17.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4120/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. - доповідач
судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
Представники сторін не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 (суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/4120/19
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д» на дії (рішення) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д», м. Дніпро
до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 97 337,02 грн,
29.08.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області, через систему “Електронний суд», від ТОВ “Компанія Мегаполіс Д» надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. щодо повернення ТОВ “Компанія Мегаполіс Д» без прийняття до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/4120/19 від 20.12.2019; визнати неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; скасувати його та зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/4120/19 від 20.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19 у задоволенні скарги ТОВ «Компанія Мегаполіс Д» на дії (рішення) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. відмовлено.
22.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Мегаполіс Д» до ЦАГС, через систему «Електронний суд», до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга (вих. №21-11-3/24 від 21.11.2024), якою просить: поновити строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19 у зв'язку з поважністю його пропуску; прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19; постановити нову ухвалу, якою задовільнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д» (код ЄДРПОУ: 35163946) в повному обсязі.
Скаржник вважає, що покладення функцій щодо виконання рішення про стягнення заборгованості з органу місцевого самоврядування виключно на органи Казначейства є неефективною системою виконання судового рішення, так як органи Казначейства не є органами примусового виконання і обмежуються в даному випадку лише бюджетною програмою, затвердженою органом місцевого самоврядування, реалізацію якої здійснює розпорядник бюджетних коштів, а саме його керівник як розпорядник бюджетних коштів відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу, що призводить до обмеження конституційного права стягувача на виконання судового рішення.
Крім того, апелянт зазначає, що органам місцевого самоврядування надано повноваження приймати рішення щодо виконання рішень судів. Тобто, затверджуючи бюджетну програму, орган місцевого самоврядування встановлює суму та строк погашення/часткового погашення заборгованості за рішенням суду, при цьому має всі повноваження змінювати ці умови.
На думку апелянта, відкриття виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та вчинення виконавчих дій у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» призведе до реального виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/4120/19.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу судувід 25.11.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4120/19. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4120/19.
06.12.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Мегаполіс Д» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19 та поновлено зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Мегаполіс Д» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19. Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 06.02.2025 о 10:30 год.
Від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради надійшов відзив на скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Компанія Мегаполіс Д" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19 - без змін.
06.02.2025 судове засідання не відбулось через перебування судді-доповідача Чус О.В. у незапланованій відпустці.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19 призначено у судовому засіданні на 17.04.2025 о 11:15 год.
17.04.2025 секретарем судового засідання Солодовою І.М. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником Позивача/Легкою О.Ю. В призначений час представник Позивача не вийшов на зв'язок для участі в судовому засіданні в режимі відоеконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеконфенцзв'язку ЄСІТС. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.
17.04.2025 сторони наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 17.04.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/4120/19 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача - Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на користь позивача ТОВ «Компанія Мегаполіс Д»: 97 337,02 грн. заборгованості за договором та 1 921,00грн. - витрат на сплату судового збору.
20.12.2019 на виконання рішення суду видано наказ.
15.08.2024 представником ТОВ «Компанія Мегаполіс Д» направлено до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №904/4120/19, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д» 97 337,02 грн. заборгованості за договором та 1 921,00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Однак, 21.08.2024 від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло через підсистему Електронний суд ЄСІТС Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Вказане стало підставою для звернення стягувача 29.08.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій скаржник просив суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. щодо повернення ТОВ «Компанія Мегаполіс Д» без прийняття до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/4120/19 від 20.12.2019р.;
- визнати неправомірним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
- скасувати його та зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/4120/19 від 20.12.2019.
У задоволенні скарги судом першої інстанції відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, господарський суд дійшов висновку, що боржником за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі № 904/4120/19, на виконання якого видано наказ від 20.12.2019, є Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.
Відтак, в силу положень статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 підлягає виконанню виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до чч. 2, 4 ст. 6 Закону № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабміну від 15.04.2015 № 215, Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Відповідно до покладених на Казначейство завдань, воно здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (підп. 3 п. 4, п. 9 названого Положення).
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Водночас з 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI), нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404-VIII, та особливості їх виконання.
За приписами ст. 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган (ч. 1). Дія Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З наведених норм вбачається, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження і, відповідно, не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом №1404-VIII, а є встановленою Законом № 4901-VI та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
При цьому виконання судових рішень щодо боржників, визначених у Законі № 4901-VI, здійснюється у випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справі № 904/5377/18 від 17.01.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, боржником за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/4120/19, на виконання якого видано наказ від 20.12.2019, є Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування, а не державним органом (органом державної влади).
За змістом ст. 2 Закону № 4901-VI органи місцевого самоврядування не відносяться до суб'єктів (боржників), за якими держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів.
Отже, колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах держава не виступає гарантом виконання зобов'язань за механізмами, передбаченими цим Законом, тому виконання судових рішень стосовно органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом № 4901-VI, не є можливим, про що зазначав Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі № 52/125.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок, відповідно, державного бюджету чи місцевого бюджету.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень БК України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
За приписами п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (зокрема, про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну).
Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що виключно органами Казначейства здійснюється стягнення коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів за механізмом, визначеним Порядком № 845 (п. 6), за яким виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені Законом № 1404-VIII.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Враховуючи викладене, виконавчий документ, боржником за яким є орган місцевого самоврядування, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 233/1979/17, від 06.03.2019 у справі № 199/7250/17, від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17, від 30.11.2020 у справі № 52/125, близький за змістом висновок наведений Верховним Судом у постановах від 13.04.2023 у справі № 910/13367/19, від 06.11.2023 у справі № 906/624/22.
Підсумовуючи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. правомірно винесено повідомлення від 21.08.2024, яким повернуто наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 у справі № 904/4120/19 стягувачу без прийняття до виконання, відповідно, про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ «Компанія Мегаполіс Д» на дії державного виконавця.
При цьому, судова колегія апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги, що лише орган примусового виконання рішень, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», наділений правом здійснювати заходи щодо примусового виконання рішення суду, оскільки відповідно до підп. 2 п. 4, підп. 2, 4, 7 п. 5 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку і під час виконання виконавчих документів мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ТОВ «Компанія Мегаполіс Д» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/4120/19.
За наведених вище обставин, враховуючи надані суду докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вмотивовано встановлено, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. щодо винесення повідомлення від 21.08.2024, яким повернуто наказ стягувачу без прийняття до виконання, є обґрунтованими.
На підставі викладеного, господарський суд правомірно відмовив в задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегаполіс Д" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О.
Отже, господарський суд повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
В свою чергу, апелянтом не спростовано правильних дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та порушення господарським судом норм права при розгляді скарги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс Д» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/4120/19 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі №904/4120/19 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегаполіс Д" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 03.06.2025.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.М. Кощеєв