29.04.2025 року м. Дніпро Справа № 908/67/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ФЬОРСТ ВІН, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024 у справі № 908/67/24: відхилено кредиторські вимоги до боржника Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС у розмірі 11 248 699,30 грн (штрафні санкції), 6 056, 00 грн (судовий збір); закрито попереднє засідання; підсумкове засідання суду призначено на 15.08.2024р.
Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у визнанні грошових вимог до боржника; визнати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС кредитором у справі № 908/67/24 з грошовими вимогами у сумі 11 248 699,30 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024 у справі № 908/67/24 винесено передчасно, оскільки в порядку адміністративного судочинства боржником здійснюється оскарження податкових повідомлень-рішень, на яких грунтуються грошові вимоги податкового органу, а остаточне вирішення відповідних справ ще не завершено.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Коваль Л.А. 10.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого, для вирішення питання відкриття провадження у справі, визначено новий склад суду у складі: головуючого судді Іванова О.Г., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024р. вказаним вище складом суду прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.02.2025р.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 у зв'язку із відпусткою судді Мороза В.Ф. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Іванова О.Г., Верхогляд Т.А.
В судовому засіданні 04.02.2025р. по справі оголошено перерву в судове засідання на 15.04.2025р.
У зв'язку із оголошенням на час слухання справи повітряної тривоги на території України (у тому числі і у Дніпропетровській області), приймаючи до уваги усне клопотання ліквідатора банкрута про перенесення розгляду справи, з метою дотримання заходів безпеки всіх учасників процесу, судове засідання 15.04.2025р. не відбулось.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2025р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 29.04.2025р.
Ліквідатор в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на протиправність податкових повідомлень-рішень, на яких грунтуються грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, що підтверджується рішеннями.
Апелянт не скористався правом участі у судовому засіданні та не забезпечив явку представника.
Враховуючи, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представника апелянта.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2024р. відкрито провадження у справі № 908/67/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЬОРСТ ВІН», код ЄДРПОУ 44149005 (69019 Україна, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, кімната 147). Визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “МАРЕ» до боржника у розмірі - 225 631 051,82 грн основного боргу, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1838 від 05.02.2018; адреса: пр. Трубників, 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, приміщення ТОВ “НЗСТ “ЮТІСТ», офіс 31).
09.11.20224р. за №72311 у встановленому законодавством порядку на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЬОРСТ ВІН».
19.02.2024р. до Господарського суду Запорізької області в порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 11 248 699,30 грн.
14.05.2024р. від розпорядника майна боржника надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у м. Києві, згідно з яким розпорядником майна грошові вимоги було відхилено у повному обсягу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24, поміж іншого, відхилено кредиторські вимоги до боржника Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у розмірі 11 248 699,30 грн (штрафні санкції), 6 056, 00 грн (судовий збір).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24, яка в оскаржуваній частині і є предметом апеляційного перегляду, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час відкриття провадження у справі та постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Порядок виявлення кредиторів боржника встановлений у ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Зі змісту заяви Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 11 248 699,30 грн. вбачається, що вказана сума становить заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення строку розрахунків у сфері ЗЕД виникла на підставі контрольно-перевірочних заходів (глава 8 ПК України) за наслідками яких винесені податкові повідомлення-рішення (форма-С):
- №0524430707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 998 377,80 грн;
- №0524390707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 126 226,04 грн;
- №0524410707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 7 860 551,87 грн;
- №0522150707 від 04.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 572 087,08 грн;
- №0524440707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 1 691 456,55 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “ФЬОРСТ ВІН» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовними заявами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:
1) Податкове повідомлення-рішення (форма-С) №0524430707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 998 377,80 грн (справа №320/45563/23) на підставі того, що посадовими особами Державної податкової служби України проведено фактичну перевірку залу гральних автоматів за адресою: м. Львів, площа Міцкевича, буд. 1, що належить ТОВ “Фьорст Він». За результатами цієї перевірки було складено акт фактичної перевірки №0226/13/01/РРО/44149005 від 04.01.2023. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через РОS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів розрахункових документів, а саме: ідентифікатору еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатору платіжного пристрою; суми комісійної винагороди (у разі наявності); виду операції; реквізитів електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери “ЕПЗ»; напису “ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду); підпису касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис “Касир»; підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи “Касир» та “Держатель ЕПЗ», які нібито не відповідають вимогам щодо форми і змісту розрахункових документів відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року “Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», в зв'язку з чим, на думку податкового органу позивачем було допущено порушення вимог пунктів 1, 2 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР. 07 серпня 2023 року посадовими особами Державної податкової служби України було прийнято податкове повідомлення-рішення №0524430707 від 07 серпня 2023 року (надалі за текстом - ППР), яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 998 377,80 грн.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону №265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду висновок Головного управління ДПС у м. Києві про порушення Боржником норм Закону 265/95-ВР, у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених пунктом 2 розділу ІІ Положення 13 є необґрунтованим.
