іменем України
Справа № 210/1705/24
Провадження № 1-кп/210/219/25
29 травня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у судовому розгляді: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про яке внесено 28 лютого 2024року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041710000245,
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу здійснює розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 ч. 1 ст. 357 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотав про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктом 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
ЗахисникОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, на які покликається сторона обвинувачення, суттєво зменшилися.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що нарзі вирішується питання про його психологічне тестування для зняття з обліку, просить суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпіла сторона в судове засідання не з'явилась, про дату час та місце розгляду повідомлена належним чином. Неявка потерпілого не є перешкодою для вирішення процесуальних питань, пов"язаних з рухом кримінального провадження.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Згідно з положеннями статтей 194, 199 КПК України під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд встановлює обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; а також обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У відповідності до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів.
Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.
При оцінці ризиків, визначених у пунктах 1, 3, 4, 5 статті 177 КПК УКраїни (переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність, суд враховує, що останні прямо та опосередковано пов"язані з такими факторами:
1) відсутністю міцних та стійких соціальних зв'язків - ОСОБА_4 не має на утриманні неповнолітніх дітей або осіб з інвалідністю, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований (ризики, визначені у пунктах 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України);
2) наявність не знятих та непогашених судимостей за вчинення кримінальних правопорушень різного ступеня тяжкості (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність);
3) поведінка обвинуваченого - відмова від участі у судових засідань, самокалічення під час перебування в суді, агресивна поведінка, дратівливість, погрози на адресу учасників судового провадження, відмова від конвоювання, прояв зневагу до потерпілого, суду (ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків, та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином);
4) наявність інших кримінальних проваджень: Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 23 жовтня 2022 року за № 12022041720000861, за ч. 4 ст. 186 КК України, судовий розгляд не завершено); Дніпровський апеляційний суд (кримінальне провадження за ч. 2 ст. 186 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040710000753 від 23 березня 2016 року, розгляд не завершено) (ризик вчинення кримінальних правопорушень).
Також суд враховує наступні факти: , .
1. За висновком амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи № 154-К від 31.03.2025 року ОСОБА_4 має розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, вживання наркотичних речовин та психостимуляторів (лікування в КП "КБЛПД" ДОР в квітні 2019 року, в липні 2019 року, в червні 2023 року.), під наглядом дікаря-психіатра з 2016 року з приводу органічно емоційно-нестабільного розладу); в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння і на теперішній час виявляв і виявляє органічний емоційно лабільний (астетичний) озлад, осудний.
За змістом обвинувачення, інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства до потерпілого.
ОСОБА_4 здатний до проявів нестриманості та скоєння імпульсивних дій, тому у разі зміни запобіжного заходу останній може чинити тиск на потерпілого та свідків з метою перешкоджання розгляду справи, та незаконного впливу на них.
2. Ризик перешкоджання судовому розгляду також підтверджується і поведінкою обвинуваченого під час судового розгляду цього провадження - поведінка ОСОБА_4 спрямована на зрив судових засідань з метою затягування встановлення обставин у справі.
3. 27 лютого 2024 року відносно ОСОБА_4 27 лютого 2024 року Металургійним районним судом міста Кривого Рогу постановлено вирок за частиною 2 статті 186 КК України, яким його звільнено з-під варти в залі суду. Проте, наступного дня - 28 лютого 2024 року його затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану проти власності відносно особи похилого віку.
4. Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року за ст.186 ч.2 КК України ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі, та застосовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.
Під час іспитового строку за вироком суду, маючи невідбуту частину покарання, ОСОБА_4 був затримання у цьому провадженні в порядку статті 208 КПК
5. Обвинувачений перебував у розшуку під час судового провадження в інших кримінальних провадженнях, зокрема внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040710000753 від 23 березня 2016 року.
Тобто, соціальні зв"язки, спосіб життя, ставлення до закону, нехтування нормами моралі, поведінка обвинуваченого в суді, недотримання процесуальних обов"язків як засудженого, так і обвинуваченого в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 не здатний дотримуватись правомірної поведінки та виконувати зобов"язання з явки до суду.
