28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 372/4752/21
провадження № 61-7875св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня
2022 року у складі судді Кравченка М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068, площею 0,1000 га, і 3223151000:04:023:0076, площею 0,2250 га, які розташовані в с. Плюти Обухівського району Київської області, на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С. Ю. договорів дарування земельних ділянок від 18 червня 2011 року, які зареєстровані відповідно за реєстровими номерами 3278 та 3280.
На виконання вимог закону та маючи намір зареєструвати належні на праві власності земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, ведення якого розпочато з моменту набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» з 01 січня 2013 року, позивач подала до Головного управління Держгеокадастру у Київській області заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, на яку отримала від державного земельного реєстратора відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23 травня 2019 року № РВ-3201806632019 з підстав перетину ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 з ділянкою 3223151000:04:026:0069, та від 23 травня 2019 року № РВ-3201806642019
з підстав перетину ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076
з ділянками 3223151000:04:026:0070 і 3223151000:04:023:0099, з площею накладення по 50 % кожна.
Після отримання рішень позивачка дізналась, що 02 червня 2014 року Головне управління Держземагенства у Київській області прийняло накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, видані на ім'я ОСОБА_4 від 02 червня 2014 року
№ 10-1378/15-14сг, ОСОБА_5 від 02 червня 2014 року
№ 10-1377/15-14сг, ОСОБА_6 від 02 червня 2014 року
№ 10-1380/15-14сг.
Також позивачці стало відомо, що кінцевими власниками земельних ділянок
з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069 і 3223151000:04:026:0070 стала ОСОБА_7 , а з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 - ОСОБА_3 .
Позивачка вказувала, що як власник земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, волю на відчуження цих земельних ділянок не виявляла, жодного відповідного рішення з цього приводу немає, право власності позивача на зазначені земельні ділянки в установленому законом порядку відповідно до статті 140 ЗК України не припинено.
Вказувала, що вона 20 червня 2019 року зверталась до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки
з чужого володіння (справа № 372/2253/19).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня
2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 372/2253/19, у задоволенні позову відмовлено.
Зазначала, що 10 і 12 лютого 2021 року ОСОБА_7 і ОСОБА_3 відчужили спірні земельні ділянки ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу.
Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Листом від 22 жовтня 2021 року № Б-1663/0-2621/6-21 ГУ Держгеокадастру
у Київській області повідомлено ОСОБА_1 , що, за інформацією про зареєстровані речові права, що надійшла 12 лютого 2021 року в порядку інформаційного обміну від суб'єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 обліковуються за
ОСОБА_2 . Інформація про скасування права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
в порядку інформаційного обміну до Державного земельного кадастру не надходила, у зв'язку з чим скасувати державну реєстрацію вказаних ділянок немає можливості.
Позивачка вказувала, що за наведених обставин вона позбавлена можливості у правовий спосіб відновити порушене право власності на належні їй земельні ділянки за вказаним вище судовим рішенням та вимушена повторно звертатися до суду з відповідною заявою про відновлення порушеного права.
ОСОБА_1 просила витребувати на її користь з незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки:
- з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, і яка перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068, що перебуває у її приватній власності;
- з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, та 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, і які перетинаються з площами накладення по 50 % кожна із земельною ділянкою
з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, що перебуває у її приватній власності.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня
2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки, які розташовані в с. Плюти Обухівського району Київської області, площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 і площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Встановивши фактичну неправомірність надання у власність земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і, відповідно, незаконність заведення поземельних книг Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на земельні ділянки із присвоєнням кадастрових номерів 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070
і 3223151000:04:023:0099 та їх реєстрацію в Державному земельному кадастрі із зміною цільового призначення цих земель, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та витребування на користь позивачки належних їй на праві власності земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 із незаконного володіння відповідача. Суд також зазначив, що захист прав первісного власника ОСОБА_1 на набуті нею у встановленому законом порядку, ще
у 2011 році земельні ділянки у цій справі переважає приватний інтерес добросовісного набувача ОСОБА_2 у збереженні права на земельні ділянки, що були набуті попередніми власниками із встановленими судом порушеннями норм законодавства та згодом відчужені ОСОБА_2 , яка
є останнім набувачем. Суд вважав, що строки позовної давності станом на час пред'явлення позову не порушені, позивачка дізналась про порушення своїх прав у 2019 році, тому достатніх підстав для застосування передбачених законом наслідків спливу позовної давності немає.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 і апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня
2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
27 травня 2024 року особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року
і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо наявності порушеного права та інтересу заявник вказує, що оскаржуваними судовими рішеннями порушуються його права та інтереси як особи, яка не була залучена до участі у справі, оскільки, витребувавши спірні земельні ділянки, суд створив передумови для стягнення з нього коштів, отриманих від ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від
10 лютого 2021 року № 260.
Доводи інших учасників справи
18 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від
02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що оскільки належним способом захисту у цій справі є віндикаційний позов до останнього власника земельних ділянок, яким є ОСОБА_2 , і саме вона є належним відповідачем у справі, то залучення до участі у цій справі ОСОБА_3 необхідним не було. Оскаржуваними судовими рішеннями права та обов?язки ОСОБА_3 не вирішувалися.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року зупинено виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня
2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
07 квітня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427305, виданого 15 вересня 2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі рішення Української міської ради від 12 серпня 2010 року, ОСОБА_9 був власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованої
в с. Плюти Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068.
18 червня 2011 року між ОСОБА_9 як дарувальником і ОСОБА_1 як обдаровуваною укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С. Ю., відповідно до якого дарувальник подарував, а обдаровувана прийняла в дарунок земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068, площею 0,1000 га, розташовану в с. Плюти Обухівського району Київської області.
ОСОБА_10 був власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2250 га, розташованої в с. Плюти Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427310, виданим 13 вересня 2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі рішення Української міської ради від 12 серпня 2010 року.
18 червня 2011 року між ОСОБА_10 як дарувальником і ОСОБА_1 як обдаровуваною укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 3280, відповідно до якого дарувальник подарував, а обдаровувана прийняла в дарунок земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, площею 0,2250 га, розташовану в с. Плюти Обухівського району Київської області.
02 червня 2014 року ГУ Держземагентства у Київській області видало накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», відповідно до яких затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Української міської ради Обухівського району Київської області, для індивідуального садівництва у власність громадянам України, відповідно, ОСОБА_4 - 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га (наказ № 10-1378/1514сг), ОСОБА_5 - 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га (наказ
№ 10-1377/15-14сг), ОСОБА_6 - 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га (наказ № 10-1380/15-14сг).
Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069 здійснило 14 квітня 2014 року Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 400806632231.
07 липня 2014 року державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевич М. І. видав свідоцтво про право власності, серія та номер 23895487, на вказану земельну ділянку ОСОБА_4 , який у подальшому відчужив земельну ділянку
ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачу.
Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070 здійснило 14 квітня 2014 року Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387165132231.
17 червня 2014 року державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевич М. І. видав свідоцтво про право власності, серія та номер 23098982, на зазначену земельну ділянку ОСОБА_6 , який у подальшому відчужив земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого 11 червня 2015 року договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачу.
18 червня 2014 року державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевичем М. І. видав свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , на вказану земельну ділянку ОСОБА_5 , який відчужив її ОСОБА_7 .
Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 здійснило 14 квітня 2014 року Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386537032231.
Як випливає з рішення державного кадастрового реєстратора відділу в Обухівському районі ГУ ДержгеокадаструІвженко О. С.
№ РВ-3201806642019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них), до Державного земельного кадастру від 23 травня 2019 року, перетин ділянок
з ділянкою 3223151000:04:026:0070 площа співпадає на 50 %, та перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0099 площа співпадає на 50 %.
Згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру Івженко О. С.
№ РВ-3201806632019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23 травня 2019 року, перетин ділянок
з ділянкою 3223151000:04:026:0069 площа співпадає на 100 % (повне співпадіння).
ОСОБА_7 і ОСОБА_3 відчужили спірні земельні ділянки ОСОБА_2 ,
а саме: 10 лютого 2021 року - земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 і 12 лютого 2021 року - земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук В. Ю., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з чужого володіння (справа № 372/2253/19).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано незаконними та скасовано накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, видані ГУ Держземагентства у Київській області на ім'я ОСОБА_4 , який зареєстрований 02 червня 2014 року за № 10-1378/15-14сг, на ім'я ОСОБА_5 , який зареєстрований 02 червня 2014 року за
№ 10-1377/15-14сг, на ім'я ОСОБА_6 , який зареєстрований 02 червня 2014 року за № 10- 1380/15-14сг.
Визнано договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069 та 3223151000:04:026:0070 від 24 листопада 2014 року, посвідчені та зареєстровані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В. Ю. за № 1718 та № 1722, та договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 від 11 червня 2015 року, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. за № 1952, недійсними.
Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В. Ю. 24 листопада 2014 року за номером запису 7807165.
Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В. Ю. 24 листопада 2014 року за номером запису 7807393.
Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку
з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_3 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. 11 червня 2015 року за номером запису 10003604.
Скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок: з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д. О. 14 квітня 2014 року, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , 16 травня 2015 року державний кадастровий реєстратор Заєць К. А. вніс відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_7 ; з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д. О. 14 квітня 2014 року, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 , 16 травня 2015 року державний кадастровий реєстратор Заєць К. А. вніс відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_7 ; з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д. О. 14 квітня 2014 року, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 , 17 грудня 2015 року державний кадастровий реєстратор Заєць К. А. вніс відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за
ОСОБА_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 вибули з власності їх законного володільця поза її волею та надані Управлінням Держземагентства у Київській області у власність іншим особам з порушенням законодавства, зокрема частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), та поза межами наданих йому частиною четвертою статті 122 ЗК України повноважень.
Отже, належним способом захисту порушеного права власності позивачки є саме визнання незаконними та скасування наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, видані ГУ Держземагентства на ім'я ОСОБА_4 , який зареєстрований 02 червня 2014 року за № 10-1378/15-14сг, на ім'я ОСОБА_5 , який зареєстрований 02 червня 2014 року за № 10-1377/1514сг, на ім'я ОСОБА_6 , який зареєстрований 02 червня 2014 року за
№ 10-1380/15-14сг; а також скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099.
Оскільки встановлено законність набуття права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, які вибули з її володіння поза її волею, є передбачені законом підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок з новими кадастровими номерами 3223151000:026:0069 та 3223151000:04:026:0070 від 24 листопада 2014 року, посвідчені та зареєстровані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В. Ю. за № 1718 та № 1722, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки з новим кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 від 11 червня 2015 року, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. за № 1952.
Оскільки позивачка не є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099, а право власності ОСОБА_7 і ОСОБА_3 на ці земельні ділянки припинено у зв'язку з їх відчуженням ОСОБА_2 , то права на витребування цих земельних ділянок позивачка не має.
Крім того, ОСОБА_1 не ставила питання про залучення до участі у справі відповідача ОСОБА_2 , яка є останнім власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070, 3223151000:04:023:0099.
Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_7 , від імені якої діє адвокат Волощук О. М., задоволено частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в частині вирішення вимог про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власностіта додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року скасовано й ухвалено
в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ГУ Держгеокадастру
у Київській області, треті особи: ОСОБА_11 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е. В., Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, не врахував, що обраний спосіб захисту порушеного права в цій частині
є неефективним.
Верховний Суд вказав, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування статей 387, 388 ЦК України, є неефективними.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження є однією з основних засад судочинства.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 20 липня
2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, у цьому випадку - норм ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
У частині четвертій статті 389 ЦПК України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Тлумачення змісту частини четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави зробити висновки, що в касаційному порядку може бути оскаржене рішення суду першої інстанції тільки після його перегляду апеляційним судом за апеляційною скаргою цієї особи.
Зі змісту касаційної скарги та судових рішень вбачається, що ОСОБА_3 до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції не звертався, а отже, рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року не було предметом перегляду в апеляційному суді за його апеляційною скаргою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року
у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, то у зв'язку з цим касаційне провадження
у справі належить закрити.
Вказана правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.
З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, які не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року необхідно закрити.
Керуючись статтями 19, 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від
26 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов