справа № 235/6284/24
провадження № 3/208/343/25
29 травня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
при секретарі судового засідання Агеєвій В.Г.,
за участі представника правопорушника -
адвоката Полянчука В.Б.(в режимі відеоконференції),
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 . посвідчення водія НОМЕР_1 від 04.01.2012 року, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 818747 від 12.07.2024 року, -
15.11.2024 року з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 року справу № 235/6284/24 було розподілено судді Гречаній В.Г.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 818747 від 12.07.2024 року слідує, що12.07.2024 року о 22 годині 10 хв, в Донецькій області в м. Покровськ, мр-н Лазурний, буд. 69, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN-POLO державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Відпроходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спецпристрою Alkotest Drager 6810, а також проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився.Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судові засідання, що були призначені, ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, не з'являвся, оскільки відповідно до матеріалів справи є військовослужбовцем. На підставі договору по наданя правничої допомоги інтереси ОСОБА_1 в судових засіданнях представляв адвокат Полянчук В.Б.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, аналізуючи наведене, стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
29.05.2025 року в судовому засіданні адвокат Полянчук В.Б. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вказаного правопорушення, так матеріалами справи не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відсутнє відео, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в момент його зупинки працівниками поліції. Окрім того просить суд звернути увагу на той факт, що до матеріалів справи долучено не повне відео фіксації адміністративного правопорушення, що є порушенням «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису», а тому вважає, що наявний в матеріалах справи відеозапис не може бути визнаний судом як належний та допустимий доказ.
Зазначає, що з долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудної камери вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду о 00 год. 41 хв. 41 сек. 13.07.2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено 12.07.2025 року о 23 год. 50 хв., тому протокол не є належним доказом по справі.
Також зазначив, що з пояснень ОСОБА_1 , які той надав під час первинної консультації вбачається, що в ході спілкування із співробітниками патрульної поліції, останні без перевірки у нього будь-яких ознак спровокували його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, шляхом роз'яснення того, що ОСОБА_1 має право відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, та обставина, що працівник поліції інформує ОСОБА_1 , що він має право відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, достеменно усвідомлюючи про наслідки такої відмови, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особа сприймає такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлює протиправність таких дій.
Окрім того, адвокат Полянчук В.Б. просить суд звернути увагу на той факт, що відповідно до оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення, який міститься в матеріалах справи № 235/6284/24 містяться відомості про місце роботи ОСОБА_1 , а саме: «ЗСУ в/ч4041, офіцер моб. відділення б. 151», однак дані відомості відсутні в копії протоколу, який було надано працівниками поліції ОСОБА_1 ,
Таким чином вбачається, що працівники поліції в порушення ст. 256 КУпАП та вимог Інструкції внесли до протоколу додаткові дані після того, як він був підписаний ОСОБА_1 , а тому вважає, що даний протокол не можу бути належним та допустимим доказом по справі.
Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом.
Окрім того, ОСОБА_1 при складані протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснено його права та законні інтереси, що теж є грубим порушенням норм діючого законодавства.
Таким чином, враховуючи всі викладені вище обставин справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст.266 КУпАП.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з підпунктами восьмим та дванадцятим пункту ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать матеріали справи, працівниками поліції була дотримана визначена законодавством процедура виявлення у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та його вина підтверджується дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 818747 від 12.07.2024 року відносно ОСОБА_1 , який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Покровської Центральної лікарні, складеному 12.07.2024 року о 23 годині 20 хвилин.
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на якому відображено як ОСОБА_1 підтверджує факт керування ним транспортним засобом та відмовляється від проходження огляду на місці зупинки т/з та відмовляється проїхати в медичний заклад для проходження огляду. Також з відео встановлено, що ОСОБА_1 роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності та направлено до суду для подальшого розгляду справи по суті. Окрім того вбачається, що від керування транспортним засобом він відсторонений працівником поліції, оскільки в нього виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, а транспортний засіб буде передано командиру його військової частини, який прибув на місце події.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та стороною захисту не надано.
Твердження адвоката Полянчука В.Б.. про те, що працівник поліції вчиняли будь-які дії, спрямовані на провокування ОСОБА_1 відмовитися від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, які були йому повідомлені його підзахисним ОСОБА_1 ніякими доказами не підтвердженні, належним чином не зафіксовані та суду не надані, тому суд вважає їх безпідставними та такими, які просто спрямовані на введення суд в оману з метою уникнення відповідальності. Окрім того, особа, яка має посвідчення водія та керує транспортним засобом повинна неухильно знати і дотримуватися правил дорожнього руху і не допускати їх порушення.
Заперечення на відсутність доказів про сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис зупинки транспортного засобу та встановлення особи, яка ним керувала не знайшли підтвердження, та спростовуються відеозаписом, на якому ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним транспортним засобом. Також суд зауважує на тому, що працівники поліції були викликані на місце вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з фактом дорожнього - транспортної пригоди, яка сталася безпосередньо за участі ОСОБА_1 .
Щодо тверджень захисника про те, що працівниками поліції до матеріалів справи повинен бути долучений неперервний відеозапис адміністративного правопорушення, то суд звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, передбачена безперервність здійснення відеозапису, під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків.
На думку суду, наданий суду відеозапис, на якому зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_1 з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські об'єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
В даному випадку відеозаписи є одним із доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозаписів не викликають.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту.
Більше того, з долучених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від пояснень та розписався про те, що отримав копію протоколу та відмовився від проходження огляду на місці та в закладі охорони здоров'я. А доводи адвоката Полянчук В.Б. з приводу того, що в протоколі про адміністративне правопорушення, яке міститься в матеріалах справи працівниками поліції дописані дані про місце роботи правопорушника ОСОБА_1 , яких не було зазначено в копії протоколу, який було вручено ОСОБА_1 , жодним чином не впливають на кваліфікацію правопорушення і не спростовують факту вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, тому суд не приймає їх до уваги та вважає безпідставними.
За таких обставин, суд вважає, доводи адвоката неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.07.2024 року, а саме опитування водія та його відмову від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Твердження захисника про відсутність будь-яких доказів в матеріалах справи про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не був відсторонений від керування транспортним засобом спростовуються записом в протоколі про адміністративне правопорушення про його відсторонення від керування та відеозаписом, долученим до матеріалів справи, де чітко вбачається, що працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що від керування він буде відсторонений та транспортний засіб буде передано командиру військової частини, який прибув на місце події та його зафіксовано на відео.
Що ж стосується розбіжностей в часі, на які вказує сторона захисту, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд до медичного закладу і часу, зазначеного на відео, що долучено до матеріалів справи, суд вбачає в даному випадку можливість якихось технічних моментів, які в свою чергу жодним чином не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З приводу наданого до суду 08.01.2025 року клопотання адвоката Полянчука В.Б. про зупинення судового провадження, оскільки ОСОБА_1 наразі проходить військову службу під час дії воєнного стану, суддя відмовляючи в задоволенні клопотання, виходила з наступного.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Положення ст.268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався допомогою захисника адвоката Полянчука В.Б., який представляє його інтереси в суді, а також в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази тощо.
Більш того, статтею 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.
Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, а в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, який вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Досліджені докази узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини - умисні дії, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності в межах санкцій статті, за якою він притягується до відповідальності.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Керуючись ст. 33-35,130,251,252,283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 03 травня 2025 року о 16:10 годині.
Суддя В.Г. Гречана