. В. задоволено.
Замінено позивача ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
У задоволенні клопотання представника відповідача Федаш М. М. про закриття провадження у цивільній справі у зв'язку з відсутністю предмета спору відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що оскільки спірна земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу від 02 лютого 2024 року була відчужена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , то її слід залучити до участі у справі, як позивача, як матеріального правонаступника первісного позивача - ОСОБА_1 , на підставі статті 55 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Федаш М. М., посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині заміни позивача у справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині судове рішення не оскаржується.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки про наявність підстав для заміни позивача у справі, оскільки нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача. Посилається на відповідну практику Верховного Суду.
Зазначає про неналежне мотивування судами своїх судових рішень.
Крім того, вважає, що судді Кожух О. А. і Мацнич М. В. підлягали відводу, оскільки вже брали участь у розгляді цієї справи, а саме приймали постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2024 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Онуфрій Д. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність оскаржуваних судових рішень, які вважає законними й обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Федаш Микола Миколайович, на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2024 року
у частині відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовлено та відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Федаш Микола Миколайович, на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року. Витребувано справу із суду першої інстанції.
07 лютого 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2025 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Федаша М. М., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до цієї норми процесуального права правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим. За часткового правонаступництва або сингулярного (одиничного) від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки, зокрема при зміні суб'єктивного складу правовідносин.
Згідного з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином, при переході прав і обов'язків відносно майна на підставі договору дарування від одного суб'єкта права іншому суб'єкту права існує сингулярне правонаступництво (постанови Верховного Суду: № 61-39318св18, № 61-6723св23).
Встановивши, що ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 земельну ділянку щодо якої виник спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про заміну первісного позивача ( ОСОБА_1 ) на нового ( ОСОБА_2 ), оскільки саме прав та інтересів останньої стосується вирішення цього спору.
Доводи касаційної скарги про те, що нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача, є безпідставними, оскільки стаття 55 ЦПК України передбачає можливість заміни сторони у разі виникнення обставин її правонаступництва, а відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21 (провадження № 61-5246св22) є нерелевантним до процесуальних обставин цієї справи, оскільки в ній вирішувалося питання заміни неналежного позивача, що дійсно нормами ЦПК України не передбачено. У справі, яка Верховним Судом переглядається, вирішувалося інше процесуальне питання - здійснення процесуального правонаступництва, що є різними інститутами цивільного процесуального права.
Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд ухвалив судове рішення неналежним складом суду, оскільки ухвалення судового рішення суддями щодо процесуального питання не перешкоджає їм розглядати інше процесуальне питання у межах цієї справи та не є підставою для самовідводу суддів відповідно до положень статті 36 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Федаш Микола Миколайович, залишити без задоволення.
Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець