вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" травня 2025 р. Cправа № 924/218/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - Вовчемис Т. І. (самопредставництво),
представника позивача - Бортник З. П. (самопредставництво),
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи
за позовом: Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 7-А, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29019; ідентифікаційний код юридичної особи: 22987455)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» (місцезнаходження: вул. Привокзальна, буд. 3 Б, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001; ідентифікаційний код юридичної особи: 44618933)
про стягнення 109991,00 грн. заборгованості
28.02.2025 Хмельницький міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) звернувся з позовною заявою № 161 до Господарського суду Хмельницької області з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» 109991,00 грн заборгованості, яка виникла у зв'язку із невиконанням умов договорів поставки пально-мастильних матеріалів № 254 від 13.11.2023, № 896 від 24.06.2024, № 906 від 01.07.2024 та № 997 від 22.08.2024, в частині поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2025 у справі № 924/218/25 позовну заяву Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) направлено за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 справу № 924/218/25 розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 28.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/218/25, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.04.2025.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до положень частини шостої статті 6 ГПК України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі № 924/218/25 судом встановлено, що у ТОВ «Армерія Ойл» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44618933) наявний електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповіддю № 8397369 від 25.03.2025.
Відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі № 924/218/25 від 28.03.2025 було доставлено до електронного кабінету ТОВ «Армерія Ойл» 29.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 81 т.1).
Згідно з частиною першою статті 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд констатує, що протягом встановленого законом строку відповідач відзив на позовну заяву не надав.
23.04.2025 сторони, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи у суді, в судове засідання не з'явились. З метою повного та всебічного розгляду справи № 924/218/25, забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з'ясування дійсних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи першу неявку в судове засідання представників сторін, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.05.2025.
На визначену судом дату, 21.05.2025, в судове засідання з'явилась представники позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.
Щодо обізнаності відповідача про розгляд справи у суді, суд зазначає таке.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж закону судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також суд відзначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, № 16652/04, від 02.12.2010).
Згідно із частиною другою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами, за відсутності відповідача.
Як вже зазначалось, відповідач у строк, встановлений законом відзиву до суду не надав.
Згідно з частиною другою статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині дев'ятій статті 165 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини дев'ятої статті 165 та частини другої статті 178 ГПК України.
В судовому засіданні, 21.05.2025, представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та орієнтовний час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У судовому засіданні, 21.05.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яке долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
13.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» (далі також - Постачальник) та Хмельницьким міським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі також - Покупець) укладено Договір № 254 (далі - Договір № 254).
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 254 Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний Товар: пально-мастильні матеріали (скретч-картки на пальне).
Найменування Товару: газ нафтовий скраплений, бензин А-9 (пункт 1.2 Договору № 254).
Кількість: 1350 літрів (пункт 1.3 та 1.4 Договору № 254).
Загальна сума Договору: 58044,00 грн, у тому числі ПДВ 9674,00 грн.
Даний Договір укладений до 31.12.2023 (пункт 10.2 Договору № 254).
Відповідно до платіжної інструкції № 748 від 17.11.2023 позивачем сплачено за Договором № 254 кошти у сумі 58044,00 грн. Із тексту призначення платежу вказаного платіжного документу слідує, що оплату проведено за 750 л бензину А-92 та за 600 л газу.
З видаткової накладної № 0005/0000336 від 13.11.2023 слідує, що на підставі Договору № 254 Покупець отримав скретч-карти на товар - газ нафтовий скраплений у кількості 600 л за ціною 32,99 грн, в т.ч. ПДВ на суму 19794,00 грн та бензин А-92 у кількості 750 л за ціною 51,00 грн, в т.ч. ПДВ на суму 38250,00 грн. Всього - 58044,00 грн.
На зазначену суму Постачальником видано талони (скретч-карти) мережі АЗС «АВІАС».
Також між сторонами укладено Договір поставки № 896 від 24.06.2024 (далі - Договір № 896).
Пунктом 1.1 Договору № 896 сторони погодили, що Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний Товар: пально-мастильні матеріали (дизпаливо/скретч-картки на пальне).
У пункті 1.2 Договору № 896 сторони дійшли згоди щодо найменування Товару: код ДК 021:2015 09130000-4 нафта і дистиляти.
Кількість: 250 літрів (пункт 1.3 та 1.4 Договору № 896).
Загальна сума Договору: 12497,50 грн, у тому числі ПДВ 2082,92 грн.
Даний Договір укладений до 31.12.2024 (пункт 10.2 Договору № 896).
Відповідно до платіжної інструкції № 435 від 27.06.2024 позивачем сплачено за Договором № 896 суму коштів у розмірі 12497,50 грн. Із призначення платежу вказаного платіжного документа слідує, що оплату проведено за 250 л дизпалива.
З видаткової накладної № 0005/0001327 від 24.06.2024 слідує, що на підставі Договору № 896 Покупець отримав скретч-карти на товар - дизпаливо у кількості 250 л за ціною 49,99 грн, в т.ч. ПДВ на суму 12497,50 грн.
На зазначену суму Постачальником видано скретч-карти мережі АЗС «АВІАС».
01.07.2024 між сторонами укладено Договір поставки № 906 (далі - Договір № 906), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний Товар: пально-мастильні матеріали (скретч-картки на пальне/дизпаливо).
Найменування Товару: код ДК 021:2015 09130000-4 нафта і дистиляти (пункт 1.2 Договору № 906).
Кількість: 250 літрів (пункт 1.3 та 1.4 Договору № 906).
Загальна сума Договору: 12497,50 грн, у тому числі ПДВ 2082,92 грн.
Даний Договір укладений до 31.12.2024 (пункт 10.2 Договору № 906).
Відповідно до платіжної інструкції № 442 від 04.07.2024 позивачем сплачено за Договором № 906 суму коштів у розмірі 12497,50 грн. З призначення платежу вказаного платіжного документу слідує, що оплату проведено за 250 л дизпалива.
З видаткової накладної № 0005/0001372 від 01.07.2024 слідує, що на підставі Договору № 906 Покупець отримав скретч-карти на товар - дизпаливо у кількості 250 л за ціною 49,99 грн, в т.ч. ПДВ на суму 12497,00 грн.
На зазначену суму Постачальником видано скретч-карти мережі АЗС «АВІАС».
Також між сторонами укладено Договір поставки № 997 від 22.08.2024 (далі - Договір № 997).
Згідно з пунктом 1.1 Договору № 997 Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти вказаний Товар: пально-мастильні матеріали/бензин А-92, дизпаливо/скретч-картка.
Найменування Товару: код ДК 021:2015 09130000-4 нафта і дистиляти (пункт 1.2 Договору № 997).
Кількість: 900 літрів (дизпалива - 400 літрів; бензин А92 - 500 літрів (пункт 1.3 та 1.4 Договору № 997).
Загальна сума Договору: 45691,00 грн, у тому числі ПДВ 7615,17 грн.
Даний Договір укладений до 31.12.2024 (пункт 10.2 Договору № 997).
Відповідно до платіжної інструкції № 591 від 28.08.2024 позивачем сплачено за Договором № 997 суму коштів у розмірі 45691,00 грн. З призначення платежу вказаного платіжного документу слідує, що оплату проведено за 500 л бензину А-92.
З видаткової накладної № 0005/0001730 від 22.08.2024 слідує, що на підставі Договору № 997 Покупець отримав скретч-карти на товар - бензин А-92 у кількості 500 л за ціною 50,99 грн, в т.ч. ПДВ на суму 25495,00 грн та дизпаливо у кількості 400 л за ціною 50,49 грн, в т.ч. ПДВ на суму 20196,00 грн. Всього - 45691,00 грн.
На зазначену суму Постачальником видано скретч-карти мережі АЗС «АВІАС».
Судом встановлено, що Договір № 254, Договір № 896, Договір № 906 та Договір № 997 мають спільні умови, зокрема:
- відповідно до пункту 1.5 договорів відпуск товарів з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997;
- відповідно до пункту 2.1 договорів Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно з умовами Договору;
- відповідно до пункту 4.1 договорів оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті Україні в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі;
- відповідно до пункті 5.1 договорів строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки);
- відповідно до пунктів 5.1.1-5.1.2 договорів передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці;
- відповідно до пункту 5.3 договорів умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі;
- відповідно до пункту 5.4 договорів постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за Договором, у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Судом встановлено, що Договори № 254, № 896, № 906 та № 997 підписані представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб.
08.01.2025 позивач звернувся до відповідача з листом № 19, в якому, посилаючись на відсутність паливо-мастильних матералів на АЗС, просив повернути кошти за оплачені та не поставлені паливо-мастильні матеріали в сумі 108515,90 грн. У вказаному листі позивач вказав про відсутність такого товару:
- за Договором № 254 бензин А-92 у кількості 540 л на суму 27540,00 грн та газ у кількості 600 л на суму 19794,00 грн, згідно з скретч-картами, отриманими на підставі видаткової накладної № 0005/0000336;
- за Договором № 896 дизельне паливо у кількості 80 л на суму 3999,20 грн, згідно з скретч-картами, отриманими на підставі видаткової накладної № 0005/0001327;
- за Договором № 906 дизельне паливо у кількості 2400 л на суму 11997,60 грн, згідно з скретч-картами, отриманими на підставі видаткової накладної № 0005/0001372;
- за Договором № 997 бензин А-92 у кількості 490 л на суму 24989,10 грн та дизельне паливо у кількості 400 л на суму 20196,00 грн, згідно з скретч-картами, отриманими на підставі видаткової накладної № 0005/0001327.
Вказаний лист було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме: вул. Зарічанська, 5, м. Хмельницький, 29000 та вул. Привокзальна, 3 Б, м. Вінниця, 21001.
Отримання вказаного листа відповідачем не спростовано.
14.02.2025 з 14:30 до 15:30 працівниками Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) здійснено відвідування автозаправочні станції (АЗС) брендів АВІАС та ANP в м. Хмельницькому по пр. Миру, 41/4а; вул. Прибузькій, 9; вул. Садовій, 1/2, про що складено акт фіксації відсутності ПММ.
24.02.2025 з 13:00 до 14:30 працівниками Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відвідані автозаправочні станції (АЗС) брендів АВІАС та ANP в м. Хмельницькому по вул. Вінницьке шосе, 14/1; по ул. Чорновола, 136/2; вул. Проскурівського Підпілля, 116, вул. Шухевича, 10/1; вул. Західно-Окружна, б/н, про що складено акт фіксації відсутності ПММ. Працівниками позивача встановлено, що на АЗС пальне відсутнє, черг автотранспорту немає, на прайс-стелах АЗС відсутня інформація про наявність ПММ та ціни, каси видачі пального не працюють, працівників АЗС не видно, на АЗС по вул. Чорновола 236/2 та по вул. Західно-Окружній на дверях висять таблички про те, що АЗС не працюють.
Також позивачем надано фотознімки, зроблені на телефон, на підтвердження вищевказаних обставин.
Станом на дату звернення з цим позом до суду, згідно з розрахунком суми позову за Договором № 254 залишок недоотриманого пального становить 600 л газу нафтового скрапленого вартістю 32,99 грн/л, 520 літрів бензину А-92 вартістю 51,00 грн/л, за Договором № 896 залишок недоотриманого пального становить 120 л дизпалива вартістю 49,99 грн/л, за Договором № 906 залишок недоотриманого пального становить 250 л бензину дизпалива вартістю 49,99 грн/л та за Договором № 997 залишок недоотриманого пального становить 490 л бензину А-92 вартістю 50,99 грн/л та 400 л дизпалива вартістю 50,49 грн/л.
Оскільки відповідач залишив претензію позивача без реагування, останній звернувся з позовом про стягнення 109991,00 грн до суду.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 109991,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договорів поставки № 254 від 13.11.2023, № 896 від 24.06.2024, № 906 від 01.07.2024 та № 997 від 22.08.2024.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною першою статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладені між cторонами договори є договорами поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
За змістом частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Предметом договорів поставки у цій справі є постачання пального, відпуск якого здійснюється на визначених АЗС на підставі пред'явлених скретч-карток.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила), згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил).
Відповідно до пункту 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Судом встановлено, що сторонами підписано та скріплено печатками юридичних осіб без будь-яких зауважень та заперечень видаткові накладні № 0005/0000336 від 13.11.2023, № 0005/0001327 від 24.06.2024, № 0005/0001372 від 01.07.2024 та № 0005/0001730 від 22.08.2024.
Дослідивши вказані вище видаткові накладні, суд встановив, що вони містять, зокрема, наступну інформацію:
1. Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до Правил.
2. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Таким чином, підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про передання відповідачем позивачу товару за договорами, а лише підтверджує факт передачі довірчих документів, які надають право позивачу на отримання відповідного об'єму і марки товару (палива) за договорами у майбутньому.
Доказами реалізації відповідачем товару позивачу згідно з Правилами є погашена скретч-картка.
Відповідно до статті 663 Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.1 договорів строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Дослідивши, додані до позовної заяви копії карток, суд встановив, що вказані довірчі документи, зокрема, містять таку інформацію:
- найменування нафтопродукту;
- номінал картки;
- регіон дії скретч-карти;
- штрихкодовий ідентифікатор та номер карти.
Водночас вказані картки, всупереч пункту 5.1 договорів, не містять терміну дії.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось відповідно до пунктів 5.2.1-5.2.2 договорів передача покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки; підставою для видачі товару є скретч-картка.
Як передбачено статтею 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Із пункту 5.2.2 слідує, що після видачі товару на підставі скретч-картки всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Як вже зазначалось, відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що 08.01.2025 позивач звернувся до відповідача із листом № 19 про повернення коштів у зв'язку із відсутність паливо-мастильних матеріалів на АЗС. У вказаному листі позивач просив повернути йому 108515,90 грн.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2100400098940, лист вручено відповідачу 14.01.2025 за адресою: вул. Привокзальна, буд. 3 Б, м. Вінниця (а. с. 40-41).
В абзацах 2-4 пункту 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вказано: днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи статті 530 ЦК України, відповідач є таким, що набув статусу боржника у зв'язку із невиконанням ним обов'язку щодо повернення коштів у сумі 108515,90 грн (вартості непоставленого товару) з 22.01.2025.
Дослідивши доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог, суд встановив, що позивачем заявлено стягнення грошових коштів у розмірі 109991,40 грн (вартість недоотриманого товару).
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вимоги відповідачу щодо повернення коштів у сумі 109991,40 грн, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог - у розмірі 108515,90 грн. Відтак вимога про стягнення 1475,50 грн є необґрунтованою.
Інші доводи та докази позивача, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.
Оцінюючи аргументи, викладені сторонами у цій справі, суд в тому числі керувався прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine).
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 21.02.2025.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2987,39 грн, тоді як 40,61 грн залишається за позивачем.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» про стягнення 109991,00 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» (місцезнаходження: вул. Привокзальна, буд. 3 Б, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001; ідентифікаційний код юридичної особи: 44618933) на користь Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 7-А, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29019; ідентифікаційний код юридичної особи: 22987455) 108515,90 грн боргу та 2987,39 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 03 червня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи