номер провадження справи 9/25/25
22.05.2025 Справа № 908/475/25
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ», код ЄДРПОУ 39921574
до відповідача: Приватного підприємства «ГРУПА КОМПАНІЙ «ПИЩЕМАШ», код ЄДРПОУ 31993589
про стягнення суми 1236081,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: не з'явився/не приєднався
від відповідача: не з'явився
08.05.2025 Господарським судом Запорізької області за наслідками розгляду справи №908/475/25 прийнято рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ». Стягнуто з Приватного підприємства «ГРУПА КОМПАНІЙ «ПИЩЕМАШ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ» суму 1 236 081 грн 00 коп. попередньої оплати за товар та суму 14832 грн 98 коп. витрат зі сплати судового збору.
12.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ», подана представником - адвокатом Мух К.Б., про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/475/25, згідно з якою заявник просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Протоколом передачі від 12.05.2025 заяву передано на розгляд раніше визначеному у справі складу суду - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 13.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/475/25 прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 22.05.2025.
Зазначена ухвала була направлена позивачу (заявнику) в його електронний кабінет та доставлена одержувачу 14.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідач, який не має зареєстрованого електронного кабінету, був повідомлений про прийняття судом до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, шляхом розміщення судом 13.05.2025 тексту ухвали від 13.05.2025 на офіційному веб-порталі Судової влади України. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Сторони/представники сторін в судове засідання не з'явились. Відповідач письмового пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви не надав.
Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін.
Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем у позовній заяві у даній справі № 908/475/25 було зазначено, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить приблизно 25000,00 грн.
В судовому засіданні 08.05.2025 з розгляду справи по суті представник позивача в усній формі заявив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.
На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений законом строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/475/25 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Згідно з приписами частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом ч. 2 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою її до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, § 268)).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявляв, заперечень стосовно заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх не співмірності суду не надав.
Матеріали справи № 908/475/25 свідчать, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ» здійснювалось адвокатом Мух К.Б., яка діяла на підставі Ордеру серія ВА № 1106126 від 20.02.2025 на підставі Договору про надання правової та професійної правничої допомоги № 20С2025-ЮО від 10.01.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ПАРАДІГМ» та ТОВ «ПРИВАТНІ САДИ» (Клієнт) (копії містяться в матеріалах справи).
Згідно з п. 1.1 вказаного Договору, Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Клієнтові комплексу правову та професійну правничу допомогу з усіх питань юридичного характеру Клієнта, включаючи захист, представництво або надати інші види правової та професійної правничої допомоги необхідні Клієнту.
До заяви про ухвалення додаткового рішення також додані у копіях наступні письмові докази: Додаток № 1 від 20.01.2025 до Договору про надання правової та професійної правничої допомоги № 20С2025-ЮО від 10.01.2025, Доручення № 1 на надання правової та професійної правничої допомоги від 20.01.2025, Звіт про надану правову та професійну правничу допомогу.
Згідно умовами Доручення № 1 на надання правової та професійної правничої допомоги від 20.01.2025, сторони, на виконання п. 4.3 Розділу 4 Договору, узгодили спосіб визначення розміру гонорару, погодивши до даного Доручення, що винагорода у формі гонорару за надання правової та професійної правничої допомоги, враховуючи складність необхідних Клієнту видів послуг, буде сплачена Клієнтом у фіксованому розмірі - 25000,00 грн в порядку передбаченому Дорученням.
У Звіті про надану правову та професійну правничу допомогу, який погоджено Клієнтом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ», наведений перелік наданої Клієнту правової та професійної правничої допомоги та витрачений адвокатом час. Також у Звіті зазначено, що погодженням даного Звіту Клієнт підтверджує належне надання послуг та належне виконання Адвокатським об'єднанням своїх обов'язків.
В постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.
Господарський суд враховує, що заявлена відповідачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/475/25, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження; ціни позову; витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн, які заявлені позивачем до стягнення, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та складність справи. У зв'язку з чим та у відповідності до приписів статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/475/25 задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «ГРУПА КОМПАНІЙ «ПИЩЕМАШ», код ЄДРПОУ 31993589 (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, буд. 125, кв. 113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНІ САДИ», код ЄДРПОУ 39921574 (63053, Харківська область, Богодухівський район, с. Серпневе, вул. Садова, буд. 1) суму 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення складено та підписано 02.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва