29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
про визнання грошових вимог кредитора
"03" червня 2025 р.Справа № 924/290/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про пред'явлення грошових вимог до боржника у справі
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Нетечинці, Хмельницький район, Хмельницька область
про неплатоспроможність фізичної особи
Учасники справи:
арбітражна керуюча Белінська Н.О. (в режимі відеоконференціїї)
від заявника (кредитора): не з'явився
від боржника: не з'явився
У судовому засіданні відповідно до ст. 233 ГПК України проголошено скорочену (вступну і резолютивну частини) ухвалу
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 26.03.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність до розгляду, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду.
23.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі №924/290/25, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, призначено попереднє засідання на 10 год. 00 хв 03.06.2025.
23.04.2024 з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 №75875.
12.05.2025 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ") від 09.05.2025 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 53 290,24 грн. заборгованості за кредитним договором №200818215601 від 25.05.2017, з яких: 40 172,73 грн. - тіло кредиту, 13 117,51 грн. - проценти, а також 4 844,80 грн. судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято заяву АТ "ПУМБ" від 09.05.2025 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 53 290,24 грн. кредиторської заборгованості та 4844,80 грн. судового збору до розгляду у попередньому засіданні на 10 год. 30 хв 03.06.2025.
Заявник - АТ "Перший український міжнародний банк" в поданій заяві від 09.05.2025 просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 53 290,24 грн, з яких: 40 172,73 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №200818215601 від 25.05.2017 приєднався ОСОБА_1 , та 13 117,51 грн. - проценти, в повному розмірі, оскільки вони підтвердженні матеріалами заяви.
Боржник відзиву на заяву кредитора не подав.
Керуюча реструктуризацією - арбітражна керуюча Белінська Н.О. у поданому до суду письмовому повідомленні від 30.05.2025 вимоги заявника - АТ "Перший український міжнародний банк" визнала в повному обсязі.
У судовому засіданні керуюча реструктуризацією підтримала свою позицію і просила врахувати при розгляді заяви.
Заявник, боржник в судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Суд враховує, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.
З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали заяви АТ "Перший український міжнародний банк" про визнання грошових вимог, дослідивши матеріали справи, судом встановлено та враховується таке.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч.1, ч.4, ч.6 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Суд звертає увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник АТ "Перший український міжнародний банк" звернувся до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму сумі 53 290,24 грн. 09.05.2025, тобто в межах 30-денного строку на подання грошових вимог.
Дослідивши заявлені АТ "Перший український міжнародний банк" вимоги, судом враховано, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні), а саме: на підставі заяви №200818215601 від 25.05.2017 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті банку (далі - Договір від 25.05.2017), підписаних між Пшеничним О.В. та АТ "Перший український міжнародний банк".
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Так, згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Положеннями ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором-приєднання є договір, умови якого встановлені однієї із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписані між кредитором та боржником заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) є договором приєднання, і даний документ містить усі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Боржник звертався до банку для відкриття поточного рахунку, отримання кредиту для придбання товарів, отримання платіжної картки, та встановлення кредитного ліміту за рахунком.
Кредитор, керуючись ст. 633 ЦК України, запропонував боржнику публічний договір (ДКБО) для здійснення банківського обслуговування.
Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (ч.2 ст.639 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом.
Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Таким чином, ДКБО відповідно до ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» є публічною частиною договору, до якої приєдналась боржник, підписавши заяви про приєднання до ДКБО, які є індивідуальною частиною договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Підписанням заяви №200818215601 від 25.05.2017 ОСОБА_1 , як клієнт підтвердив, що він приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін).
На підставі вказаної заяви на ім'я Пшеничного О.В. банком відкрито поточний рахунок у національній валюті та встановлено кредитний ліміт на рахунок в сумі 8 000 грн. зі сплатою процентів в розмірі 49% річних.
Розрахунковим днем, платіжною датою визначено 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін або підстав ля його скорочення у порядку, визначеному ДКБО.
Відповідно до ч.1 ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Згідно п.4.3.6.4 п.4.3 розділу ІІ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт був збільшений банком до 40 200 грн.
ОСОБА_1 використав кредитні кошти в сумі 40 172,73 грн. На заборгованість банком нараховано проценти за користування кредитом в сумі 13 117,51 грн.
На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не місять.
На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 заявником надано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяву №200818215601 від 25.05.2017 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, довідку про збільшення кредитного ліміту, розрахунок заборгованості за договором станом на 22.04.2025, виписку по рахунку за період з 25.05.2027 по 23.04.2025.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" в сумі 53 290,24 грн, з яких: 40 172,73 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №200818215601 від 25.05.2017 приєднався ОСОБА_1 , та 13 117,51 грн. - проценти, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" до фізичної особи ОСОБА_1 підлягають визнанню у сумі у розмірі 53 290,24 грн, з яких: 40 172,73 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №200818215601 від 25.05.2017 приєднався ОСОБА_1 , та 13 117,51 грн. - проценти, а також 4844,80 грн. судового збору, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч.5 ст.45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 113, 120, 122, 123, 133, п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" від 09.05.2025 про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити.
Визнати вимоги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 53 290,24 грн., з яких: 40 172,73 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №200818215601 від 25.05.2017 приєднався ОСОБА_1 , та 13 117,51 грн. - проценти, а також 4844,80 грн. судового збору.
Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).
Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, керуючому реструктуризацією.
Ухвала набрала законної сили 03.06.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 03.06.2025.
Суддя Шевчук О.І.