ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2025Справа № 910/16242/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛ Солюшн»
до ОСОБА_1
про стягнення 10 184,17 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛ Солюшн» (далі - позивач, ТОВ «ДЛС») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення 10 184,17 грн, з яких: 7 003,00 грн основного боргу, 2 312,25 грн штрафу, 803,67 грн пені та 3% річних у розмірі 65,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки № 354-КЕ/23 від 11.05.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.
02.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній зазначав, що після подання позовної заяви позивачем було виявлено, що помилково у пункті 3 прохальної частини позовної заяви невірно вказано розмір основної суми заборгованості, оскільки було зазначено 9 416,76 грн основного боргу, тоді як мало бути зазначено 7 003,00 грн основного боргу, у зв'язку з чим просив суд прийняти та розглядати вказану заяву, врахувати при розгляді справи та стягнути з відповідача 10 184,17 грн, з яких: 7 003,00 грн основного боргу, 2 312,25 грн штрафу, 803,67 грн пені та 3% річних у розмірі 65,25 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/16242/24 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 17.01.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду документи для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем, у строк встановлений судом, подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з долученням відповідних документів.
Ухвалою суду від 30.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Згідно відповіді № 6236746 від 17.01.2025 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Адресою місцезнаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: АДРЕСА_1 .
Проте, як встановлено судом, статус Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 07.03.2024 припинено.
Слід зазначити, що припинення підприємницької діяльності сторони до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору поставки, укладеного між суб'єктами господарської діяльності.
Тобто стороною правочину виступала фізична особа-підприємець, і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні. Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 760/13915/18, у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 924/905/13 (№ 3-68гс14) та у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17.
Крім того, за змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.
Виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, а тому відповідний спір належить до господарської юрисдикції. Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19).
Також адреса відповідача, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь № 1042549 від 17.01.2025).
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 30.01.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610227938814) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі.
Однак, конверт з ухвалою суду від 30.01.2025, який направлявся на адресу ОСОБА_1: АДРЕСА_2 , був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до абз. 3 п. 101 Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.01.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.05.2023 між ТОВ «ДЛС» (далі - Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) був укладений Договір поставки № 354-КЕ/23 (далі - Договір), умовами п. 1.1. якого передбачено, що в порядку і на умовах передбачених цим Договором Постачальник зобов'язується поставляти товар у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому Договорі. Придбані Покупцем за цим договором тютюнові вироби і ТВЕН, алкогольні напої, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, будуть в подальшому реалізовуватися через торгівельні об'єкти Покупця на території України.
Найменування, асортимент, кількість, ціна товару визначаються Сторонами на умовах цього Договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє по 10 травня 2025 року включно, а по відношенню до зобов'язань, що пов'язані з оплатою товару - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань.
Згідно з п. 1.4. Договору, дострокове припинення дії договору можливе з ініціативи будь - якої сторони шляхом письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 30 календарних днів і за умови повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Умовами п. 1.5. Договору передбачено, що під товаром розуміються наступні групи продукції: тютюнові вироби, ТВЕН, портативний електронний пристрій, товари IQOS, товари GLO, товари Lil SOLID, товари НТА, харчові продукти, нікотиновмісні порції, алкогольні напої, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з даним договором, вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1. Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що видаткова накладна також виконує функцію акту-прийому передачі, підтверджує фактичне виконання умов договору, передачу товару Постачальником та отримання його Покупцем. Дата виписки Постачальником видаткової накладної зазначається після номеру видаткової накладної.
Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах цього Договору окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) Покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі Постачальника. Замовлення на партію товару погоджується відповідальними особами сторін.
Поставка товару здійснюється або транспортом Постачальника, або транспортом Покупця (EXW - склад Постачальника, або СРТ - склад Покупця). Право вибору умов постачання товару залишається за Постачальником (п. 3.3. Договору).
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що Покупець приймає товар у відповідності до вимог законодавства, згідно з супровідними доку ментами, що надані Постачальником.
Згідно з п. 3.7. Договору, після приймання товару Покупцем претензії щодо кількості та якості товару Постачальником не приймаються. З дати підписання видаткової накладної представниками обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий Покупцем по кількості та якості.
Відповідно до п. 3.8. Договору, факт поставки товару в дату її виписки підтверджується видатковою накладною, підписаною обома Сторонами.
Покупець зобов'язаний надати Постачальнику документи, пов'язані з отриманням товару (видаткові накладні; довіреності, тощо), які належним чином оформлені і підписані (п. 3.9. Договору).
Умовами п. 3.10. Договору передбачено, що товар приймається по кількості та якості Покупцем на складі Постачальника - якщо поставка здійснюється на умовах EXW, або на складі Покупця - якщо поставка здійснюється на умовах СРТ.
Відповідно до умов даного договору Постачальник відвідує торгівельні об'єкти Покупця в погоджений сторонами час з метою оформлення замовлень на поставку товару, надання інформації про асортимент та ціну даного товару (п. 3.12. Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору, ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах Постачальника, які діють на момент виконання Постачальником замовлень Покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних, але у будь-якому випадку не повинна перевищувати еквівалент 10 000 000,00 (десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року. Сума договору в національній валюті визначається згідно курсу НБУ на дату укладення Договору.
Постачальник залишає за собою право проводити зміну ціни товару, що в будь-якому разі не пов'язано зі стимулюванням об'ємів продажу товару. При цьому, Постачальник в момент опрацювання замовлення повідомляє Покупця про зміну ціни на замовлений ним товар. За Покупцем залишається право відмовитись від замовленого ним товару (п. 4.2. Договору).
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України, за погодженням з Постачальником.
Відповідно до п. 4.4. Договору, зобов'язання Покупця по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними: 4.4.1. при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих Покупцем, на поточний рахунок Постачальника в банківській установі; 4.4.2. при розрахунках готівкою - з моменту зарахування готівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в банківській установі у передбачений чинним законодавством спосіб, або внесення в касу Постачальника за умови її наявності у Постачальника.
Згідно з п. 4.6. Договору, гранична дата платежу -це дата, яка встановлюється по кожній накладній, виходячи з дати її виписки та максимального строку відтермінування, вказаного в п. 4.15. Договору. Строк відтермінування платежу, вказаний в Договорі, має пріоритет застосування над строком відтермінування, що вказаний у видаткових накладних.
Якщо Покупця переведено на отримання товару за попередньою оплатою на підставі письмового повідомлення, то відтермінування платежу, вказане в Договорі та інших первинних документах, не застосовується. Якщо по неоплачених, оплачених частково, або несвоєчасно оплачених видаткових накладних Постачальником була виставлена претензія, то в першу чергу покриваються штрафні санкції (пеня, штраф, інфляційні нарахування тощо), а потім основна сума боргу.
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах відтермінуванням оплати за отриманий товар. У випадках передбачених цим Договором, або за рішенням Постачальника, товар Покупцеві може відпускатись на умовах повної передоплати. У випадку, якщо дата оплати за товар припадає на святковий або неробочий день (встановлений законодавством та з урахуванням роботи банківської системи в такі дні), вона автоматично переноситься на перший робочий банківський день.
Максимальний строк відтермінування оплати за товар становить шість календарних днів і обраховується від дати виписки видаткової накладної Постачальником. День, наступний за днем виписки видаткової накладної, є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку, останнім днем оплати є шостий календарний день (п. 4.15. Договору).
Згідно з пп. 5.3.1. та пп. 5.3.2. п. 5.3. Договору, Покупець має право у випадку доставки неякісного товару відмовитись від прийняття замовленого ним товару та у випадку поставки товару Постачальником без погодження зміни ціни відмовитись від прийняття замовленого товару.
Покупець зобов'язаний оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі; приймати замовлений ним товар в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі; дотримуватись умов, строків оплат і гарантій, вказаних у цьому договорі (пп. 5.4.1., пп. 5.4.2. та пп. 5.4.9. п. 5.4. Договору).
Пунктом 6.4. Договору передбачено, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань та відповідальності за порушення умов Договору, що виникли за час дії цього Договору до виконання обов'язків у повному обсязі. У випадках, не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством.
Відповідно до п. 6.6. Договору, у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
У випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарних дні, Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару (п. 6.7. Договору).
Згідно з п. 6.8. Договору, сплата пеня, штрафу та відшкодування збитків не звільняє Покупця від повного виконання своїх зобов'язань за договором.
Документи, в тому числі акти, листи, повідомлення з підписом уповноваженої особи однієї із сторін, передані по факсимільному зв'язку та/або по електронній пошті будуть мати доказове значення і юридичну силу. Постачальник може інформувати уповноважених осіб Покупця про стан виконання замовлення, розрахунки, тощо, засобами та способами зв'язку, що передбачені ним Договором та/або чинним законодавством України, у тому числі за номерами телефонія, що вказані в цьому Договорі, додатках, додаткових угодах до нього Договору (п. 8.4. Договору).
Відповідно до п. 9.2. Договору, даний договір може бути доповнено, змінено, уточнено за домовленістю сторін лише шляхом укладення письмової додаткової угоди або Додатку до даного договору, підписаного уповноваженими представниками Сторін.
При порушенні умов Договору, яке виникло під час дії цього Договору та триває після закінчення цього Договору, сторони домовилися, що в частині гарантій та відповідальності за порушення зобов'язань Договір не припиняє своєї дії до дати повного виконання зобов'язань за цим Договором (п. 9.3. Договору).
Пунктом 9.8. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється по принципу централізовано-кільцевих перевезень. Невід'ємною частиною даного договору є Додаток № 1, який підписується одночасно з договором, відповідальність за інформацію, зазначену в цьому додатку несе Покупець. Кількість укладених сторонами Додатків № 1 до Договору не обмежується. На кожен торгівельний об'єкт можливим є оформлення окремого Додатку № 1, або кількох Додатків № 1 на один торгівельний об'єкт. У випадку доповнення матеріально-відповідальних осіб за отримання товару сторонами укладається Додаток № 1 до цього Договору. В разі не повідомлення Постачальника про зміну інформації зазначеної в Додатку № 1 - відповідальність за будь-які наслідки несе Покупець. Покупець гарантує і підтверджує, що в будь-якому разі, видаткова накладна, підписана від імені Покупця і передана Покупцем (безпосередньо чи через представника Покупця) Постачальнику (представнику Постачальника) - є видатковою накладною, яка підписана належним чином від імені Покупця, особою, яка має для цього всі необхідні повноваження. Сторони домовились про те, що обов'язок (і всі ризики, пов'язані з неналежним виконання цього обов'язку) здійснення контролю за тим, щоб видаткова накладна була підписана від імені Покупця уповноваженою особою покладається на Покупця, уповноваженою особою покладається на Покупця, а Постачальник звільняється від обов'язку і необхідності доводити факт підписання видаткової накладної, від імені Покупця уповноваженою особою. За Постачальником залишається право прийняти в односторонньому порядку рішення про перехід на відпуск Товарів Покупцю на підставі довіреностей, за формою та порядком заповнення погоджених з Постачальником.
11.05.2023 між сторонами був підписаний Додаток № 1 до Договору, згідно умов якого, Покупець уповноважує на підписання видаткових накладних від імені Покупця, на одержання товару від Постачальника, на прийом-передачу листів, повідомлень від Постачальника до Покупця, вказаних у цьому Додатку № 1 матеріальних відповідальних осіб Покупця протягом терміну дії договору та повідомляє зразки їх підписів.
На виконання умов Договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 14 451,56 грн, що підтверджується підписаною сторонами без зауважень до кількості та якості товару та скріпленою їх печатками видатковою накладною/ товарно-транспортною накладною № KE23-000254566 від 16.09.2023, копію якої долучено до матеріалів справи.
Проте, як зазначає позивач, покупцем повну оплату поставленого товару за відповідною видатковою накладною на суму 14 451,56 грн в повному обсязі у встановлений договором строк не здійснено, а тому на дату звернення із даною позовною заявою залишається заборгованість у розмірі 7 003,00 грн.
04.12.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 358/ГО/ЮД від 10.09.2024 про невиконання договірних зобов'язань та негайну сплату суму боргу у розмірі 7 003,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист Укрпошта 0504049661167 та фіскального чеку від 11.09.2024.
Оскільки претензія позивача, як вбачається з матеріалів справи, була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, заборгованість за отриманий від позивача товар відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).
Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини першої ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В силу вимог частини першої ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах відтермінуванням оплати за отриманий товар. У випадку, якщо дата оплати за товар припадає на святковий або неробочий день (встановлений законодавством та з урахуванням роботи банківської системи в такі дні), вона автоматично переноситься на перший робочий банківський день.
Максимальний строк відтермінування оплати за товар становить шість календарних днів і обраховується від дати виписки видаткової накладної Постачальником. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку, останнім днем оплати є шостий календарний день (п. 4.15. Договору).
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 14 451,56 грн, що підтверджується підписаною сторонами без зауважень до кількості та якості товару та скріпленою їх печатками видатковою накладною/ товарно-транспортною накладною № KE23-000254566 від 16.09.2023, копію якої долучено до матеріалів справи.
Згідно з п. 3.7. Договору, після приймання товару Покупцем претензії щодо кількості та якості товару Постачальником не приймаються. З дати підписання видаткової накладної представниками обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий Покупцем по кількості та якості.
Таким чином, поставка позивачем товару відбулась належним чином, товар вважається прийнятий відповідачем по кількості та якості.
Враховуючи погоджені сторонами строки оплати товару відповідно до п. 4.7. та п. 4.15. Договору, суд зазначає, що зобов'язання з оплати за видатковою накладною № KE23-000254566 від 16.09.2023 мали бути виконані відповідачем протягом шести календарних днів від дати виписки видаткової накладної - до 25.09.2023 (включно).
Слід зазначити, що п. 4.7. Договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо дата оплати за товар припадає на святковий або неробочий день (встановлений законодавством та з урахуванням роботи банківської системи в такі дні), вона автоматично переноситься на перший робочий банківський день.
