просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
26 травня 2025 року м. Харків Справа № 913/80/25
Провадження № 3/913/80/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Богуславської Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом
Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Київ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», м. Сєвєродонецьк Луганської області
2. ОСОБА_1 , село Проїждже Старобільського району Луганської області
про стягнення 4 298 392 грн 48 коп.
в присутності представників учасників справи:
від позивача - Гордієнко В.А. - адвокат, довіреність від 12.07.2022 № 1796-К-Н-О;
від відповідача-1 - Биченко А.О. - адвокат, ордер від 01.03.2024 серії СА № 1078895;
від відповідача-2 - Биченко А.О. - адвокат, ордер від 23.05.2025 серії СА № 1123082.
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в розмірі 4 298 392 грн 48 коп., у тому числі: 3 196 537 грн 51 коп. - заборгованість за кредитом, 1 101 854 грн 97 коп. - заборгованість за процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» умов кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 стосовно своєчасного повернення отриманих коштів, виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, укладеним між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.02.2025 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/80/25, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 18.03.2025 об 11 год. 30 хв., встановлено відповідачам строк для подання відзивів, а також запропоновано відповідачам у разі незгоди з розміром заявлених до стягнення грошових коштів, визначених позивачем, подати контррозрахунок.
Крім того, ухвалою від 25.02.2025 суд зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 .
27.02.2025 та 05.03.2025 на адресу суду від Міністерства соціальної політики України надійшов лист від 25.02.2025 № 5351/0/290-25/19, в якому повідомлено, що згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутршіньо переміщених осіб станом на 27.02.2025, інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.
13.03.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» адвоката Гордієнко В.А. надійшло клопотання від 12.03.2025 № б/н про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.03.2025 об 11 год. 30 хв., та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми ВКЗ, яке ухвалою від 13.03.2025 задоволено.
17.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» звернувся адвокат Биченко А.О., повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2024 серії СА № 1078895, який надає правову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» на підставі договору про надання правової допомоги від 19.02.2024 № б/н у Господарському суді Луганської області, із заявою від 17.03.2025 № б/н про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), в якій останній просить внести його дані РНОКПП НОМЕР_1 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 913/80/25 та перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді.
Судом 17.03.2025 адвокату Биченку А.О. надано доступ до електронної справи № 913/80/25.
18.03.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив від 17.03.2025 № б/н, в якому останній проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» укладено кредитний договір № 34086384-КД-4, предметом якого є невідновлювальна кредитна лінія на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в розмірі 3 196 537 грн 51 коп. Таким чином, виникнення зобов'язань за договором № 34086384-КД-4 автоматично припиняє існування зобов'язань за договором № 34086384-КД-1.
Враховуючи викладене, відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, відповідачем-1 у відзиві заявлено клопотання про витребування доказів.
Представник позивача брав участь у судовому засіданні 18.03.2025 в режимі відеоконференції.
Відповідач-1 правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», яка доставлена 25.02.2025 о 18 год. 50 хв., що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.
Відповідач-2 відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, інформація про яку є у договорі поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, а також через оголошення, розміщене на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях») офіційного вебпорталу «Судова влада України», відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Ухвалою суду від 18.03.2025 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 07.04.2025 об 11 год. 30 хв., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Крім того, цією ж ухвалою суд залишив без задоволення клопотання відповідача-1, заявлене у відзиві, про витребування доказів.
21.03.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 21.03.2025 № б/н, в якій останній щодо наведених відповідачем-1 у відзиві заперечень зазначив, що 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» було укладено кредитний договір № 34086384-КД-4, після підписання якого виявлено помилки в додатковій угоді № 1, договорі застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2 та договорі добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № DNH0MA-221I1RZ, у зв'язку з чим сторонами було переукладено дані додаткову угоду та договори. Таким чином, договір застави обладнання від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/2, укладання якого є умовою для отримання кредитних коштів, фактично був укладений 22.02.2022. Враховуючи умови п. 1.1 кредитного договору № 34086384-КД-4 у Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» виникло зобов'язання видати кредитні кошти протягом 5 днів, починаючи з 22.02.2022, проте 24.02.2022 в Луганській області почались активні бойові дії, що значно погіршило фінансовий стан клієнта.
Банк, керуючись пунктами 2.3.6 та 2.3.10 кредитного договору № 34086384-КД-4, якими передбачено право банку відмовити позичальнику у видачі кредиту або будь-якої його частини за відсутності вільних грошових коштів та відмовитися від надання кредиту частково або в повному обсязі у випадку погіршення фінансового стану, некредитоспроможності позичальника, відмовив у видачі кредитних коштів за кредитним договором № 34086384-КД-4.
Таким чином, оскільки кредитні кошти згідно кредитного договору від 18.02.2022 № 34086384-КД-4 не були видані, а згідно п. А.3 вказаного кредитного договору термін повернення кредиту 01.10.2024, тому кредитний договір № 34086384-КД-4 є припиненим.
Також у відповіді зазначено, що відповідачем-1 на підтвердження доводів про начебто видані кошти за кредитним договором від 18.02.2022 № 34086384-КД-4 на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 не подано жодного доказу, який підтверджував ані факт видачі коштів за кредитним договором № 34086384-КД-4, ані зарахування даних коштів на рахунок погашення кредитного договору № 34086384-КД-1. В матеріалах справи є банківська виписка по рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито для обслуговування кредиту за кредитним договором № 34086384-КД-1, із якої вбачається, що з 18.02.2022 на погашення заборгованості не було перераховано суми коштів в розмірі 3 330 244 грн 13 коп.
Більш того, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/12023/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про розірвання договору поруки від 18.02.2022 № 34086384-ДП-4/1, укладеного в забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» за кредитним договором від 18.02.2022 № 34086384-КД-4, оскільки договір поруки припинив свою дію з огляду на ненадання банком кредитних коштів за кредитним договором від 18.02.2022 № 34086384-КД-4 та відсутність станом на 01.10.2024 будь-яких порушених зобов'язань позичальником за кредитним договором.
Крім того, позивачем повідомлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13873/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про зміну кредитного договору № 34086384-КД-4.
03.04.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшли заперечення від 03.04.2025 № б/н, в яких останній щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень зазначив, що кредитний договір № 34086384-КД-4 має дату укладання, яка вказана в преамбулі договору - 18.02.2022. Всі обов'язкові додатки до кредитного договору № 34086384-КД-4, а саме: договір застави транспортних засобів № 34086384-ДЗ-4/1, договір застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2, додаток № 1 до кредитного договору № 34086384-КД-4, договір поруки № 34086384-ДП-4/1, договір страхування наземного транспорту № DNH0MA-221I1RZ мають дату укладання 18.02.2022. Отже датою укладання кредитного договору № 34086384-КД-4 є 18.02.2022. Самостійне виправлення позивачем 22.02.2022 власної помилки в тексті договору застави, який є додатком до кредитного договору № 34086384-КД-4, є лише датою накладання електронного підпису, а не датою укладання всього договору. Накладання електронного підпису 22.02.2022 на один з додатків до договору не змінило дату укладання кредитного договору № 34086384-КД-4. Дата укладання договору залишилась незмінною - 18.02.2022. Таким чином, кредитний договір № 34086384-КД-4 і всі додатки до нього мають одну єдину дату - 18.02.2022.
Крім того, 18.02.2022 відповідач-1 здійснив цілу низку фінансових операцій на підтвердження укладання кредитного договору № 34086384-КД-4 саме 18.02.2022: сплачений страховий платіж за договором страхування залогового майна в сумі 38 402 грн 35 коп., сплачено комісію в розмірі 1% за видачу кредиту у відповідності до додатку № 1 до договору в сумі 38 402 грн 35 коп. та перераховано на рахунок позивача залишок поточної заборгованості за договором № 34086384-КД-1 в сумі 19 623 грн 19 коп. З наступного дня всі зобов'язання за отриманими відповідачем-1 кредитними коштами повинні були рахуватись вже за договором № 34086384-КД-4.
Також відповідач-1 зазначив, що позивач з лютого 2022 року до цього часу не надіслав на адресу відповідача-1 жодного листа чи повідомлення, яке б свідчило про те, що договір від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 діє і що за ним обліковується хоч якась заборгованість. Так само банк не вів будь-якої претензійної роботи за вказаним договором, а навпаки, відповідач-1 отримав від позивача повідомлення-вимоги від 21.12.2023 № 91031LGC0S2DX та від 19.02.2024 № 91031LGC0S2DX, в яких фактично підтвердив наявність кредитних зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором № 34086384-КД-4. Наявність кредитних зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором № 34086384-КД-4 автоматично виключає наявність кредитних зобов'язань за договором № 34086384-КД-1, враховуючи, що договір № 34086384-КД-4 є договором рефінансування договору № 34086384-КД-1 і обидва договори мають один і той самий предмет кредитування.
Враховуючи, що кредитні зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» за договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 припинилися датою укладання договору № 34086384-КД-4, а саме - 18.02.2022, а отже відповідач-1 не має перед позивачем заборгованості за договором № 34086384-КД-1, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
03.04.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від 03.04.2025 № б/н, в якому останній посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України просить зупинити провадження у справі № 913/80/25 до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13873/24.
03.04.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача-1 адвоката Биченка А.О. надійшла заява від 03.04.2025 № б/н про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.04.2025 об 11 год. 30 хв., та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми ВКЗ, яка ухвалою від 04.04.2025 задоволена.
Представники позивача та відповідача-1 брали участь у судовому засіданні 07.04.2025 в режимі відеоконференції.
Відповідач-2 відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом надсилання копії ухвали від 18.03.2025 в електронній формі на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, інформація про яку є у договорі поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, а також через оголошення, розміщене на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях») офіційного вебпорталу «Судова влада України», відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Присутній у судовому засіданні 07.04.2025 представник позивача повідомив, що ним до початку судового засідання через підсистему «Електронний суд» надіслані заперечення на клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.
Суд зауважив, що на момент розгляду справи відповідні заперечення на адресу суду не надійшли, тому представник позивача усно проти заявленого відповідачем-1 клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
У судовому засіданні 07.04.2025 суд оголосив перерву для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.
Під час оголошеної перерви на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.04.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» від 03.04.2025 № б/н про зупинення провадження у справі відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 25.05.2025, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 06.05.2025 об 11 год. 30 хв.
05.05.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 05.05.2025 № б/н, в якому останній просить долучити до матеріалів справи копію рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі № 910/13873/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про зміну кредитного договору від 18.02.2022 № 34086384-КД-4.
06.05.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача-1 адвоката Биченка А.О. надійшло клопотання від 05.05.2025 № б/н про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Представник позивача брав участь у судовому засіданні 06.05.2025 в режимі відеоконференції.
Відповідач-2 правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений шляхом надсилання копії ухвали від 07.04.2025 в електронній формі на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, інформація про яку є у договорі поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, а також через оголошення, розміщене на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях») офіційного вебпорталу «Судова влада України», відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Присутній у судовому засіданні 06.05.2025 представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.
Ухвалою суду від 06.05.2025 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 26.05.2025 об 11 год. 30 хв. Також цією ухвалою залишено без задоволення клопотання представника відповідача-1 адвоката Биченка А.О. від 05.05.2025 № б/н про відкладення розгляду справи на іншу дату.
23.05.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання від 23.05.2025 № б/н, в якому останній просить повернути розгляд справи № 913/80/25 на стадію підготовчого провадження та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України зупинити провадження у справі № 913/80/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6012/25.
Клопотання мотивовано тим, що справи № 913/80/25 та № 910/6012/25 пов'язані між собою, адже в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 у справі № 910/6012/25, в межах справи № 913/80/25 неможливим буде задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1, оскільки у справі № 913/80/25 в якості підстави для задоволення позовних вимог до відповідача-2, позивач посилається саме на договір поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, наявність підстав для розірвання якого є предметом розгляду у справі № 910/6012/25.
Представники сторін брали участь у судовому засіданні 26.05.2025 в режимі відеоконференції.
Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача-2 про повернення розгляду справи № 913/80/25 на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.
Відносно поданого відповідачем-2 клопотання, суд зазначає наступне.
Розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття «розумні строки» Європейський суд з прав людини визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за ч. 3 цієї ж статті.
Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч. 1 ст. 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (ч. 2 ст. 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені ст.ст. 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положеннями ст. 227 ГПК України визначені випадки, в яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 цієї статті суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення спору (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
В той же час, приписами ч. 3 ст. 195 ГПК України встановлено, що провадження у справі на стадії розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п. 1-31 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України. Тому зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України допустиме лише на стадії підготовчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Завданням ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).
Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Суд враховує, що провадження у справі було відкрито - 25.02.2025. Ухвалою суду від 07.04.2025 строк підготовчого провадження з ініціативи суду продовжувався на 30 днів. 06.05.2025 було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Таким чином, у відповідача-2 було достатньо часу для звернення з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про розірвання договору поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 в межах окремого позовного провадження.
Водночас, відповідач-2 звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва лише 13.05.2025, тобто вже після закриття судом підготовчого провадження у справі № 913/80/25 та призначення справи до судового розгляду по суті.
Крім того, зі змісту клопотання відповідача-2 не вбачається, яким чином ймовірне у майбутньому розірвання договору поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 впливатиме на зміст правовідносин, що виникли та існували між сторонами у цій справі у попередній до розірвання договору поруки період, обсяг та оцінку конкретних обставин, що мають суттєве значення для справи враховуючи предмет та підстави цього позову.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем-2 заявлено про повернення на стадію підготовчого провадження виключно для зупинення провадження у справі № 913/80/25, суд не вважає наведені відповідачем-2 обставини для повернення на стадію підготовчого провадження вагомими.
Таким чином, враховуючи приписи ч. 3 ст. 2 ГПК України щодо розумності строків розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про повернення до стадії підготовчого провадження, а отже і відсутність правової можливості для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
У судовому засіданні 26.05.2025 представники сторін виступили з вступним словом, суд з'ясував обставини справи, дослідив докази, а також представники сторін виступили із заключним словом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
31.10.2019 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (далі за текстом - банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» (далі за текстом - позичальник, відповідач-1 у справі) укладено кредитний договір № 34086384-КД-1 (далі за текстом - кредитний договір (том № 1, аркуші справи 13-18)) на наступних умовах кредитування:
- вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі надання траншами з встановленням періоду вибірки - 6 місяців (п. А.1 кредитного договору);
- ліміт цього договору: 5 175 000 грн 04 коп., у тому числі на наступні цілі:
· у розмірі 5 000 000 грн 00 коп. на придбання двох напівпричепів марки WIELTON (48м та 70м) та двох сидельних тягачів SCANIA (R та G);
· у розмірі 175 000 грн 04 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору (п. А.2 кредитного договору);
- термін повернення кредиту 30.10.2024 (п. А.3 кредитного договору);
- рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_2 (у гривні), отримувач: АТ КБ «Приватбанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 34086384 (IBAN - НОМЕР_3 ) (п. А.4 кредитного договору);
- зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1 (п. А.5 кредитного договору);
- за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6 кредитного договору);
- у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 24% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору та дати початку її нарахування (п. А.6.1 кредитного договору);
- сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в п.п. А.6, А.6.1, А.7 цього договору, може бути переглянуто за ініціативою однієї із сторін, про що сторони укладають договори про внесення змін до цього договору. У випадку відмови позичальника від розміру процентної ставки, переглянутої за ініціативи банку, сторони узгодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі облікової ставки НБУ на дату перегляду, помноженої на 1,5, про що банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням дати початку їх нарахування без внесення змін до цього договору (п. А.6.2 кредитного договору);
- у випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 38% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7 кредитного договору);
- проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 договору) (п. А.8 кредитного договору);
- порядок погашення за кредитом: щомісяця рівними (ануїтетними) платежами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано перший транш, включно із цим числом, але не пізніше дати, зазначеної у п. А.3 цього договору (п. А.8.1 кредитного договору);
- будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса позичальника: 93401, Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, будинок 37-А, електронна пошта: FILINKF@YANDEX.RU (п. А.10 кредитного договору).
За умовами п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі за текстом - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.9, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (п. 1.2 кредитного договору).
Згідно з положеннями п.п. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 кредитного договору банк зобов'язався відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини - траншу) позичальник зобов'язався не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку з дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.2 та з урахуванням п. 1.1 цього договору. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини на сплату страхових платежів виникають у банку у випадку непред'явлення позичальником документів, що підтверджують сплату страхових платежів за рахунок інших джерел.
Позичальник відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 кредитного договору зобов'язався використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього договору.
Положеннями п. 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього договору.
Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (п. 4.2 кредитного договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього договору (п. 4.3 кредитного договору).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 4.7 кредитного договору).
Відповідно до п. 4.8 кредитного договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 5.7 кредитного договору).
Сторони дійшли згоди, що в разі неповернення позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3, п. 2.3.2 цього договору, позичальник зобов'язався сплатити на користь банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений п. А.7 цього договору. При цьому проценти за користування кредитом банком не нараховуються та не підлягають сплаті позичальником (п. 5.10 кредитного договору).
Сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (п.п. 6.1 та 6.2 кредитного договору).
Згідно з п. 7.2 кредитного договору його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також сторонами укладено договори про внесення змін до кредитного договору від 12.11.2019 № б/н, від 18.02.2020 № 2, від 09.09.2020 № 3, від 23.12.2020 № 4 (том № 1, аркуші справи 20, 22, 24, 25).
Так, договором про внесення змін від 12.11.2019 № б/н викладено, зокрема, п. А.5 кредитного договору в наступній редакції: «Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2».
Договором про внесення змін від 18.02.2020 № 2 викладено, зокрема, п. А.5 кредитного договору в наступній редакції: «Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2; договором застави транспортних засобів від 18.02.2020 № 34086384-ДЗ-2/1 (та всіх додаткових угод/договорів про внесення змін до нього)».
Договором про внесення змін від 09.09.2020 № 3 викладено в новій редакції додаток № 1 до кредитного договору, в якому сторони погодили графік погашення з терміном погашення кредиту до 30.10.2024.
Договором про внесення змін від 23.12.2020 № 4 викладено п. А.6 кредитного договору в наступній редакції: «За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13% річних від суми залишку непогашеної заборгованості».
На підтвердження обставини підписання представником банку та відповідачем-1 кредитного договору та договорів про внесення змін до нього від 12.11.2019 № б/н, від 18.02.2020 № 2, від 23.12.2020 № 4 позивачем до матеріалів справи долучено протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (том № 1, аркуші справи 19, 21, 23, 25).
Договір про внесення змін від 09.09.2020 № 3 до кредитного договору підписаний уповноваженими представниками позивача, відповідача-1 та скріплений їх печатками.
Зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, що укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», як кредитором, та ОСОБА_1 - відповідачем-2, як поручителем (аркуші справи 27-29), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» зобов'язань за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 з невідновлювальної кредитної лінії на суму 5 175 000 грн 04 коп. з терміном дії до 30.10.2024, в тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 5 000 000 грн 00 коп. на придбання двох напівпричепів марки WIELTON (48м та 70м) та двох сидельних тягачів SCANIA (R та G);
- у розмірі 175 000 грн 04 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.3 договору поруки визначено, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
Згідно з п. 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Відповідно до п. 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса кредитора: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса поручителя: 84561, Україна, Донецька область, Бахмутський район, село Покровське, вул. Калініна, будинок 24, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з п. 5.2 договору поруки його підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги», та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його сторонами.
Також в матеріалах справи наявна згода фізичної особи ОСОБА_2 на укладення відповідем-2 договору поруки з позивачем та довідка відповідача-2 (том № 1, аркуш справи 29 - зворотній бік), якою відповідач-2 підтвердив, що не проживає однією сім'єю з будь-якою іншою особою, крім тієї, яка надала згоду на укладення договору поруки.
На підтвердження обставини підписання представником банку, відповідачем-2 та фізичною особою ОСОБА_2 договору поруки позивачем до матеріалів справи долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (том № 1, аркуш справи 30).
Також сторонами укладено договори про внесення змін до договору поруки від 12.11.2019 № б/н, від 18.02.2020 № 2, від 23.12.2020 № 3 (том № 1, аркуші справи 31, 33, 35).
Так, договором про внесення змін від 12.11.2019 № б/н викладено п. А.5 договору поруки в наступній редакції: «Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2».
Договором про внесення змін від 18.02.2020 № 2 викладено п. А.5 договору поруки в наступній редакції: «Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави спецтехніки від 31.10.2019 № 34086384-ДЗ-1/1; договором поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1; договором застави напівпричепів від 12.11.2019 № 34086384-ДЗ-1/2; договором застави транспортних засобів від 18.02.2020 № 34086384-ДЗ-2/1 (та всіх додаткових угод/договорів про внесення змін до нього)».
Договором про внесення змін від 23.12.2020 № 3 викладено п. А.6 договору поруки в наступній редакції: «За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13% річних від суми залишку непогашеної заборгованості».
Договори про внесення змін до договору поруки підписані представником банку та відповідачем-2 шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису (том № 1, аркуші справи 32, 34, 36).
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти в розмірі 5 000 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1 за період з 31.10.2019 по 11.02.2025.
Згідно наявних у справі банківських виписок та розрахунку заборгованості станом на 11.02.2025, відповідачем-1 було частково повернуто кредитні кошти в розмірі 1 803 462 грн 49 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором за відповідачем-1 обліковується прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 3 196 537 грн 51 коп.
Крім цього, у зв'язку з неповним погашенням відповідачем-1 процентів, нарахованих банком відповідно до умов кредитного договору, станом на 31.10.2024 заборгованість відповідача-1 за процентами становить 1 101 854 грн 97 коп.
Оскільки відповідач-1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, за виконання яких поручився відповідач-2, уклавши з позивачем договір поруки від 31.10.2019 № 34086384-ДП-1, банк звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення з останніх заборгованості за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в розмірі 4 298 392 грн 48 коп., у тому числі: 3 196 537 грн 51 коп. - заборгованість за кредитом, 1 101 854 грн 97 коп. - заборгованість за процентами.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в частині своєчасного повернення кредитних коштів.
Предметом доказування є обставини щодо укладення кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 та виконання позивачем й відповідачем-1 зобов'язань за ним, а також щодо наявності підстав для відповідальності відповідача-2.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення ч. 1 ст. 180 ГК України кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема повернення кредиту, сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання зобов'язань за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 позивач видав відповідачу-1 кредитні кошти в загальній сумі 5 000 000 грн 00 коп., у тому числі: 01.11.2019 - 1 695 919 грн 18 коп., 13.11.2019 - 3 304 080 грн 82 коп., що підтверджується випискою по рахунку 20637053721469 відповідача-1 з 31.10.2019 по 11.02.2025 (том № 1, аркуш справи 37).
З виписки по рахунку 29098053804261 відповідача-1 з 31.10.2019 по 11.02.2025 (том № 1, аркуші справи 90-93) вбачається, що відповідач-1 здійснив часткове повернення кредитних коштів в сумі 1 803 462 грн 49 коп. Залишок заборгованості складає 3 196 537 грн 51 коп.
Із наданої позивачем виписки по рахунку НОМЕР_4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» з 31.10.2019 по 11.02.2025 (том № 1, аркуші справи 38-89), відповідачу-1 нараховані проценти за користування кредитом в загальній сумі 2 781 258 грн 99 коп., з яких сплачено відповідачем-1 - 1 679 404 грн 02 коп. Залишок заборгованості за процентами складає 1 101 854 грн 97 коп.
Відповідач-1 проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на автоматичне припинення зобов'язань за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 з огляду на укладений 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» кредитний договір № 34086384-КД-4, предметом якого є невідновлювальна кредитна лінія на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 в розмірі 3 196 537 грн 51 коп.
Позивач, в свою чергу, зазначав про необґрунтованість тверджень відповідача-1 щодо припинення зобов'язань за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1, оскільки кредитні кошти за кредитним договором від 18.02.2022 № 34086384-КД-4 не були видані, а оскільки відповідно до п. А.3 цього кредитного договору термін повернення кредиту 01.10.2024, тому кредитний договір № 34086384-КД-4 є припиненим.
Так, 18.02.2022 між позивачем та відповідачем-1 укладено кредитний договір № 34086384-КД-4 (далі за текстом - кредитний договір-1 (том № 1, аркуші справи 166-172)), відповідно до умов п.п 1.1-1.3 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором.
Відповідно до п. А.1 кредитного договору-1 вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.
Пунктом А.2 кредитного договору-1 визначено ліміт цього договору, який становить 3 330 224 грн 13 коп., у тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 3 196 537 грн 51 коп. на рефінансування кредитного договору від 31.10.2019 № 34086384-КД-1;
- у розмірі 133 706 грн 62 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Термін повернення кредиту - 01.10.2024 (п. А.3 кредитного договору-1).
Рахунком для обслуговування кредиту є рахунок НОМЕР_5 (у гривні), отримувач АТ КБ «Приватбанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 34086384 (IBAN - НОМЕР_6 (п. А.4 кредитного договору-1).
Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави транспортних засобів від 18.02.2022 № 34086384-Д3-4/1; договором застави обладнання від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/2; договором поруки від 18.02.2022 № 34086384-ДП-4/1 (п. А.5 кредитного договору-1).
Згідно з положеннями п.п. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 кредитного договору-1 банк зобов'язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини - траншу) позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку із дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.2 та з урахуванням п. 1.1 цього договору.
Позичальник зобов'язується належно оформити договір застави транспортних засобів від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/1; договір застави обладнання від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/2; у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, договор(и) страхування заставленого майна, а також надати інші необхідні документи (п.п. 2.2.12 п. 2.2 кредитного договору-1).
За умовами п.п. 2.3.6, 2.3.10 кредитного договору-1 банк має право відмовити позичальнику у видачі кредиту або будь-якої його частини за відсутності вільних грошових коштів, про що банк письмово повідомляє позичальника, а також без попереднього повідомлення позичальника в односторонньому порядку відмовитися від надання передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у випадку погіршення фінансового стану, некредитоспроможності позичальника та(або) зниження вартості предмету застави/іпотеки, використання кредиту не за цільовим призначенням, у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, та(або) наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.
Сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору-1).
Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом та цим договором порядку (п. 6.3 кредитного договору-1).
Також 18.02.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору-1, відповідно до умов п. 2 якої сторони погодили внесення змін до договору в частині визначення порядку погашення кредиту та платність за його користування.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором-1, 18.02.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (далі за текстом - заставодержатель, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» (далі за текстом - заставодатель, відповідач-1 у справі) укладено договір застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2, предметом якого згідно з п. 1 є надання заставодавцем в заставу обладнання, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань позивача перед банком, в силу чого останній має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу обладнання переважно перед іншими кредиторами заставодавця. За цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань відповідачем-1, що випливають з кредитного договору від 18.02.2022 № 34086384-КД-4.
Після підписання кредитного договору-1 позивачем було виявлено помилки в додатковій угоді № 1, договорі застави обладнання № 34086384-ДЗ-4/2 та договорі добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № DNH0MA-221I1RZ, у зв'язку з чим сторонами 22.02.2022 було переукладено дані додаткову угоду та договори.
Враховуючи п.п. 2.1.2, 2.2.12 кредитного договору-1, оскільки договір застави обладнання від 18.02.2022 № 34086384-ДЗ-4/2, укладення якого є умовою для отримання кредитних коштів, фактично було укладено 22.02.2022, тому у позивача виникло зобов'язання видати кредитні кошти протягом 5 днів, починаючи з 22.02.2022.
Проте 24.02.2022 в Луганській області почались активні бойові дії, у зв'язку з чим позивач, керуючись п.п. 2.3.6 та 2.3.10 кредитного договору-1, відмовив відповідачу-1 у видачі кредитних коштів за кредитним договором № 34086384-КД-4.
Судом було досліджено надану позивачем разом з позовною заявою виписку по рахунку НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» з 31.10.2019 по 11.02.2025, який відкрито для обслуговування кредиту за кредитним договором № 34086384-КД-1 та на який повинні надходити усі погашення за даним кредитом, та встановлено, що грошові кошти на рефінансування кредитного договору № 34086384-КД-1 в розмірі 3 330 244 грн 13 коп., визначеному в п. А.2 кредитного договору-1, банком не перераховувались.
Таким чином, кредитні кошти позивачем за кредитним договором-1 відповідачу-1 не видавались, будь-яких доказів зарахування таких коштів на відповідний рахунок, вказаний позивачем у кредитному договорі-1, відповідачем-1 суду не надано.
Крім того, відповідачем-1 не надано суду доказів, які б підтверджували доводи щодо здійснення 18.02.2022 фінансових операцій на підтвердження укладення кредитного договору-1.
Враховуючи викладене, а також умови п. 6.2 кредитного договору-1, за якими цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, суд дійшов висновку, що наразі цей договір є недіючим, оскільки кредит не було надано.
Отже, у відповідача-1 відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем за кредитним договором-1, тому доводи відповідача-1 про припинення зобов'язань за кредитним договором № 34086384-КД-1 є необґрунтованими.
Досліджені судом матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов'язань із видачі кредиту відповідачу-1 у повному обсязі, у свою чергу, відповідачем-1 порушено зобов'язання із повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у порядку і строки, обумовлені у кредитному договорі. Кінцевий строк для повернення кредитних коштів настав 30.10.2024.
Наявні в матеріалах справи виписки по рахунках відповідача-1, з урахуванням вимог ст. 41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Станом на момент прийняття рішення у цій справі до матеріалів справи не надано доказів повного погашення заборгованості позичальника за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1, розмір заборгованості перед банком становить 4 298 392 грн 48 коп., у тому числі: 3 196 537 грн 51 коп. - тіло кредиту, 1 101 854 грн 97 коп. - проценти за користування кредитом.
Приймаючи до уваги те, що відповідач-1 не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у кредитному договорі, та не погасив кредит у строк, визначений договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1.
Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом в сумі 3 196 537 грн 51 коп. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 04.10.2022 по 31.10.2024.
За умовами п. А.3 кредитного договору термін повернення кредиту - 30.10.2024.
В межах кредитного договору позивачем 01.11.2019 та 13.11.2019 перераховано на рахунок відповідача-1 кредитні кошти в загальній сумі 5 000 000 грн 00 коп.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 11.02.2025 (том № 1, аркуші справи 110-112) вбачається, що залишок несплачених відповідачем-1 процентів за користування кредитом за період з 04.10.2022 по 31.10.2024 складає 1 101 854 грн 97 коп.
У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами в сумі 1 101 854 грн 97 коп. за період з 04.10.2022 по 31.10.2024, суд встановив, що проценти за користування кредитом за 31.10.2024 нараховані після закінчення терміну, на який видавався кредит, погоджений сторонами в п. А.3 кредитного договору.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 ЦК України.
За наведеним у ст. 625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України й охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі № 912/1120/16.
Суд зауважує, що умови кредитного договору, на яких ґрунтуються позивачем свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділах кредитного договору, які регулюють правомірну поведінку сторін («Істотні умови кредитування» та «Порядок розрахунків» відповідно).
При цьому кредитний договір також містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника («Відповідальність сторін»).
Крім того, як слідує з наданого позивачем розрахунку, проценти за період поза межами терміну кредитування позивач нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнили висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного проведення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч. 1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Саме тому, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст. 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є проценти за користування кредитом, нараховані за період з 04.10.2022 по 30.10.2024 в сумі 1 100 700 грн 67 коп.
Оскільки строк кредитування відповідача-1 є таким, що закінчився 30.10.2024, як і його право законно користуватися позиченими коштами, тому у задоволенні решти позову про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за 31.10.2024 в сумі 1 154 грн 30 коп. слід відмовити, оскільки проценти за вказаний період позивачем нараховані поза межами строку кредитування саме як проценти за користування кредитом в розмірі 13% річних, а не як міра відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі, визначеному п. 5.10 кредитного договору.
Щодо солідарного стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
У статті 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Як встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором позивачем 31.10.2019 укладено договір поруки з відповідачем-2 № 34086384-ДП-1.
Враховуючи умови розділу 1 договору поруки, сторонами визначено обсяг зобов'язань відповідача-2 як поручителя за всіма зобов'язаннями за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1.
Пунктом п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору. У випадку виконання боржником або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Отже, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов'язань, вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.10.2019 № 34086384-КД-1 визнаються судом правомірними та обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3 196 537 грн 51 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 1 100 700 грн 67 коп., всього 4 297 238 грн 18 коп.
У задоволенні решти позову про солідарне стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 51 566 грн 86 коп. в різних частках.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» та 2. ОСОБА_1 про стягнення 4 298 392 грн 48 коп. задовольнити частково.
2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», місцезнаходження: вул. Донецька, будинок 37А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 34086384 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570 заборгованість за кредитом в сумі 3 196 537 грн 51 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 1 100 700 грн 67 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позову про солідарне стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом відмовити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», місцезнаходження: вул. Донецька, будинок 37А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 34086384 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570 судовий збір в сумі 25 783 грн 43 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570 судовий збір в сумі 25 783 грн 43 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
7.Повне рішення складено - 03.06.2025.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