вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
02.06.2025м. ДніпроСправа № 904/7413/21
За клопотанням арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди
в межах справи №904/7413/21
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від кредитора: Міщанин Є.В., довіреність №1000 від 21.11.2024, АТ "Укрсиббанк"
від боржника: не з'явився
в засіданні приймали участь: арбітражний керуючий не з'явився
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/7413/21 про визнання неплатоспроможним ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 03.06.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про закриття провадження у справі; задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященко С.С. про закриття провадження у справі; припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); припинено повноваження арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) закрито.
Окрім викладеного, ухвалою суду від 03.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Лященко С.С. про постановлення окремої ухвали в порядку статті 246 Господарського процесуального кодексу України по справі №904/7413/21.
26.03.2025 до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21, за змістом якого арбітражний керуючий просить суд стягнути заборгованість з виплати основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів з кредитора АТ "Укрсиббанк" (Код за ЄДР 09807750, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) пропорційно його кредиторським вимогам в розмірі 219 332,20 грн. на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851).
Ухвалою суду від 31.03.2025 судове засідання для розгляду клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21 (вх.№13023/25 від 26.03.2025) призначено на 17.04.2025; зобов'язано АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 надати свої пояснення/заперечення на клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21, які надіслати на адреси інших учасників справи (докази надсилання надати суду).
14.04.2025 до суду надійшли заперечення АТ "Укрсиббанк" на заяву арбітражного керуючого Лященка С.С. про стягнення основної грошової винагороди у справі №904/7413/21. АТ "Укрсиббанк" обґрунтовуючи свою позицію посилається на приписи ч.1 ст.115 та ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно яких провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язковою умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Враховуючи викладене, на думку АТ "Укрсиббанк", на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого. Після переходу до наступної стадії - погашення боргів в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат. Окрім викладеного, АТ "Укрсиббанк" зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч.5 ст.34 та ч.1 ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства). АТ "Укрсиббанк" наголошує на відмінність двох інститутів (банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб), яка полягає в тому, що, у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків. Із заперечень АТ "Укрсиббанк" вбачається, що перекладання обов'язку по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів ставить в край невигідне становище останніх, оскільки після списання боргу на них ще і буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, які можуть перевищувати сам борг фізичної особи, що нівелює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи. Також, АТ "Укрсиббанк" заперечує щодо застосування при розрахунку винагороди ОСОБА_2 інфляційного збільшення та 3% річних, оскільки це є грубим порушенням чинного законодавства, оскільки вказані нарахування застосовуються внаслідок порушення грошового зобов'язання, що передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України. Однак, винагорода арбітражного керуючого в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства не відноситься до грошових зобов'язань кредитора та в даному випадку порушень щодо сплати винагороди арбітражного керуючого немає внаслідок чого б застосовувалася стаття 625 Цивільного кодексу України. Окрім викладеного, АТ "Укрсиббанк" зазначає, що вимога арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди з АТ "Укрсиббанк" була предметом розгляду в межах позовного провадження по справі №904/7413/21 (904/1949/24) за результатом розгляду якої судом винесено рішення 24.07.2024 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . За результатами апеляційного оскарження рішення, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 року по справі №904/7413/21 (904/1949/24) залишено без змін.
16.04.2025 до суду надійшло клопотання АТ "Укрсиббанк" про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 17.04.2025 судове засідання для розгляду клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21 (вх.№13023/25 від 26.03.2025) відкладено на 06.05.2025.
30.04.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника АТ "Укрсиббанк" про участь в судовому засіданні, призначеному на 06.05.2025 о 10:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 01.05.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025 судове засідання для розгляду клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21 (вх.№13023/25 від 26.03.2025) відкладено на 21.05.2025; зобов'язано арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича направити на адресу ОСОБА_3 та АТ "Сенс Банк" клопотання про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21 (докази надсилання надати суду); зобов'язано АТ "Сенс Банк", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надати свої пояснення/заперечення на клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21, які надіслати на адреси інших учасників справи (докази надсилання надати суду).
07.05.2025 до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Лященка С.С. про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2025 року.
У зв'язку із оголошенням повітряної тривоги в місті Дніпро, судове засідання призначене на 21.05.2025 не відбулось; ухвалою суду від 21.05.2025 судове засідання для розгляду клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21 (вх.№13023/25 від 26.03.2025) призначено на 02.06.2025.
В судовому засіданні 02.06.2025 присутній представник АТ "Укрсиббанк", арбітражний керуючий Лященко С.С. та інші учасники не забезпечили явку уповноважених представників.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, господарський суд встановив.
Арбітражний керуючий Лященко С.С. звернувся до суду із вимогою стягнути заборгованість з виплати основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів по справі №904/7413/21 з кредитора АТ "Укрсиббанк" (Код за ЄДР 09807750, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) пропорційно його кредиторським вимогам в розмірі 219 332,20грн. на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851).
Зазначена вимога арбітражного керуючого Лященка С.С. ґрунтується на наступному:
1) затвердження ухвалою суду від 04.04.2023 року по справі №904/7413/21 звіту арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013) про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90грн.;
2) стягнення основної грошової винагороди з АТ "Укрсиббанк" пропорційно задоволених вимог кредитора обґрунтовано тим, що кредитор в межах справи мав в цілому 96% від загального розміру вимог кредиторів визнаних судом;
3) дії/бездіяльність учасників справи, що призвели до затягування розгляду справи, що в свою чергу призвели до зростання витрат у справі, зокрема, основної грошової винагороди арбітражного керуючого;
4) юридична природа правовідносин сторін у справі №904/7413/21 дозволяє застосовувати приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України до грошового зобов'язання, яке виникло з огляду на невиплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому.
Щодо посилання арбітражного керуючого Лященка С.С. на ухвалу суду від 04.04.2023 року.
Ухвалою суду від 04.04.2023 по справі №904/7413/21 (суддя Мартинюк С.В.) затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013) про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн.; в решті звіту - відхилено; затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013) про здійснення та відшкодування арбітражного керуючого у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 4806,00грн.; в задоволенні клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі - відмовлено.
Так, під час прийняття зазначеного вище рішення, суд зазначив, що не затвердження поданих звітів арбітражного керуючого Лященко С.С. господарський суд зазначає, що схвалення та погодження комітетом кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство та в силу КУзПБ господарський суд не зв'язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство; наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.
За результатом перевірки наданих звітів арбітражного керуючого Лященко С.С. про грошову винагороду та про здійснення та відшкодування витрат, судом встановлено, що заявлений розмір грошової винагороди відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та є арифметично правильним, а витрати ліквідатора є документально підтвердженими, однак судом відхилено вимогу арбітражного керуючого в частині нарахування інфляційного збільшення та 3% відсотків, а також вимогу про стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі з кредиторів.
Зазначена вище ухвала суду була предметом оскарження в суді апеляційної інстанції, однак постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 по справі №904/7413/21 залишено без змін.
Суд, затверджуючи ухвалою суду від 04.04.2023 звіт арбітражного керуючого Лященко С.С., встановив, що арбітражним керуючим було здійснено розрахунок основної грошової винагороди в порядку і розмірі визначеному ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: під час розрахунку розміру основної грошової винагороди за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 керуючий реструктуризацією боргів Лященко С.С. керувався приписами абз.3 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду заяви ОСОБА_2 приймаються зазначені вище обставини, встановлені ухвалою суду від 04.04.2023 як такі, що не потребують додаткового доказування, з огляду на набрання чинності ухвали суду від 04.04.2023 по справі №904/7413/21.
Щодо вимоги арбітражного керуючого Лященка С.С. про стягнення основної грошової винагороди з АТ "Укрсиббанк" пропорційно задоволених вимог кредитора.
Арбітражний керуючий зазначив, що вимога про стягнення основної грошової винагороди з АТ "Укрсиббанк" пропорційно задоволених вимог обґрунтована тим, що вимоги останнього становлять 96% від сукупного розміру задоволених вимог у справі №904/7413/21, у зв'язку із чим арбітражним керуючим прийнято рішення звернутись із вимогою про оплату винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів до АТ "Укрсиббанк".
Арбітражний керуючий посилається на правову позицію Верховного суду викладену в постанові від 14 грудня 2021 року по справі № 902/626/20: п.37 "Можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Як зазначає арбітражний керуючий затягування у справі №904/7413/21 сталося саме через дії АТ "Укрсиббанк", кількість голосів якого складають 95,76% від загальної кількості всіх голосів.
Заперечення АТ "Укрсиббанк" обґрунтовані тим, що на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого, що послідовно виходить із приписів ч.1 ст.115 та ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язковою умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Окрім викладеного, АТ "Укрсиббанк" зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч.5 ст.34 та ч.1 ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства), а перекладання обов'язку на кредитора є тягарем, враховуючи те, що боржник не втрачає право на отримання доходу.
За результатом дослідження наявних в матеріалах документів, а також, враховуючи пояснення сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
17.08.2021 між ОСОБА_1 , що діє на підставі вільного волевиявлення (далі - Клієнт) та арбітражним керуючим Лященко Сергієм Сергійовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №107 видане Міністерством юстиції України 04.02.2013 року (далі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг арбітражного керуючого (далі - Договір), відповідно до п.1 якого, Клієнт доручає, а Виконавець приймає обов'язок здійснити повноваження арбітражного керуючого у справі про банкрутство громадянина в якості керуючого реструктуризацією.
Відповідно до п.2.1 Договору Виконавець зобов'язаний:
- впродовж трьох днів з дати укладення договору оформити та надати Клієнту заяву про згоду на виконання обов'язків керуючого реструктуризацією;
- здійснити інвентаризацію майна боржника;
- здійснити розгляд поточних та конкурсних вимог кредиторів;
- здійснити розробку плану реструктуризації боргів;
- скласти реєстр вимог кредиторів до боржника;
- скласти звіт про перевірку декларації про майновий стан боржника;
- скликати та проводити збори кредиторів та засідання комітету кредиторів.
Виконавець має право (п.2.2 Договору):
- вимагати від Клієнта надання інформації щодо майна, грошових коштів, на рахунках щодо нього особисто та членів його родини;
- здійснювати огляд майна боржника;
- вимагати від Клієнта спільний розгляд заяв кредиторів;
- вимагати від Клієнта здійснювати участь у судових засіданнях та надання пояснень;
- відмовитись від виконання обов'язків керуючого реструктуризації боргів в разі відмови Клієнта виконати обов'язки, передбачені Договором;
- отримати винагороду в порядку, передбачену Договором, та компенсацію витрат по справі.
Клієнт має право вимагати від Виконавця виконання повноважень керуючого реструктуризацією, передбачені ст.ст.12, 114 Кодексу України з процедур банкрутства (п.3.1 Договору).
Згідно з п.3.2 Договору Клієнт зобов'язаний:
- надати Виконавцю інформацію щодо майна, грошових коштів на рахунках щодо нього особисто та членів його родини;
- надавати для огляду Виконавцю майно належне йому та членам його родини;
- розглядати разом з Виконавцем заяви кредиторів;
- приймати участь в судових засіданнях;
- здійснювати оплату послуг Виконавця та здійснювати відшкодування витрат по справі.
Сторони погодили в п.4.1 Договору, що початком дії Договору є дата його укладання.
Датою закінчення дії є дата визнання боржника банкрутом або дата затвердження плану реструктуризації боргів (п.4.2 Договору).
Відповідно до п.5.1 Договору розмір послуг Виконавця за кожен місяць реалізації повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату укладання Договору, що становить суму 11 895,00грн. Розраховується сума, що підлягає сплаті, від кількості днів здійснення повноважень в місяці, починаючи з дати призначення Виконавця керуючим реструктуризацією. Право вимоги на оплату виникає в останній день кожного календарного місяця.
Згідно з п.5.2 Договору, сума на оплату послуг сплачується Клієнтом впродовж трьох календарних днів після закінчення місяця.
За невиконання та/або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством (п.6 Договору).
Договір складено в двох ідентичних примірниках, що мають однакову юридичну сили, по одному примірнику для кожної Сторони (п.7 Договору).
З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали угоду, яка по суті є цивільно-правовим договором.
Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд вважає за необхідне звернутись до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20: "Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства 21.10.2019 запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Верховний Суд зауважує, що таким чином Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності".
Законодавець звільнив фізичну особу лише від обов'язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, Кодекс України з процедур банкрутства не містить.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що умовами Договору визначено обов'язок ОСОБА_1 здійснювати оплату послуг арбітражного керючого та відшкодувати понесені ним витрати в процедурі реструктуризації боргів в розмірі 11 895,00грн. щомісяця (п.3.2 та п.5.1 Договору про надання послуг арбітражного керуючого від 17.08.2021).
Суд на підставі поданого арбітражним керуючим Лященко С.С. звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 здійснив перерахунок сум, з урахуванням положень Договору про надання послуг арбітражного керуючого від 17.08.2021, у зв'язку із чим розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Лященка С.С. за період з 13.12.2021 по 07.03.2023, який підлягає сплаті за рахунок Сободаш Н.О. (на підставі укладеного Договорі від 17.08.2021) становить 176 762,90грн.
Щодо решти вимог про сплату основної грошової винагороди у розмірі 13 230,00грн. (189 992,90грн.-176 762,90грн.) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно (правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09).
Відмова від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.12.2021 у справі № 902/626/20 за якою: "Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи".
З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.
Саме така правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 зі справи № 902/626/20.
Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Судом встановлено, що в матеріалах справи за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 відсутні подані та задоволені скарги чи заперечення щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Лященка С.С. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Поняття справедливості містить у собі вимогу відповідності між правами та обов'язками, а також повинна проявлятися у балансі інтересів кредитора та боржника.
З огляду на той факт, що ухвалою суду від 03.06.2024 року закрито провадження у справі №904/7413/21, арбітражний керуючий Лященко С.С. позбавлений можливості погашення своїх вимог за рахунок продажу майна боржника, у зв'язку із чим залишок основної грошової винагороди за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 13 230,00грн. підлягає оплаті за рахунок кредиторів.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року по справі №904/7413/21 завершено попереднє засідання суду, за результатами якого внесено до реєстру вимоги наступних кредиторів:
1) ОСОБА_3 на суму 10 000,00грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 540,00грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів;
2) АТ "Альфа-Банк" на суму 87 533,84грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 540,00грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів;
3) АТ "Укрсиббанк" на суму 2 204 580,41грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 85 231,68 грн. (пеня) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 540,00грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів (з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року).
З огляду на викладене, розмір визнаних судом вимог АТ "Укрсиббанк" із загальної суми задоволених вимог кредиторів становить 95, 5595%.
За змістом заяви арбітражного керуючого Лященка С.С. останній просить суд стягнути заборгованість з виплати основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів з кредитора АТ "Укрсиббанк" пропорційно його кредиторським вимогам.
Суд здійснив розрахунок основної грошової винагороди, що підлягає сплаті за рахунок АТ "Укрсиббанк", розмір якої становить 12 642,53грн. (13 230,00грн. х 95,5595%).
Враховуючи наведену вище практику Верховного Суду, господарський суд вважає за можливе зазначити, що в даному випадку стягнення залишку основної грошової винагороди з кредиторів пропорційно задоволеним вимогам є справедливим та таким, що відповідає вимогам закону, а тому судом відхиляються заперечення АТ "Укрсиббанк".
Щодо дії/бездіяльність учасників справи, що призвели до затягування розгляду справи, що в свою чергу призвели до зростання витрат у справі, зокрема, основної грошової винагороди арбітражного керуючого.
Арбітражний керуючий Лященко С.С. зазначає, що затягування розгляду справи №904/7413/21 сталося саме через дії кредитора, кількість голосів якого складають 95,76 % від загальної кількості всіх голосів - АТ "Укрсиббанк". На підтвердження своєї позиції арбітражний керуючий зазначає, що доказами затягування процедури є листи АТ "Укрсиббанк", в яких відображена позиція на перших, других та третіх зборах, зокрема, в листі від 21.02.2022 року - АТ "Укрсиббанк" повідомив про намір оскаржити ухвалу за результатами попереднього засідання, а тому проведення зборів вважає передчасними.
В подальшому АТ "Укрсиббанк" подано касаційну скаргу через що збори не відбулись.
Листом від 05.01.2023 року АТ "Укрсиббанк" повідомив розпорядника майна, що ним не прийнято проєкту Плану реструктуризації боргів, оскільки останній підлягає доопрацюванню.
АТ "Укрсиббанк" заперечує щодо тверджень арбітражного керуючого, та зазначає, що в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 року у справі №904/7413/21 зроблено наступні висновки, а саме, що "слід окремо відмітити, що відмова у схвалені плану за позицією кредиторів, зокрема AT "Укрсиббанк" обґрунтована, в тому числі, невідповідністю плану вимогам КУзПБ. AT "Укрсиббанк" зауважувало, що в даному випадку процедура реструктуризації боргів боржника мала б передбачати додаткові заходи, направлені на відновлення платоспроможності. Проте, таких обов'язків боржник для себе не передбачав, оскільки на весь строк реструктуризації боржник констатував, що протягом 5 років боржник не має наміру змінювати своє майнове становище та отримати додаткові доходи для покращення свого фінансового становища. Банк вказував, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану, та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредиторами, позаяк боржник працездатного віку, не позбавлений права на зайняття господарською/підприємницькою діяльністю, не позбавлений права на працевлаштування. Запереченням AT "Укрсиббанк" проти схвалення плану реструктуризації господарські суди першої та апеляційної інстанцій оцінки не надали як і не оцінили умови плану реструктуризації як елементу дій боржника в аспекті добросовісності поведінки боржника в цій частині та реальності плану реструктуризації. Враховуючи, що господарські суди не надали оцінки умовам та змісту плану реструктуризації, залишилися не вирішеними причини недосягнення мети реструктуризації та чи пов'язані такі причини з діями боржника у вигляді відсутності реального наміру здійснювати виконання зобов'язань перед кредитором згідно з наданим планом реструктуризації.".
Суд заслухавши пояснення сторін зазначає, що в діях кредиторів відсутні ознаки умисного затягування процесу, що спричинили тривалий розгляд справи.
У постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №910/12713/22 визначено, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.
За період з 13.12.2021 по 07.03.2023, учасниками справи було вчинено наступні дії, а саме:
- подано апеляційні скарги АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 за результатами розгляду кредиторських вимог АТ "Укрсиббанк".
- подано касаційну скаргу АТ "Укрсиббанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022;
- відкладення підсумкового засідання суду відбувалось з огляду на об'єктивні обставини, а не через зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, їх діями/бездіяльністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що дії/бездіяльність учасників призвели до затягування розгляду справи.
Щодо стягнення 3% та інфляційних втрат в порядку ст.625 Цивільного кодексу України.
Арбітражний керуючий Лященко С.С. зазначив, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року № 14-16цс18.
На підставі викладеного, арбітражним керуючим нараховано 3% річних у розмірі 9 766,26грн. та інфляційних у розмірі 29 354,49грн. в порядку ст.25 Цивільного кодексу України, які просить стягнути з АТ "Укрсиббанк" пропорційно його задоволеним вимогам.
АТ "Укрсиббанк" зазначає, що застосування при розрахунку своєї винагороди інфляційного збільшення та 3% річних, є грубим порушенням чинного законодавства, оскільки вказані нарахування застосовуються внаслідок порушення грошового зобов'язання, що передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України. Однак, винагорода арбітражного керуючого в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства не відноситься до грошових зобов'язань кредитора та в даному випадку порушень щодо сплати винагороди арбітражного керуючого немає внаслідок чого б застосовувалася стаття 625 ЦКУ.
За результатом дослідження вимоги арбітражного керуючого щодо стягнення з АТ "Укрсиббанк" нарахувань 3% річних у розмірі 9 766,26грн. та інфляційних у розмірі 29 354,49грн., господарський суд зазначає, що винагорода арбітражного керуючого в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства не відноситься до грошових зобов'язань кредитора, що виключає наявність підстав для здійснення нарахувань в порядку статті 625 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена і в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 по справі №904/7413/21.
Керуючись ст.ст. 234-235, 256-257 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.1, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Клопотання арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про стягнення основної грошової винагороди по справі №904/7413/21 - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний номер юридичної особи 09807750) на користь арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) заборгованість з виплати основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів по справі №904/7413/21 у розмірі 12 642,53грн.
В решті вимог відхилити.
Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили 02.06.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 03.06.2025.
Суддя А.В. Суховаров