Справа № 210/2082/25
Провадження № 2-а/210/24/25
іменем України
12 травня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: Сільченко В.Є.,
за участю секретаря судового засідання: Козіної В.А.,
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали адміністративного позову Смушкова Андрія Павловича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , та моє відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із бронюванням.
31.03.2025 року, Позивач, самостійно, з власної волі, маючи відстрочку у зв'язку з бронюванням, після того, як із незрозумілих йому підстав у застосунку «Резерв+» з'явилась відмітка «Порушення правил військового обліку» прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому повідомили, що він порушує військовий облік шляхом не оновлення облікових даних, та відносно нього буде складено протокол. Обурившись, Позивач, в усній формі пояснив, що має відстрочку від призову у зв'язку із бронюванням у зв'язку із чим неодноразово прибував до РТЦК та повідомляв свої облікові дані. Далі, службова, уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_3 , не пояснюючи, що саме, які саме дані не оновив Позивач, повідомила про розгляд справи, під час якої пояснення Позивача не було враховано, та в подальшому не відображено у тексті постанови. Разом з цим, уповноваженою особою не надано позивачеві можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, надати пояснення, оскільки розгляд протоколу проходив упереджено та формально. Позивач вважає, що порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є також підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до зазначеного військово-облікового документу мобільного за стосунку « ІНФОРМАЦІЯ_5 +», Позивачем уточнено дані 31.03.2025 року.
Того ж дня, тобто 31.03.2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 - підполковником ОСОБА_2 , відносно Позивача, прийнято постанову № у/3117 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, та на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн.. 00 копійок, мотивуючи постанову ти, що Позивач станом на 17.07.2024 року, не виконав вимоги чинного законодавства та не уточнив свої облікові (персональні) дані, зазначивши, що в діях Позивача наявний склад адміністративного правопорушення, який підтверджується, на думку ОСОБА_3 , належним доказами, а саме інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не зазначивши які саме дані не уточнив Позивач.
Однак, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , при складанні зазначеної постанови, не надано жодних належних та допустимих доказів щодо неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками,адміністраторами) яких є державні органи.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
Також, в зазначеній постанові не зазначено, який саме пункт правил порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», порушив Позивач.
На підставі вищевикладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову № у/3117 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП від 31.03.2025 року, якою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.., 00 копійок, провадження по адміністративній справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП - закрити. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 09.04.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Смушкова Андрія Павловича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.04.2025 року від представника відповідача Пептренка О.О. надійшов відзив, згідно якого зазначає, що Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»:
1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
3. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
10. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до пункту 22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, обов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
31.03.2025 року о 09:00 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що позивач не виконав в 60 денний термін вимоги законодавства та не здійснив уточнення персональних (облікових) даних в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно.
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , станом на 17.07.2024 року не виконав вимогу чинного законодавства та не уточнив свої персональні(облікові) данні. Чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
З порушенням термінів, уточнив тільки 17.02.2025 року три персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти) через за стосунок РЕЗЕРВ+ та після винесення постанови 31.03.2025 року при особистій явці в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки уточнив всі 34 персональні дані визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». В діях військовозобов'язаного наявний склад адміністративного правопорушення, який підтверджений належними доказами (довідка Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів). Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24.02.2022 року й донині діє особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, тому за порушення в особливий період Закону України «Про оборону Україну» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачена адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративне правопорушення виявлено 15.02.2025 року та направлено електронне звернення Е1427814 до Відділення поліції №2 щодо доставлення позивача для складання адміністративного протоколу.
31.03.2025 року встановлено правопорушення та здійснено складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності Позивача та за його особистою згодою призначено розгляд на 09:10 годин 31.03.2025 року з ознайомленням під особистий підпис в протоколі (сторінка 3 протоколу).
Також позивачем було подано клопотання про винесення постанови без його присутності, в даному клопотанні позивач зазначив, що дане адміністративне правопорушення визнає та оскаржувати не буде.
31.03.2025 року справа розглядалась в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінеті № 17 будівлі № 1 за адресою: АДРЕСА_1 в присутності начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_4 .
