ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2025Справа № 910/14062/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СТРІМ»
до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ»
про стягнення 11187113,39 грн
за участі представників:
від позивача - Савченко О.В.
від відповідача - Франюк А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СТРІМ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про стягнення 11187113,39 грн.
Позовні вимоги з урахуванням відповіді на відзив, якою фактично зменшено розмір позовних вимог, обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №15878/01 від 30.11.2018 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої позивачем електроенергії за період часу з жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересень-жовтень 2023 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9816233,89 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 386776,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 916703,65 грн.
Відповідач заперечив проти позову, зокрема, вказавши, що позивачем не враховано, що з 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178. Відповідач зазначив, що оскільки за спірні розрахункові місяці НЕК «Укренерго» не сплатило послугу в повному обсязі, зобов'язання Гарантованого покупця перед позивачем за вказані розрахункові періоди не виникли. Крім того, відповідач вказав на необхідності застосування наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» (далі - Наказ № 140) та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» (далі - Наказ № 206). Відповідач зазначив, що враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем за Договором, то в силу положень пп. 12 п. 1 постанови НКРЕКП № 332, позовні вимоги в частині стягнення з Гарантованого покупця в сумі 2105770,29 грн задоволенню не підлягають. Окрім того, відповідач заперечив проти здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат. Також, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру 3% річних до 1 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив, просив суд відмовити. Також відповідачем було заявлено клопотання закриття провадження в частині.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а провадження у справі №910/14062/24 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1579894,93 грн підлягає закриттю.
Судом встановлено, що 30.11.2018 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ) та ТОВ «Енерджі Стрім» (далі - ВАД) укладено Договір №15878/01.
Додатковою угодою № 250/01 від 30.06.2019 до Договору № 15878/01 від 30.11.2018 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» та викласти умови договору № 15878/01 від 30.11.2018 у новій редакції.
В подальшому, сторонами до вказаного Договору було додаткові угоди, зокрема, №1285/01/20 від 28.04.2020, №81/01/21 від 25.01.2021, відповідно до яких умови Договору доповнювались та викладались в новій редакції (далі - Договір з урахуванням вказаних додаткових угод)
Згідно з п.1.1. Договору ТОВ «Енерджі Стрім» (далі - продавець за «зеленим» тарифом) зобов'язується продавати, а Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець) зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.
За цим Договором гарантований покупець зобов'язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами. (п.1.2. Договору)
Згідно з п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці. (п.2.5. Договору)
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. (п. 3.1 Договору).
Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору продавець за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Частиною 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно з п. 8.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.
Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від Товариства акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у такі три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, за період часу з жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересень-жовтень 2023 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором, здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка була прийнята ДП «Гарантований покупець» без заперечень та зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування.
Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача, та містять печатки підприємств,
За умовами укладеного сторонами договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої Підприємству в тому числі за спірний період.
Вказане, не заперечується й самим відповідачем.
Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4 Порядку купівлі, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період часу з жовтня 2021 року, лютого-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересень-жовтень 2023 року є таким, що настав.
Проте, судом встановлено, що у визначений строк відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату поставленої електроенергії, у зв'язку з чим, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду та зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача становила 9816233,89 грн
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідачем після звернення позивача до суду було частково оплачено суму заборгованості на суму 1579894,93 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 31.01.2025 №446 194, від 31.12.2024 №438 109, 26.12.2024 №435 448, від 31.01.2025 №447 010, від 31.01.2025 №449 556, від 31.12.2024 №440 603,від 26.12.2024 №436 245 та від 31.05.2025 №448 715.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1579894,93 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.
Судом встановлено наявність заборгованості відповідача за Договором у загальному розмірі 8236338,96 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, враховуючи те, що сума заборгованості відповідача у розмірі 8236338,96 грн грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за спірний період підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів повного погашення відповідачем суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 1189222,49 грн та інфляційні втрати у розмірі 2437065,93 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 386776,75 грн та інфляційні втрати у розмірі 916703,65 грн, враховуючі сукупні індекси інфляції за період квітень 2023 року - жовтень 2024 року - 110,5%; за період червень 2024 - жовтень 2024 - 106,2%, суд приходить до висновку, що вірними сумами 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача є 386776,75 грн - 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 916703,65 грн - інфляційні втрати, а відтак позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Доводи та заперечення відповідача, судом відхиляються, з огляду на таке.
Накази №140 та №206 хоча і закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, мінімальною оплатою, однак не звільняють відповідача від обов'язку повного розрахунку.
Слід зазначити, що метою наказів №140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 зазначено, що надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об'єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.
Разом з цим, об'єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») строк виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у наказах № 140 та № 206.
За висновками об'єднаної палати, положення наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.
Поряд з цим, об'єднана палата звернула увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 року скасувало дію Наказу № 206 від 15.06.2022 року, яким встановлювались для ДП «Гарантований покупець» мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.
Суд зазначає, що вказані вище накази не є підставою для відповідача не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами Договору.
Також, 03.04.2024 НКРЕКП прийнято постанову № 652 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». В результаті внесення змін абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено у такій редакції: «Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.».
Разом з тим, наведені положення постанови НКРЕКП не передбачають автоматичного зарахування боргу, а передбачають право відповідача на вчинення дій зі зменшення рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
Водночас, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, направлених на врегулювання відповідних правовідносин, зокрема, шляхом направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, підписання акту звірки взаєморозрахунків тощо.
Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин та заявленого клопотання про зменшення розміру 3% річних, суд зазначає наступне.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
З огляду на викладене, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 на який посилається відповідач, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Враховуючи норми чинного законодавства України та умови Договору, суд зазначає, що належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин матеріали справи не містять, зокрема, відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини, який би встановлював наявність форс-мажорних обставин саме за Договором №15878/01 від 30.11.2018.
Клопотання відповідача про зменшення розміру трьох процентів річних не підлягає задоволенню, оскільки три проценти річних, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, так само як і інфляційні нарахування на суму боргу. Вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, враховуючи, що спір виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за Договором, тобто з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки, позивачем було зменшено позовні вимоги, враховуючи наявність відповідного клопотання позивача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення з державного бюджету на користь позивача частини сплаченого судового збору у розмірі 808,79 грн.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СТРІМ» (03127, місто Київ, проспект 40-річчя жовтня, будинок 100/2; ідентифікаційний код 38377379) заборгованість у розмірі 8236338 (вісім мільйонів двісті тридцять шість тисяч триста тридцять вісім) грн 96 коп., 3% річних у розмірі 386776 (триста вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят шість) грн 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 916703 (дев'ятсот шістнадцять тисяч сімсот три) грн 65 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 133436 (сто тридцять три тисячі чотириста тридцять шість) грн 57 коп.
Провадження у справі №910/14062/24 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» суми заборгованості у розмірі 1579894 (один мільйон п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн 93 коп. закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СТРІМ» (03127, місто Київ, проспект 40-річчя жовтня, будинок 100/2; ідентифікаційний код 38377379) з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 808 (вісімсот вісім) грн 79 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції №549 від 14.11.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 02.06.2025
Суддя Я.В. Маринченко