ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/274/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд"
про стягнення пені в сумі 261 144 грн 99 коп.
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" про стягнення пені в сумі 261144 грн 99 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
20.03.2025 суд постановив позовну заяву вх.№2123/25 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області докази доплати судового збору в сумі 938 грн 84 коп.
На виконання вимог ухвали суду від 20.03.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків (від 21.03.2025 вх.№4736/25).
27.03.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
08.04.2025 відповідач подав відзив на позов вх.№5832/25.
11.04.2025 позивач подав відповідь на відзив вх.№6129/25.
Суд враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справу розглядає за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору № 99 від 18.03.2024 в частині своєчасної поставки товару. За порушення строків поставки товару позивач керуючись п.6.2. договору нарахував відповідачу пеню. Обґрунтовані позовні вимоги статтями 525, 530 ,548, 712, 611, Цивільного кодексу України, статтями 193, 230, 231 Господарського кодексу України.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач достеменно був обізнаний про строк поставки товару, підписуючи договір мав врахувати свої можливості щодо вчасної поставки товару, мав добровільно без застосування будь яких штрафних санкцій поставити товар у строк, однак взяті на себе зобов'язання виконав після направлення листів та претензій. Відповідач не скористався своїм правом та не звернувся до позивача про продовження терміну поставки, в зв'язку із наявним в нього об'єктивними обставинами. Просив суд клопотання про зменшення штрафних санкцій залишити без задоволення.
Позиція відповідача.
Відповідач факт прострочення строків поставки товару не заперечив, однак посилаючись на незначне прострочення виконання договору , поставку товару в повному обсязі та неспівмірність суми штрафних санкцій та ціни договору просив суд зменшити розмір пені на 50 відсотків.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
18.03.2024 за результатами проведених електронних торгів № UA-2024-02-21-001764-a, ТОВ "Спецторг Трейд" та Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго", уклали договір про закупівлю товарів № 99 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується на умовах, визначених Договором, поставити і передати у власність Покупцю Товар, зазначений в специфікації/-ях, що додається/-ються до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а Покупець зобов'язується на умовах, визначених Договором, прийняти і оплатити Товар. Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та будь-які інші характеристики Товару визначаються на підставі специфікації/-ій, яка /-і додається/-ються до Договору (Додаток№1).
Предметом закупівлі є спеціальний робочий одяг (ДК 021:2015:18110000-3-Форменний одяг) (п.1.2.).
Загальна вартість Договору становить 512 049 грн 00 коп. (п'ятсот дванадцять тисяч сорок дев'ять гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 85 341 грн 50 коп. Ціна за одиницю Товару визначається у специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1.).
Згідно з п.2.3. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем по факту поставки Постачальником товару, на підставі накладних протягом 365 календарних днів.
Поставка Товару здійснюється на умовах DDP " DDP"DeliveredDutyPaid" " - склад Покупця (Україна, м. Чернівці, вул. Комунальників,4-а, якщо інше місце будь-яким способом не вказано Покупцем у Заявці). Поставка Товару може здійснюватись на інших умовах, погоджених з Покупцем в письмовій формі до дати поставки. Доставка Товару здійснюється транспортом та за рахунок Постачальника. Строк поставки: протягом 30 робочих днів з моменту отримання Заявки від Замовника (в письмовому та/або електронному вигляді) на кожну партію Товару. Про дату поставки Постачальник зобов"язаний повідомити Покупця за два робочих дні до дати фактичної поставки. Покупець має право уточнити строк поставки Товару у Заявці або в будь-який інший спосіб (п.3.2.).
Відповідно до п.6.2. Договору, за порушення Постачальником строків виконання зобов'язання з своєчасної поставки Товару, Покупець має право стягнути з Постачальника пеню у розмірі 1 (одного) відсотка від вартості всього Товару за цим Договором, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцять) днів - Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків вказаної вартості Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов"язань за цим договором та протягом гарантійного терміну (п.8.1.).
На виконання умов договору позивач 02.04.2024 на адресу відповідача направив заявку на поставку партії товару №7: куртка бавовняна у кількості 147 шт.; штани бавовняні у кількості 147 шт.; куртка зварювальника у кількості 9 шт.; штани зварювальника у кількості 9 шт.
10.05.2024 відповідач здійснив поставку товару "Куртка бавовняна" у кількості 147 шт.", "Штани бавовняні" у кількості 147 шт., на загальну суму 250 488 грн 00 коп.
12.06.2024 відповідач здійснив поставку товару "Куртка зварювальника" у кількості 9шт.", "Штани зварювальника" у кількості 9 шт., на загальну суму 37 341 грн 00 коп.
24.10.2024 на адресу відповідача надійшла заявка на поставку партії товару №47: куртка утеплена у кількості 147 шт.; штани утеплені у кількості 52 шт.
25.01.2025 відповідач здійснив поставку товару "Куртка утеплена" у кількості 147 шт.", на загальну суму 185 220 грн 00 коп..
27.01.2025 - здійснив поставку товару "Штани утеплені" у кількості 52 шт., на загальну суму 39 000 грн. 00 коп.
Вказані обставини позивач не заперечив, однак ствердив, що поставка товару здійснена з порушенням строку обумовленого договором після направлення на адресу відповідача претензій, у зв"язку з чим керуючись п.6.2. договору нарахував відповідачу пеню та звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Внаслідок укладення договору про закупівлю між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Договір про закупівлю укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою, виходячи з відносин сторін укладений між сторонами договір є договором поставки.
Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні приписи містяться у статті 265 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 статті 712 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Момент виконання обов'язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач частково позовні вимоги визнав, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару в строк передбачений договором підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Суд встановив, що обґрунтованою та такою, що належить до стягнення за неналежне виконання умов договору штрафною санкцією є пеня в сумі 261 114 грн 99 коп.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховував, незначний строк прострочення, а також те що позивач доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не подав. Натомість, відповідач добросовісно та належної якості поставив позивачу весь замовлений товар.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру пені на 50 відсотків, а саме до 130 572 грн 49 коп. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача саме такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків поставки товару.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача пені в сумі 130 572 грн 49 коп.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 133 грн 73 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №000-001491 від 12 березня 2025 року та №000-001830 від 21 березня 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, суд зазначає, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка належала б до задоволення, якби зазначений розмір суд не зменшив.
Враховуючи викладене, судовий збір в сумі 3 133 грн 73 коп., належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" про стягнення пені в сумі 261 144 грн 99 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд", вул. Максимовича, буд. 15, кв. 2, м. Івано-Франківськ, 76006 (код 40465034) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", вул. Максимовича, буд. 19а, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018 ( код 34519280) 130 572 (сто тридцять тисяч п"ятсот сімдесят дві) грн 49 коп. пені, а також 3 133 (три тисячі сто тридцять три ) грн 73 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.06.2025
Суддя Т. В. Максимів