ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2025Справа № 910/13612/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Київської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина»
про стягнення 7523487,28 грн,
Представники:
від позивача Пилипчук І.І.
від відповідача Литвин А.С., Чайка А.М.
До суду звернулася Київська міська рада з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» про стягнення 7523487,28 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Мельникова (Іллєнка Юрія), 1.
Суд своєю ухвалою від 06.11.2024 відкрив провадження у справі № 910/13612/24, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
За твердженням позивача, відповідач як власник цілісного майнового комплексу, розташованого не земельній ділянці площею 0,4246 га за кадастровим номером 8000000000:91:257:0005, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, не сплачує за користування зазначеною земельною ділянкою ні орендну плату, ні земельний податок. Оскільки відповідач безоплатно використовує земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 без правовстановлюючих документів на неї він повинен у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України відшкодувати позивачеві безпідставно збережені кошти на суму 7523487,28 грн за період з 21.10.2021 по 21.10.2024. Зокрема: 408400,41 грн з 21.10.2021 по 31.12.2021, 368127,59 грн з 01.01.2022 по 28.02.2022, 1909271,90 грн з 01.03.2022 по 31.12.2022, 2619046,93 грн з 01.01.2023 по 31.12.2023, 2218640,45 грн з 01.01.2024 по 21.10.2024).
Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що запропонований позивачем договір оренди земельної ділянки містив завідомо невигідні для товариства умови.
27 січня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.02.2025.
28 лютого 2025 року відповідач сформував у системі «Електронний суд» клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів - платіжних інструкцій про сплату відповідачем земельного податку за 2024-2025 роки.
Позивач заперечив проти повернення до стадії підготовчого та долучення доказів: копії пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, виданої старшим слідчим Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві Єчиною Л.В.; копій податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи юридичної особи за 2022 рік, 2023 рік та за 2024 рік; копій 12 платіжних інструкцій за період з 11.03.2024 по 24.02.2025; фото матеріалів наслідків обстрілів.
Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Стаття 177 Господарського процесуального кодексу України встановлює завдання підготовчого провадження, так зокрема пунктом 3 та 6 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (п.3) та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (п. 6).
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Подаючи наведені вище документи відповідач не навів жодних причин неможливості їх подання у строк, визначений ч. 3 ст. 80 ГПК України. З огляду на це суд відмовив у клопотанні відповідача (протокольна ухвала від 20.03.2025), а надані докази до розгляду судом не приймаються.
Відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення суду на один рік з дня винесення відповідного судового рішення.
Заявник послався на складний фінансовий стан, що виник в результаті систематичних (15.03.2022, 29.12.2023, 02.01.2024, 08.07.2024, 26.08.2024, 08.02.2025) обстрілів міста Києва, внаслідок яких під ураження потрапляли будівлі та споруди відповідача, що знаходяться на земельній ділянці, щодо якої заявлений позов про стягнення плати за користування земельною ділянкою.
Зокрема внаслідок влучання балістичних та крилатих ракет, а також безпілотних літальних апаратів («шахедів») по заводу «Артем» (що фактично знаходиться в декількох метрах до належних товариству об'єктів нерухомого майна), а також по прилеглим будівлям та території, в тому числі метро «Лук'янівська», відповідач зазнавав значних майнових та фінансових втрат у зв'язку із значним пошкодженням та повним знищенням окремого майна. Відновлення такого майна здійснювалось відповідачем виключно за власні кошти та без будь-якої допомоги зі сторони органів місцевої влади, при цьому, господарська діяльність відповідача фактично була паралізована у зв'язку з необхідністю значного часу та коштів для відновлення майна.
Таким чином, складний фінансовий стан відповідача пов'язаний виключно з об'єктивними обставинами, що не залежали від волі та діяльності відповідача. У разі надання відстрочення у відповідача буде можливість накопичити грошові кошти з метою перерахування Київській міській раді.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» є власником цілісного майнового комплексу «Лук'янівський ринок», загальною площею 3513,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Іллєнка Юрія, 1. Відомості про право власності відповідача на цей об'єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.03.2019.
Площа земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005, на якій розташовано вищевказане майно, становить 0,4246 га.
Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради. Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 19.06.2013 з кодом виду цільового призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).
Речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 за товариством з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» не зареєстровані, між позивачем та відповідачем відсутній договір оренди вказаної земельної ділянки.
За ст. 289 Податкового кодексу (далі - ПК) України для визначення розміру податку за землю та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 становила: з 21.10.2021 по 31.12.2021 - 34506052,82 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 37956658,10 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 43650782,21 грн; з 01.01.2024 по 21.10.2024 - 45876972,10 грн.
Розмір орендної плати за надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та присутності за увесь розрахунковий період орендарів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці відповідно до рішень Київської міської ради у спірний період (21.10.2021-31.12.2021 - відповідно до додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24; 01.01.2022-31.12.2022 - відповідно до додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745; 01.01.2023-31.12.2023 - відповідно до додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2023 рік» від 08.12.2022 № 5828/58/69; 01.01.2024-01.07.2024 - відповідно до додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» від 14.12.2023 №7531/7572) складав 6 % від нормативної грошової оцінки.
Виходячи з нормативного розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Києва (6 % від нормативної грошової оцінки), орендна плата у спірний період (з 21.10.2021 по 21.10.2024) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 ставить 7523487,28 грн, а саме:
408400,41 грн з 21.10.2021 по 31.12.2021;
368127,59 грн з 01.01.2022 по 28.02.2022;
1909271,90 грн з 01.03.2022 по 31.12.2022;
2619046,93 грн з 01.01.2023 по 31.12.2023;
2218640,45 грн з 01.01.2024 по 21.10.2024.
Вирішуючи питання щодо безпідставності збереження цих коштів суд виходить з такого.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом (далі - ЗК) України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).
За Земельним кодексом України користування земельною ділянкою може носити постійний характер та строковий. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст. 92 ЗК України), строкове користування є право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 ЗК України).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» не належить до осіб, які можуть набути право постійного користування земельною ділянкою (ч. 2 ст. 92 ЗК України).
Орендар набуває право оренди землі на підставі відповідного договору оренди для виникнення права оренди земельної ділянки є відповідний договір оренди За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/22.
Отже, незважаючи на відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» зареєстрованого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 та договору оренди між позивачем та відповідачем щодо вказаної земельної ділянки, останній є землекористувачем у розумінні Земельного кодексу України.
Речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 за товариством з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» не зареєстровані, між позивачем та відповідачем відсутній договір оренди вказаної земельної ділянки.
Одним із обов'язків землекористувача є обов'язок сплачувати земельну плату або податок (ст. 96 ЗК України).
В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.
За приписами частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).
Таким чином, положення глави 15 (Право користування землею), статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина», як власник такого майна (з 2019 року), став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Правові підстави використання товариством з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» засновані на втіленому у Земельному кодексі України принципі єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (ст. 120 ЗК України), земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005 є сформованою.
При визначенні розміру відшкодування доходів, пов'язаних із безпідставним збереженням майна, суд виходить з такого.
Відповідно до статтей 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Згідно зі статтею 284 Податкового кодексу України органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Положеннями пунктів 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку (3 відсотків їх нормативної грошової оцінки) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки).
З огляду на це суд погоджується з запропонованим позивачем механізмом визначення розміру відшкодування доходів, пов'язаних із безпідставним збереженням майна, як різниці між нормативним розміром орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:257:0005.
Як зазначено судом вище, зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є кондикційними, що виникають на підставі таких юридичних фактів:
- набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої;
- відсутність для цього законних підстав.
З огляду на це змістом цього зобов'язання є право потерпілого вимагати повернення безпідставного збагачення від безпідставно збагатілої особи та обов'язок останньої повернути отримане майно потерпілому.
Отже, при безпідставному набутті відшкодування не носить характеру повного відновлення майнового стану потерпілого, а полягає у повернені майна у тому обсязі, у якому боржник збагатів. Інакше кажучи, у позивача існує право вимагати у відповідача повернення коштів як безпідставно збережених, щодо яких у останнього існував нормативний обов'язок з їх сплати.
За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача 7523487,28 грн боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За приписами ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Наступними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він триває на цей час.
Відстрочення виконання рішення суду на один рік в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки руйнація будівель відповідача внаслідок систематичних (15.03.2022, 29.12.2023, 02.01.2024, 08.07.2024, 26.08.2024, 08.02.2025) обстрілів міста Києва є тією об'єктивною причиною, що на цей час визначає складний фінансовий стан відповідача, не залежали від волі та діяльності останнього.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова галявина» (вул. Мельникова (Іллєнка Юрія), будинок 1, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код юридичної особи 35671102) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) 7523487,28 грн боргу, 90281,85 грн судового збору.
Відстрочити виконання рішення в частині стягнення 7523487,28 грн до 07.04.2026.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складений 03.06.2025.
Суддя С.А. Ковтун