ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відстрочення виконання судового рішення
м. Київ
28.05.2025Справа № 910/20030/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/20030/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, 54017; ідентифікаційний код 42129888)
до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)
про стягнення 109 130 962, 19 грн
Представники сторін:
від позивача: Сурикова Ірина
від відповідача: Прокопів Назар
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі за текстом - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за текстом - ДП «Гарантований покупець», Відповідач) про стягнення нарахованих інфляційних втрат - 80 932 006, 63 грн та 3 % річних - 28 198 955, 56 грн за неналежне виконання Відповідачем умов договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг № 2305/02/21 від 15.09.2021 (далі за текстом - Договір).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 позов ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» 3 % річних - 26 760 601 грн 50 коп, інфляційні втрати - 74 030 444, 16 грн та судовий збір - 694 087, 96 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/20030/23 змінено, пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у такій редакції: « 2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, 54017; ідентифікаційний код 42129888) 3 % річних - 25 006 633, 49 грн, інфляційні втрати - 61 217 354, 87 грн та судовий збір - 742 216, 63 грн».
Також вказаною постановою стягнуто з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 295 775, 06 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
12.05.2025 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 розгляд заяви ДП «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/20030/23 призначено на 26.05.2025.
20.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Позивача щодо поданої Відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 26.05.2025 судом оголошено перерву до 28.05.2025.
27.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Відповідача по суті поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 28.05.2025 представником Відповідача надано додаткові пояснення щодо необхідності відстрочення виконання рішення суду.
Представник Позивача заперечував щодо задоволення заяви про відстрочення.
Розглянувши подану заяву про відстрочення та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ДП «Гарантований покупець» посилається на наступне:
- часткова оплата Відповідачем вартості послуг за спірний період Позивачу;
- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану джерела для покриття витрат на оплату 3 % річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії;
- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
-фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;
- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»;
- участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури;
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, істотно ускладнюють виконання рішення.
Фактично обґрунтування Відповідачем даної заяви зводиться до відсутності відповідного фінансування.
Заперечуючи щодо відстрочення виконання рішення суду, Позивач посилається на наступне:
- заявлені до стягнення кошти (в межах даного провадження) зумовлені виключно неналежним виконанням Відповідачем договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг № 2305/02/21 від 15.09.2021;
- посилання Відповідача на вплив воєнного часу, Позивач вважає необґрунтованим оскільки вказані обставини однаково вплинули на фінансову діяльність обох сторін;
- Позивач на початку повномасштабного вторгнення здійснював свою діяльність в зоні активних бойових дій, а наразі продовжує діяльність в зоні можливих бойових дій;
- невиконання та відстрочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань, суттєво впливає та вплине у майбутньому на фінансовий стан Позивача, що в свою чергу, може призвести до неспроможності останнього постачати електричну енергію своїм споживачам, в тому числі і побутовим;
- вимоги про відстрочку виконання рішення суду терміном на 1 рік не базуються на принципах співмірності і пропорційності, які направлені на забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Крім того, у судовому засіданні 26.05.2025 при наданні пояснень по суті поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду Відповідач зазначив про існування мораторію на виконання зобов'язань, які є предметом даного спору.
Зазначені пояснення Відповідачем подано до суду у письмовому вигляді, з яких вбачається наступне.
14.01.2025 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні» № 4213-ІХ (далі - Закон).
Пунктом 10 Закону розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 105 наступного змісту:
« 105. Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», твердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов'язаннями суб'єктів господарювання, що виникли у період з 24.02.2022 по 1.09.2024, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, зокрема:
гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії;
гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії.
Також Законом доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» пунктом 32 такого змісту:
« 32.Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, Регулятор оприлюднює перелік учасників ринку електричної енергії, передбачений пунктом 105 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в якому зазначає повне найменування учасника ринку, його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також номери судових справ, предметом яких є стягнення відповідних сум, щодо яких виконавче провадження підлягає зупиненню, сформований на підставі звернень учасників ринку електричної енергії, які зазначені в пункті 105 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», з наданням копій відповідних судових рішень та/або посилань на рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Такі учасники ринку несуть відповідальність за достовірність наданої ними інформації.
