29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" травня 2025 р. Справа № 924/315/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трієм", м. Миколаїв
до дочірнього підприємства "Глорія", с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область
про стягнення збитків
представники сторін:
від позивача: Бублик Є.М. згідно ордера ( в режимі відеоконференції),
від відповідача:не з'явився
встановив:
Позивач, після зменшення позовних вимог, просить стягнути з дочірнього підприємства "Глорія" 428 666,66 грн. збитків. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав взяті на себе зобов'язання з реєстрації податкових накладних за договором купівлі-продажу 3/7 від 05.07.2023, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 428 666,66 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2025р. в режимі відео конференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, правом на подання відзиву не скористався. Матеріали справи містять довідки про доставку ухвали суду до електронного кабінету відповідача від 19.05.25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
05.07.2023 року між дочірнім підприємством "Глорія" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Трієм" ( покупець) укладено договір купівлі-продажу №3/7, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов'язується передати у свтановлений термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах данного договору.
Найменування товару: вишня сезону 2023 року (п.1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що поставляється і асортимент, вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.1. договору ціна товару вказується у рахунку-фактурі і накладних на кожну партію товару. Оплата за товар здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку.
Сума договору формується із сум накладних на поставлений товар (п.3.2. договору).
Відповідно до п.3.3. договору розрахунок за товар здійснюється в національній валюті України на поточний рахунок продавця, вказаний в договорі в наступні строки: плата 100% вартості товару/партії товару - шляхом здійснення попередньої оплати не пізніше, ніж за 3 робочі дні до дати відвантаження товару.
Згідно з п. 3.6. договору, ціна товару включає ПДВ.
Відповідно до п.8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до «31» грудня 2023 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Продавець має статус платника податку на додану вартість (п.10.1. договору).
На виконання умов договору купівлі-продажу, ТОВ "Трієм" здійснило оплату за товар, а саме:
-по рахунку № 23 від 05.07.2023 р. на суму 1 680 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 280 000,00 грн.) - платіжні інструкції № 513 від 05.07.2023 р. на суму 840000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 140000,00 грн.) та № 514 від 06.07.2023 р. на суму 840000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 140000,00грн.);
- по рахунку № 28 від 17.07.2023 р. на суму 1 280 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 213 333,33 грн.) - платіжні інструкції № 517 від 17.07.2023 р. на суму 512000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 85333,33 грн.); № 521 від 24.07.2023 р. на суму 380000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 % - 63333,33 грн.); № 524 від 03.08.2023 р. на суму 76160,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 12693,33 грн.).
Відповідач передав позивачу придбаний товар, з оформленням відповідних видаткових накладних: № 1 від 06.07.2023 р.; № 4 від 10.07.2023 р.; № 6 від 12.07.2023 р.; № 7 від 13.07.2023 р.; № 8 від 17.07.2023 р.; № 13 від 26.07.2023 р.
Відповідач не зареєстрував належним чином податкові накладні за фактам здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару за вищезазначеними видатковими накладними, а тому позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання у розмірі податку на додану вартість в розмірі 428 666,66 грн.
На запит суду Головне управління ДПС у Миколаївській області, листом від 07.05.2025р., надало інформацію щодо спірних податкових накладних.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції за податковими накладними № 1 від 05.07.2023 року на загальну суму 840 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 140 000,00 грн., № 2 від 06.07.2023 року на загальну суму 840 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 140 000,00 грн., № 6 від 17.07.2023 року на загальну суму 512 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 85333,33 грн., № 12 від 24.07.2023 року на загальну суму 380 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 63 333,33 грн., що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 428 666,66 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до абзацу 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у cправі №926/3347/22.
Суд враховує, що відповідно до листа від 07.05.25 Головного управління ДПС у Миколаївській області за даними Єдиного реєстру податкового накладних встановлено, що ДП «Глорія» на адресу ТОВ «Трієм» було складено податкові накладні, а саме: № 1 від 05.07.2023 року на загальну суму 840 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 140 000,00 грн., реєстрацію зупинено; № 2 від 06.07.2023 року на загальну суму 840 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 140 000,00 грн., реєстрацію зупинено; № 6 від 17.07.2023 року на загальну суму 512 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 85333,33 грн., реєстрацію зупинено; № 12 від 24.07.2023 року на загальну суму 380 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 63 333,33 грн., реєстрацію зупинено.
Абзацом 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Приймаючи до уваги положення пункту 198.6 статті 196 ПК України та враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів спрямованих реєстрацію податкових накладних, суд погоджується з доводами позивача про те, що останній втратив право на зменшення податкового зобов'язання на суму ПДВ у розмірі 428 666,66 грн., що підтверджує факт отримання останнім збитків на цю суму.
Також суд зазначає, що вказана шкода є об'єктивним наслідком неправомірної бездіяльності відповідача, а отже, протиправна бездіяльність є причиною, а збитки - наслідком такої бездіяльності.
Отже, ТОВ "Трієм" доведено всі необхідні елементи господарського правопорушення. При цьому, наявність вини не була спростована відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з дочірнього підприємства «Глорія» (31362, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Центральна, буд. 6, код 30066610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трієм" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, б.41/32, код 38313603) 428 666,66 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 66 коп.) збитків та 6430,00 грн. (шість тисяч чотириста тридцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 03.06.2025 року.
Віддрук. 1 примірники: 1 - до справи,
Позивачу та відповідачу надіслати ухвалу до кабінету ЕС.