За результатами розгляду адміністративної справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було оголошено рішення в вигляді постанови № уп/3117/1 від 31.03.2025 року.
Про результат розгляду справи позивача було негайно ознайомлено з врученням другого примірника постанови під підпис.
Позивачем не надано жодного достовірного доказу своєчасного уточнення облікових(персональних) даних в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року та протиправності винесеної постанови чи порушення вимог статей КУпАП під час винесення оскаржуваної постанови. Викладені доводи в позовній заяві є надуманими та недостовірними.
Щодо строку притягнення до адміністративної відповідальності зазначає, що відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення (15.02.2025 року), але не пізніше одного року з дня його вчинення (вчинено 17.07.2024 року строк до 17.07.2025 року). Позивача було притягнуто 31.03.2025 року в строк визначений статтею 38 КУпАП.
На підставі вищевикладеного просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 та закриття провадження у справі - відмовити в повному обсязі.
До початку судового засідання представника позивача надав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без їх участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.
До початку судового засідання представник відповідача надав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 268 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти.
Згідно витягу з «Резерв+» сформованого 31 березня 2025 року, ОСОБА_1 , оновив свої дані у мобільному додатку «Резерв+. Як вбачається з витягу останнього постановою військово-лікарської комісії від 17.10.2023 року визнано придатним. Має відстрочку до 26.12.2025 року, тип відстрочки - бронювання. (а.с.9).
Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано придатним до військової служби за станом здоров'я висновком ВЛК від 17.10.2023 року (а.с. 8).
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 - підполковником ОСОБА_2 , відносно Позивача, прийнято постанову № у/3117 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, та на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн.. 00 копійок. З постанови вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17.07.2024 року не виконав вимогу чинного законодавства та не уточнив свої облікові данні, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т. ч. передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. За приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний заявитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно витягу з «Резерв+» сформованого 31 березня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оновив свої дані у мобільному додатку «Резерв+. Як вбачається з витягу, останнього постановою військово-лікарської комісії від 17.10.2023 року визнано придатним. Має відстрочку до 26.12.2025 року, тип відстрочки - бронювання.
Відтак, суд приходить до висновку, що 17.10.2023 року позивачем на виконання вимог законодавства було пройдено ВЛК, в ході чого було надано необхідні облікові дані, оскільки без їх оновлення проходження ВЛК не можливо.
Крім того, суд погоджується з тим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , при складанні зазначеної постанови, не надано жодних належних та допустимих доказів щодо неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками,адміністраторами) яких є державні органи
Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Крім того, позивачу ОСОБА_5 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що підтверджує відсутність умислу. Дані уточнено вчасно, про що свідчить пройдена військово-лікарська комісія від 17.10.2023 року.
Таким чином, доказів на підтвердження спірної постанови, відповідачем не надано, оскільки у відповідача існує наявна можливість для уточнення інформації щодо військовозобов'язаних. З інших досліджених судом доказів також не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Одночасно суд враховує, що посадовою особою не зазначено які саме облікові дані не було уточнено ОСОБА_1 , та відомостей про відсутність можливостей отримання відомостей щодо персональних даних позивача про ступінь придатності до військової служби під час мобілізації (медичного висновку) шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційнокомунікаційними системами, реєстрами, базами даних з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів не можливості отримання з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , а також не зазначив, які саме це дані, то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП. Крім цього суд враховує, що позивач 17.10.2023 р. пройшов ВЛК, з чого слідує що дані було уточнено, в нього є відстрочка до 26.12.2025 р., що підтверджується витягом в військово-облікового документу «Резерв+» наданим суду представником позивача.
Відповідно до позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а відтак жодним чином не доведена вина позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, спірну постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановленої відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цієї ж підстави справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі не доведення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи ту обставину, що позов підлягає до задоволення, тому з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.5-9,20,77,139,229,241-246,250,255,286 КАС України, ст.ст.210-1, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -
Позовну заяву Смушкова Андрія Павловича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити .
Визнати протиправною та скасувати постанову № у/3117 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП від 31.03.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження по адміністративній справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. Є. Сільченко