В той же час, попри те, що станом на сьогодні справу №910/20030/23 внесено до зазначеного вище переліку, та опубліковано на сайті НКРЕКП за посиланням -https://www.nerc.gov.ua/storage/app/sites/1/Docs/Sfery_ElektroEnergiia/Perelik_sud_sprav/DP_Gar_Pok_27.05.2025.pdf для Позивача зберігається механізм пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідач стверджує, що попри те, що 3 % річних та інфляційні втрати не можуть бути стягнуті з Відповідача до кінця дії воєнного стану, на Відповідача може бути покладено, у випадку пред'явлення до виконання виконавчого документу - виконавчий збір (10% від суми стягнення - понад 8,6 млн грн) та витрати виконавчого провадження, у зв'язку з чим надання відстрочки виконання рішення суду строком на один рік з моменту ухвалення рішення забезпечить Відповідачу можливість уникнути сплати понад 8,6 млн виконавчого збору та вчинити дії на добровільне виконання рішення у даній справі, не чекаючи закінчення мораторію.
В силу викладеного, суд зазначає, що відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Частинами 1-5 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Як встановлено судом вище, Законом, який набрав законної сили 09.02.2025, а саме пунктом 105 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зупинено примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/20030/23 з урахуванням змін, внесених постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрати, нарахованих Позивачем за неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за період березень 2022 - листопад 2023 за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг № 2305/02/21 від 15.09.2021, укладеного гарантованим покупцем з постачальником універсальних послуг.
Доводи Відповідача в частині необхідності відстрочення виконання судового рішення по справі № 910/20030/23 фактично зумовлені відсутністю в нього обов'язку (починаючи з 09.02.2025) сплачувати присуджені до стягнення 3 % річних та інфляційних витрат в ході примусового виконання рішення, а отже і виконавчого збору, який згідно частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, із паралельним існуванням у нього права добровільного виконання рішення та сплати коштів самостійно до завершення воєнного стану, що в свою чергу може призвести до зменшення/відсутності суми виконавчого збору, а відтак і витрат для державного підприємства.
Враховуючи суму, присуджену до стягнення за результатами розгляду даної справи (3 % річних - 25 006 633, 49 грн., інфляційні втрати - 61 217 354, 87 грн.) 10 % від даної суми на переконання суду є значними видатками для державного підприємства, враховуючи особу боржника та джерела його фінансування, а тому в силу викладених вище норм чинного законодавства та обставин які на переконання суду є винятковими та такими, що не залежать від волі боржника, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості поданої Відповідачем заяви та необхідності відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/20030/23 зі змінами згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/20030/23 до 07.08.2025 (строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента № 235/2025 від 15.04.2025).
На переконання суду, відстрочення виконання рішення суду жодним чином не порушить інтереси сторін, а натомість забезпечить можливість виконання державним підприємством грошового зобов'язання, законність якого встановлено судовим рішенням з одночасним дотриманням процедури регулюванням спірних правовідносини під час дії воєнного стану у відповідності до вимог чинного законодавства.
В частині відстрочення виконання судового рішення і в частині присудженого до стягнення судового збору за звернення до суду з позовом, суд зазначає, що у випадку звернення Позивача із наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 про відкриття провадження існує ймовірність стягнення з Відповідача виконавчого збору і в тій частині, в якій існує заборона стягнення, що тим самим порушить право Відповідача та призведе до нівелювання внесених Законом змін та наслідків, які б не мали настати.
Судом враховано, що саме обов'язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 ГПК України, а визначені частиною 4 статті 331 ГПК України фактори також мають враховуватися судом.
Додатково суд звертає увагу сторін на те, що положеннями статті 331 ГПК України не визначеного конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під час розв'язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.
Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.
В той же час, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Дослідження питання наявності чи то відсутності вини відповідача задля вирішення обґрунтованості заяви про відстрочення, на переконання суду, має бути, однак не може слугувати обов'язковим елементом, оскільки остання вже врахована судом у відповідних судових рішеннях при вирішенні спору по суті, що відповідно унеможливлює її спростування, оскільки може привезти до переоцінки встановлених судом обставин, що в даному випадку є недопустимим.
Відстрочка виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі № 920/199/16, у постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року у справі № 917/747/16 та від 16.11.2016 року у справі № 921/830/15-г/16.
Відповідно до частини 7 статті 331 ГПК України встановлено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись статтями 234, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
1. Заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/20030/23 - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/20030/23 зі змінами згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/20030/23 на строк до 07.08.2025.
Ухвала набрала законної сили 28.05.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали підписано: 02.06.2025
Суддя Антон ПУКАС