вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
02.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2698/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод"(61007, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 275; ідентифікаційний код 05750295)
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ Мінусіс Трейд 164" (49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Оцупа Олександра, будинок 25; ідентифікаційний код 36875494)
про стягнення заборгованості за договором №35100/19/0054 від 01.08.2019 у загальному розмірі 768 588,01 грн.
26.05.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ Мінусіс Трейд 164" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором №35100/19/0054 від 01.08.2019 у загальному розмірі 768 588,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №35100/19/0054 від 01.08.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 справу №904/2698/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Розглянувши матеріали справи, позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивачем при подані даної позовної заяви було заявлено одну майнову вимогу щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 768 588,01 грн.
Оскільки позивачем заявлено одну майнову вимогу на суму 768 588,01 грн - судовий збір за подання заяви складає 9223,06 грн.
Приватним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод" було додано до позовної заяви докази сплати судового збору згідно платіжної інструкцій №4396 від 15.05.2025 на загальну суму 9223,06 грн.
Між тим відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області №122/25 від 26.05.2025 вбачається, що платіжний документ №4396 від 15.05.2025 був використаний в іншій справі:
в №904/2515/25, заява надійшла 19.05.2025 за вх. № 4-2395/25;
Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду" ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025 у справі №904/2515/25 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Незвернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі №904/2515/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття господарським судом платіжного документу №4396 від 15.05.2025 на суму 9223,06 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/2698/25, позивач після ухвалення судом рішення у цій справі не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №904/2515/25.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №4396 від 15.05.2025 на суму 9223,06 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/2698/25 з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 9223,06 грн за подання позовної заяви.
Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 9223,06 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №4396 від 15.05.2025 на суму 9 223,06 грн не може бути прийнятим судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.
Таким чином з урахуванням змісту та розміру заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 9 223,06 грн.
Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суд звертає увагу на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ Мінусіс Трейд 164" про стягнення заборгованості за договором №35100/19/0054 від 01.08.2019 у загальному розмірі 768 588,01 грн - залишити без руху.
Встановити Приватному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод" строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- для надання до суду доказів сплати судового збору на суму 9 223,06 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.06.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Іванова