Ці обставини та факти у сукупності свідчити про те, що обвинувачений під острахом призначення реальної міри покарання може переховуватись як у межах території України, так і покинути її шляхом перетину державного кордону на території, що не контролюється державними органами через військову агресію, вжити заходів конспірації, вчинювати інші кримінальні правопорушення, повернутись до аморального способу життя - вживання алкоголю, наркотичниз засобів та психостимуляторів, що негативно вплине на виконання завдань кримінального провадженя .
ОСОБА_4 неодноразово судимий, у цьому провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 а ч. 1 ст. 357 КК України у період іспитового строку, та наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, (ч. 4 ст. 186 КК України), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
З урахуванням характеру висунутого обвинувачення, характеру та способу вчинення злочинних дій, які інкримінуються обвинуваченому, наявності судимостей за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а так само й перебування в провадженні судів кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_4 має статус обвинуваченого, та до нього вже застосовувалися запобіжні заходи, у тому числі й тримання під вартою, перебування у розшуку, достатньо підстав вважати що, обвинувачений не лише може переховуватися від суду, а й продовжувати кримінально-протиправну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, визначеного пунктом4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 , може впливати на свідків, мають раціональний зміст, враховуючи поведінку обвинуваченого, яка не відповідала обстановці, при допиті потерпілого, а саме його зухвале ставлення до потерпілого, а також процесуальна поведінка - відмова від отримання обвинувального акту, відмова від участі у судовому засіданні, відмова від отримання клопотань про продовження строків, завдання собі тілесних ушкоджень свідчить про те, що останній у будь-якій спосіб намагається уникнути судового розгляду по суті.
За весь час судового провадження, ОСОБА_4 неодноразово зривав судові засідання, в які прибували свідки обвинувачення, тобто останній будь-якими способами перешкоджає встановленню дійсних обставин у справі.
За змістом частини 1 статті 330 КПК УКраїни якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту. Обвинувачений неодноразово попереджався про недопустимість порушень порядку у залі суду.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, визначених у пунктах 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки
Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності доведених ризиків, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу ризики.
У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених і продовження раніше обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.
Покликання захисника на тривалість судового розгляду судом відхиляється, оскільки переважна більшість судових засідань відкладалась через відмову обвинуваченого приймати участь судового засідання, погроз обвинуваченого вчинити акти самопошкодження, виклики швидких через те, що обвинувачений начеб то проковтнув гострий предмет, відмови обвинуваченого від допиту свідків , здійснення актів самопошкодження, а так само й клопотань захисника про відкладення розгляду справи.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливу на свідків та потерпілого; перешкоджання провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці.
Під час судового розгляду обвинувачений неодноразово покликався на те, що свідомо вчиняє дії, спрямовані на порушення порядку в суді, у тому числі й застосування насильства по відношенюю до себе.
Щодо альтернативного заходу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року заставу зменшено з 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
КПК України імперативно визначив межі розміру застави, яка може бути призначена в залежності від кваліфікації і тяжкості кримінального правопорушення.
У відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу обвинуваченого впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.
Зважаючи на майновий стан обвинуваченого, який не має доходів, суд вважає, що розмір застави на рівні 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та слід зменшити до 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у сукупності з періодом перебування під вартою , забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 314-317, 350,372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" на строк до 60 /шістдесят/ днів, а саме до 27 липня 2025 року включно.
Альтернативний захід у вигляді застави на рівні 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 120 920,00 (сто двадцять тисяч дев"ятсот двадцять) гривень, зменшити до 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840,00 (дев"яносто тисяч вісімсот сорок) гривен. яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Попередньо визначені обов"язки в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави - залишити без змін.
Копію ухвали направити до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3" - для відома та виконання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошення 02 червня 2025 року об 14 год. 35 хв. в залі судового засідання № 309 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1