вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" травня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/524/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, проспект Коцюбинського, буд. 78, м. Вінниця, 21009, код - 37836770
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ", вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код - 44618933
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача: Скляр Олег Володимирович
відповідача: не з'явився
23.04.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 0501.9-2879/05.1-25 від 22.04.2025 року) (вх. № 558/23 від 23.04.2025 року) Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" про стягнення 10 798,00 грн заборгованості та 10 479,68 грн пені за Договором поставки № 1712 від 17.12.2024 року.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року позовну заяву Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (№ 0501.9-2879/05.1-25 від 22.04.2025 року) залишено без руху.
29.04.2025 року до суду від Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на виконання ухвали суду надійшов лист № 0501.9-3070/05 від 29.04.2025 року щодо усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі № 902/524/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.05.2025 року.
У судовому засіданні 29.05.2025 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Щодо обізнаності відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.
Ухвалу суду від 05.05.2025 року надіслано відповідачу засобами електронного зв'язку до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 05.05.2025 року надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" та доставлено до електронного кабінету.
Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави позовних вимог, зазначає про укладення між Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" договору поставки № 1712 від 17.12.2024 року.
У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" умов договору поставки № 1712 від 17.12.2024 року, утворилась заборгованість.
З метою захисту своїх прав Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" 10 798,00 грн заборгованості та 10 479,68 грн пені за договором поставки № 1712 від 17.12.2024 року.
Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 17.12.2024 року між Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (Постачальник) договору поставки № 1712 (т. 1, а.с. 12-15).
Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання по передачі у власність Покупцю у власність товраи, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти товар.
Найменування товару: Бензин А-95, ДК 021:2015-09130000-9 "Нафта і дистиляти" (09132000-3-Бензин) (п. 1.2 Договору).
Одиниця вимірювання : літр (п. 1.3 Договору).
Кількість: 200 л (п. 1.4 Договору).
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року (п. 1.5 Договору).
Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов договору (п. 2.1 Договору).
Згідно п. 3.2 загальна сума договору становить 10 798,00 грн, в тому числі з ПДВ.
Відповідно до п. 4.1 Договору оплата товару, що поставляється, здійснюється у національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки ранку - фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку - фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п. 4.4 Договору Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару.
Строк поставки товару до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картка) (п. 5.1 Договору).
Згідно з п. 5.2.1 Договору передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника (АВІАС, АNР) шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особам покупця скретч-картки.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) на АЗС вказаного у картці об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-картці (п. 5.2.2 Договору).
Пунктом 5.3 Договору визначено, що покупець зобов'язаний отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа, який зазначений на довірчому документі.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умовами наявності печатки у сторони) (п. 10.1 Договору).
Даний договір діє до 31.12.2024 року (п. 10.2 Договору).
На виконання умов Договору постачання № 1712 від 17.12.2024 року відповідачем передано позивачу талони на бензин А-95 у кількості 200 літрів на суму загальну суму 10 798,00 грн, разом з ПДВ. В підтвердження чого, до матеріалів справи додано видаткову накладну № 0001/0001452 від 17.12.2024 року (т. 1, а.с 17).
Позивачем здійснено оплату за отриманий товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 10657 від 17.12.2024 року на суму 10 798,00 грн (т. 1, а.с 18).
За твердженнями позивача, через відсутність палива на АЗС (АВІАС, АNР) останнім недоотримало 200 літрів бензину А-95, на загальну суму 10 798,00 грн. за скретч-картками.
24.02.2025 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 0501.9-1171/05, з вимогою виконати свої зобов'язання за договорами № 1712 від 17.12.2024 року (т. 1, а.с. 21-23).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивачем було проведено повну оплату товару, що підтверджується видатковою накладною від 17.12.2024 року та платіжною інструкцією № 10657 від 17.12.2024 року, на суму 10 798,00 грн.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач повинен був забезпечити передачу позивачу паливно-мастильних матеріалів на підставі переданих талонів (скретч-карток) шляхом заправки автомобілів у мережі АЗС на загальну суму 10 798,00 грн, які Покупець (позивач) оплатив.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Однак, на мережі АЗС, на яких здійснюється відпуск товару ТОВ "Армерія Ойл" відсутнє в наявності паливо та, відповідно, не можливо здійснити обмін талонів на товар, що стало підставою звернення позивача до відповідача з претензією № 0501.9-1171/05.1-25 від 24.02.2025 року.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Обставини не передання відповідачем товару підтверджено вірогідними доказами (ст. 79 ГПК України), належність та допустимість яких не спростовано відповідачем з дотриманням вимог ст. ст. 73-78 ГПК України.
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про порушення відповідачем умов Договору поставки № 1712 від 17.12.2024 року щодо своєчасної передачі позивачу (повернення зі зберігання) товару, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 10 798,00 грн за пальне, вартість якого сплачена.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 10 798,00 грн попередньої оплати за Договором поставки № 1712 від 17.12.2024 року правомірною та обґрунтованою, тому задовольняє її у повному обсязі.
Також, судом розглянуто вимоги позову щодо стягнення 10 479,68 грн пені.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Ст. 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, за вище зазначеними договорами, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені у заявленому позивачем періоді (01.01.2025 року - 20.02.2025 року) судом отримано 423,93 грн.
Тому, у задоволенні вимог позову про стягнення 10 055,75 грн пені слід відмовити, як заявлених безпідставно.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 596,98 грн; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 431,02 грн слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10-18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 202, 242, 232-242, 326, 327, ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код - 44618933) на користь Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (проспект Коцюбинського, буд. 78, м. Вінниця, 21009, код - 37836770) 10 798,00 грн - основного боргу за Договором поставки № 1712 від 17.12.2024 року, 423,93 грн - пені та 1 596,98 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 431,02 грн залишити за позивачем.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення: позивачу - vn@dmsu.gov.ua, відповідачу - armeriya@ukr.net.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 03 червня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (проспект Коцюбинського, буд. 78, м. Вінниця, 21009)
3 - відповідачу (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001)