Однак, оскільки сторонами не конкретизовано який саме день строку оплати (перший або останній) автоматично переноситься на перший робочий банківський день, першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку, вважається 18.09.2023 (понеділок), оскільки перший день оплати припадає на 17.09.2023 (неділю), а останнім днем оплати - шостим календарним днем - є 25.09.2023 (понеділок), оскільки шостий день оплати припадає на 23.09.2023 (субота).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було здійснено оплату за поставлений позивачем товар лише частково на суму 7 448,56 грн, з яких: 26.10.2023 на суму 44,18 грн, 17.11.2023 на суму 5 407,38 грн, 23.11.2023 на суму 997,00 грн, 09.02.2024 на суму 1 000,00 грн, що відображено у розрахунку позивача та підтверджується ним у позовній заяві та не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим заборгованість відповідача з оплати отриманого від позивача товару становить 7 003,00 грн (14 451,56 грн - 7 448,56 грн).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18, до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Отже, періодична часткова оплата поставленого позивачем товару свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій, які підтверджують наявність перед позивачем заборгованості та необхідність її сплати в силу погоджених між сторонами умов Договору та наведених положень законодавства.
Відповідач не висловив жодних заперечень проти позову в ході розгляду справи судом.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймачі до уваги вищевикладене, наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на суму 7 003,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 803,67 грн пені та 2 312,25 грн штрафу, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частинами четвертою та шостою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Відповідно до п. 6.6. Договору, у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.7. Договору, у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарних дні, Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19
Перевіривши наданий розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем помилково враховано перший та останній день оплати 17.09.2023 (неділя) та 22.09.2023 відповідно, тоді як, враховуючи положення п. 4.7. та п. 4.15. Договору, першим та останнім днем оплати є 18.09.2023 (понеділок) та 25.09.2023 (понеділок) відповідно, у зв'язку з чим першим днем протермінування оплати за поставлений товар є 26.09.2023.
Також, судом встановлено, що період нарахування пені, зазначений позивачем у розрахунку, становить з 23.09.2023 по 27.12.2024, проте заявлена до стягнення сума пені у розмірі 803,67 грн охоплює період нарахування з 23.09.2023 по 16.11.2023 (56 дні).
Приймаючи до уваги викладене, судом здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням заявленого позивачем періоду, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 756,16 грн, з яких:
- за період з 26.09.2023 по 25.10.2023 (30 днів) (оплата 26.10.2023 на суму 44,18 грн) на суму 14 451,56 грн = 475,12 грн;
- за період з 26.10.2023 по 16.11.2023 (22 дні) (оплата 17.11.2023 на суму 5 407,38 грн) на суму 14 407,38 грн = 281,04 грн.
Судом також перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, передбачений п. 6.7. Договору, та, враховуючи прострочення платежу понад 3 (три) календарних дні, встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 2 312,25 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 65,25 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми трьох процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем помилково враховано перший та останній день оплати 17.09.2023 (неділя) та 22.09.2023 відповідно, тоді як, враховуючи положення п. 4.7. та п. 4.15. Договору, першим та останнім днем оплати є 18.09.2023 (понеділок) та 25.09.2023 (понеділок) відповідно, у зв'язку з чим першим днем протермінування оплати за поставлений товар є 26.09.2023.
Також, судом встановлено, що період нарахування 3% річних, зазначений позивачем у розрахунку становить з 23.09.2023 по 27.12.2024, проте заявлена до стягнення сума 3% річних у розмірі 65,25 грн охоплює період нарахування з 23.09.2023 по 16.11.2023 (56 дні).
Приймаючи до уваги викладене, судом здійснено власний розрахунок 3% річних, з урахуванням заявленого позивачем періоду, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 61,68 грн, з яких:
- за період з 26.09.2023 по 25.10.2023 (30 днів) (оплата 26.10.2023 на суму 44,18 грн) на суму 14 451,56 грн = 35,63 грн;
- за період з 26.10.2023 по 16.11.2023 (22 дні) (оплата 17.11.2023 на суму 5 407,38 грн) на суму 14 407,38 грн = 26,05 грн.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Також, позивачем до позовної заяви доданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, якій становить 2 422,40 грн судового збору.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір, сплачений позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту у розмірі 0,8, визначеного частиною третьою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛ Солюшн» (04070, місто Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 13/5; ідентифікаційний код: 44895101) 10 133 (десять тисяч сто тридцять три) грн 09 коп., з яких: 7 003 (сім тисяч три) грн 00 коп. основного боргу, 2 312 (дві тисячі триста дванадцять) грн 25 коп. штрафу, 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн 16 коп. пені та 3% річних у розмірі 61 (шістдесят одна) грн 68 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 410 (дві тисячі чотириста десять) грн 25 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова