ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2025Справа № 910/3700/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп»
про стягнення 40 000,00 грн.,
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі - позивач, Центр) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (далі - відповідач, Товариство) 40 000,00 грн. вартості непоставленого товару за укладеним між сторонами 13.04.2021 року договором про закупівлю товару № 21БРТ-2954.
Ухвалою від 28.03.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Центру строку та способу усунення її недоліків.
31.03.2025 року черес систему «Електронний суд» надійшла заява Центру від 31.03.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 02.04.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/3700/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на викладене, копія ухвали суду від 02.04.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/3700/25 у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету Товариства, та доставлена останньому 03.04.2025 року о 05:39 год.
Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.
Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 03.04.2025 року о 12:23 год.
За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
13.04.2021 року між Центром (замовник) і Товариством (постачальник) був укладений договір про закупівлю товару № 21БРТ-2954 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався в обумовлені строки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність замовника товар, зазначений у пункті 1.2 цього Договору, а замовник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити такий товар.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
За умовами пунктів 1.2, 1.3 Договору найменування товару: CPV ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-92-Євро5-Е5, бензин А-95-Євро5-Е5, дизельне паливо ДП-Л, З-Євро5-В0). Кількість товару: бензин А-92-Євро5-Е5 - 2 800 л, бензин А-95-Євро5-Е5 - 12 720 л, дизельне паливо ДП-Л, З-Євро5-В0 - 6 800 л.
Відповідно до пункту 2.1 цієї угоди поставка товару відбувається з АЗС постачальника у м. Миколаєві шляхом заправки автомобілів замовника при пред'явленні довіреними особами замовника скретч-карт (талонів). Скретч-карта (талон) є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті (талоні) об'єму і марки товару. Товар вважається переданим постачальником з моменту фактичної заправки автомобіля замовника певною кількістю товару, яка зазначена у скретч-карті (талоні), при цьому постачальник не може передати замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті (талоні).
Товар переходить у власність замовника в момент підписання сторонами відповідно видаткової накладної та акту приймання-передачі скретч-карт (талонів) на закуплений обсяг товару. Товар знаходиться на зберіганні у постачальника до його повного фактичного отримання замовником (пункт 2.4 Договору).
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Договору оплата замовником товару за цим Договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника після отримання скретч-карток (талонів) на підставі виставлених рахунків, видаткових накладних та акту приймання-передачі скретч-карток (талонів). Специфікація є невід'ємною частиною цього Договору.
Фінансування Договору здійснюється з міського бюджету.
Ціна Договору становить 576 614,40 грн., у тому числі ПДВ 96 102,40 грн.
Пунктом 4.1.1 Договору замовнику надано право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань постачальником, в тому числі відмови постачальника від поставки товару за ціною, узгодженою за результатами проведення аукціону.
Згідно з пунктом 8.1 Договору останній набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2021 року, а в частині отримання товару - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 14.04.2021 року № СФ-00001491 Центр згідно із платіжним дорученням від 21.04.2021 року № 428 у повному обсязі оплатив вартість погодженого сторонами в Договорі товару на загальну суму 576 614,40 грн.
Судом також встановлено, що 14.04.2021 року уповноважені представники сторін підписали та скріпили відбитками печаток цих контрагентів видаткову накладну № РН-0001518 на передачу замовнику бензину А-92-Євро5-Е5 об'ємом 2 800 л, бензину А-95-Євро5-Е5 об'ємом 12 720 л та дизельного палива ДП-Л, З-Євро5-В0 об'ємом 6 800 л на загальну суму 576 614,40 грн. (з ПДВ).
Обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, Центр посилався на те, що після 30.11.2022 року постачальник почав порушувати взяті на себе за Договором зобов'язання в частині фактичної передачі у власність замовника всього обсягу погодженого сторонами товару внаслідок відсутності у Товариства пального.
Так, у відповідь на звернення відповідача від 28.01.2022 року № 22 щодо повернення грошових коштів Центр повідомив постачальника про те, що сума невикористаних позивачем талонів на пальне становить 150 456,00 грн., у тому числі: бензин А-92-Євро5-Е5 об'ємом 660 л на суму 16 909,20 грн., бензин А-95-Євро5-Е5 об'ємом 3 940 л на суму 103 306,80 грн., дизельне паливо ДП-З-Євро5-В0 об'ємом 1 200 л на суму 30 240,00 грн. У цьому листі Центр надав Товариству реквізити позивача для повернення утримуваних відповідачем коштів передоплати за непоставлений товар.
Судом також встановлено, що 08.12.2022 року уповноважені представники сторін підписали та скріпили відбитками печаток цих юридичних осіб накладну на повернення від покупця № 1 на повернення постачальнику: бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 об'ємом 660 л, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 об'ємом 3 940 л, паливо дизельне ДП-З-Євро5-В0 об'ємом 1 200 л на загальну суму 150 456,00 грн. (з ПДВ).
Листом від 02.01.2023 року № 4/09.11.01-19/23 позивач повторно звернувся до Товариства з вимогою про повернення отриманих ним коштів передоплати та проханням направити акт звірки взаєморозрахунків.
Враховуючи вищенаведені вимоги позивача, Товариство платіжними дорученнями від 05.02.2023 року № ПП-0000616 на суму 5 456,00 грн., від 05.04.2023 року № JBKLN45O792Y0O.1 на суму 10 000,00 грн., від 24.04.2023 року № ПП-0001895 на суму 5 000,00 грн., від 18.05.2023 року № ПП-0002227 на суму 10 000,00 грн., від 09.06.2023 року № ПП-0002286 на суму 20 000,00 грн., від 18.07.2023 року № ПП-0002894 на суму 20 000,00 грн., від 10.08.2023 року № ПП-0002973 на суму 20 000,00 грн. та від 09.10.2023 року № ПП-0003294 на суму 20 000,00 грн. повернуло Центру частину сплаченої останнім передоплати на загальну суму 110 456,00 грн. (з відповідним призначенням цих платежів - повернення грошових коштів за Договором).
Зважаючи на те, що залишок утримуваної Товариством здійсненої позивачем передплати за непоставлений за Договором товар у розмірі 40 000,00 грн. повернутий відповідачем у добровільному порядку не був, листом від 05.06.2024 року № 162.09.11.01-19/24 позивач звернувся до постачальника з вимогою повернути вищенаведену суму грошових коштів у червні 2024 року.
Оскільки Товариство наведену вимогу замовника не виконало, Центр звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Судом встановлено, що предметом Договору є саме поставка товару - паливно-мастильних матеріалів. Натомість скретч-карта (талон), у розумінні пункту 2.1. вказаного правочину, - є лише документом, який надає замовнику право на отримання товару.
Відповідно до пунктів 3, 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442, торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Отже, талон, за приписами чинного законодавства, є документом, який засвідчує право його власника отримати паливно-мастильні матеріали на АЗС.
Відтак, підписана між сторонами видаткова накладна від 14.04.2021 року № РН-0001518 підтверджує виключно факт передачі відповідачем Центру талонів на паливно-мастильні матеріали. Однак, позивач вважається таким, що фактично отримав товар, лише після отоварення таких талонів на АЗС (отримання відповідних паливно-мастильних матеріалів на підставі цих талонів).
Як було зазначено вище, всупереч умовам укладеного між сторонами Договору відповідач у повному обсязі не виконав покладеного на нього обов'язку з передачі оплаченого товару на сплачену Центром суму коштів у розмірі 576 614,40 грн., фактично передавши позивачу пальне на суму 426 158,40 грн. та повернувши замовнику частину сплаченої ним передоплати в розмірі 110 456,00 грн., заборгувавши таким чином позивачу 40 000,00 грн. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За приписами частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 40 000,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Центром, а також доказів поставки товару на цю суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до Товариства про стягнення зазначеної суми боргу.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати грошових коштів передоплати за Індивідуальним договором.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов'язки за, позовні вимоги Центру підлягають задоволенню, з урахуванням наведеного.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (01103, місто Київ, вулиця Менделєєва, будинок 12, офіс 94/1; код ЄДРПОУ 39039648) на користь Міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (54020, місто Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 9/2; код ЄДРПОУ 34706804) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03.06.2025 року.
Суддя В.С. Ломака