У зв'язку з вищенаведеним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №320/45563/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Він» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми “С» від 07.08.2023 №0524430707, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Він» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 998 377,80 гривень;
2) Податкове повідомлення-рішення (форма-С) 0524390707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 126 226,04 грн (справа 320/45558/23) на підставі того, що посадовими особами Державної податкової служби України проведено фактичну перевірку залу гральних автоматів за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 34, що належить ТОВ “Фьорст Він». За результатами цієї перевірки було складено акт фактичної перевірки №9089/02-32-07-05/44149005 від 28.10.2022. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через РОS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів розрахункових документів, а саме: ідентифікатору еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатору платіжного пристрою; суми комісійної винагороди (у разі наявності); виду операції; реквізитів електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери “ЕПЗ»; напису “ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду); підпису касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис “Касир»; підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи “Касир» та “Держатель ЕПЗ», які нібито не відповідають вимогам щодо форми і змісту розрахункових документів відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року “Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», в зв'язку з чим, на думку податкового органу позивачем було допущено порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР. 07 серпня 2023 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0524430707 від 07 серпня 2023 року (надалі за текстом - ППР), яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 126 226,04 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 320/45558/23 відкрито провадження у адміністративній справі та здійснюється розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання відповідно до статті 262 КАС України після спливу строків для подання заяв по суті та доказів.
Відповідно до пункту 4 розділу II Положення рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Таким чином, рядки 11-18 фіскального чека є обов'язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11 - 18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, висновок Головного управління ДПС у м. Києві про порушення Боржником норм Закону №265/95-ВР, у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13 є необґрунтованим;
3) Податкове повідомлення-рішення (форма-С) №0524410707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 7 860 551,87 грн (справа №320/45564/23) на підставі того, що посадовими особами Державної податкової служби України проведено фактичну перевірку залу гральних автоматів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи, буд. 43/Б, що належить ТОВ “Фьорст Він». За результатами цієї перевірки було складено акт фактичної перевірки №2/04-36-07-08-РРО/44149005 від 02.01.2023. Перевіркою встановлено факт, що розрахункові документи було роздруковано та видавалися покупцям, однак такий документ не містив рядків 11-18, адже: платіжний термінал позивача не з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій. Під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу позивачем було надано фіскальні чеки, які відповідають вимогам до форми та змісту розрахункового документа, встановленим Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (із змінами та доповненнями) та містить усі обов'язкові реквізити саме: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці (рядок 2); адреса господарської одиниці (рядок 3); індивідуальний податковий номер платника ПДВ (рядок 4); кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару Ф(рядок 8); назва товару, вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); позначення форми оплати, (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів у межах чека, перед якою друкується слово “СУМА» або “УСЬОГО» (рядок 19); окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 20); окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 21); фіскальний номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24). Позивач належно виконав вимоги пункту 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР. Формальна відсутність 11-18 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. З наявного фіскального чека можливо ідентифікувати продавця товару, вартість покупки, вид товару тощо, а тому фінансова санкція, визначена у пункті 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, застосована до позивача є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, на момент перевірки позивачем використовувався РРО, який не був з'єднаний (проінтегрований) з електронними платіжними засобами, а відповідно вказаний РРО технічно не міг друкувати рядки 11-18 фіскального чека. При проведенні перевірки не було враховано, що: 1) в період, за який проводилась перевірка, було відсутнє інтегроване з'єднання платіжного терміналу з РРО; 2) технічні можливості програмного забезпечення РРО не давали можливості друкувати рядки 11-18; 3) з цього приводу перевіряючим безпосередньо під час перевірки були надані вичерпні пояснення відповідальних працівників підприємства. Висновок про факт з єднання або поєднання реєстратора розрахункових операцій з банківським РOS-терміналом, викладений в акті, не відповідає дійсності і не може підтверджуватись лише візуальним оглядом цих пристроїв та певного шнура між такими пристроями. Таке з'єднання або поєднання вказаних пристроїв відбувається лише завдяки можливості програмного забезпечення РРО здійснювати таке технічне з'єднання або поєднання платіжного терміналу та РРО. Більше того, це спростовується листом компанії постачальника програмного забезпечення “SERVIO CASINO» та “Servio POS/WorkDesk-модуль (конкур.ліцензія)» - ТОВ “СЕРВІО СОФТ» - лист №21/3105-001 від 31.05.2021 та №22/0109-004 від 01.09.2022. Згідно вказаних листів ТОВ “СЕРВІО СОФТ» повідомляє, що програмне забезпечення, що надається за договором №21/2705-8К від 27.05.2021 не має можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО. У зв'язку з чим, відображення транзакції банківських карток та відповідно заповнення рядків 11-18 фіскального чеку здійснюватися не буде. Як вбачається рядки 11-16 фіскального звітного чека є по суті, інформацією, що конкретизує операцію з купівлі-продажу товарів з використанням безготівкових засобів розрахунків.
Відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, висновок Головного управління ДПС у м. Києві про порушення Боржником норм Закону №265/95-ВР, у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13 є необґрунтованим.
У зв'язку з вищенаведеним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №320/45564/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЬОРСТ ВІН» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0524410707 від 07 серпня 2023 року;
4) Податкове повідомлення-рішення (форма-С) №0522150707 від 04.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 572 087,08 грн (справа №320/45565/23) на підставі того, що посадовими особами Державної податкової служби України проведено фактичну перевірку залу гральних автоматів за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 13, що належить ТОВ “Фьорст Він». За результатами цієї перевірки було складено акт фактичної перевірки №8268/06/25/РРО/44149005 від 21.10.2022. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через РОS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів розрахункових документів, а саме: ідентифікатору еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатору платіжного пристрою; суми комісійної винагороди (у разі наявності); виду операції; реквізитів електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери “ЕПЗ»; напису “ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду); підпису касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис “Касир»; підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи “Касир» та “Держатель ЕПЗ», які нібито не відповідають вимогам щодо форми і змісту розрахункових документів відповідно до наказу Міністерства фінансів України 13 від 21.01.2016 року “Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», в зв'язку з чим, на думку податкового органу позивачем було допущено порушення вимог пунктів 1, 2 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 265/95-ВР. 07 серпня 2023 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 0524430707 від 07 серпня 2023 року (надалі за текстом - ППР), яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 572 087,08 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №320/45565/23 відкрито провадження у адміністративній справі та здійснюється розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до пункту 4 розділу II цього Положення рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Таким чином, рядки 11-18 фіскального чека є обов'язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11 - 18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, висновок Головного управління ДПС у м. Києві про порушення Боржником норм Закону №265/95-ВР, у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13 є необґрунтованим;
5) Податкове повідомлення-рішення (форма-С) №0524440707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 1 691 456,55 грн (справа №320/45566/23) на підставі того, що посадовими особами Державної податкової служби України проведено фактичну перевірку залу гральних автоматів за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, буд. 7, що належить ТОВ “Фьорст Він». За результатами цієї перевірки було складено акт фактичної перевірки №0229/13/01/РРО/44149005 від 04.01.2023. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) через РОS-термінал, без зазначення у касових чеках реквізитів розрахункових документів, а саме: ідентифікатору еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатору платіжного пристрою; суми комісійної винагороди (у разі наявності); виду операції; реквізитів електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери “ЕПЗ»; напису “ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду); підпису касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис “Касир»; підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи “Касир» та “Держатель ЕПЗ», які нібито не відповідають вимогам щодо форми і змісту розрахункових документів відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року “Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», в зв'язку з чим, на думку податкового органу позивачем було допущено порушення вимог пунктів 1, 2 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР. 07 серпня 2023 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0524430707 від 07 серпня 2023 року (надалі за текстом - ППР), яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1 691 456,55 грн.
У моделі терміналу Ingenico IWL220CL, встановленого за місцем проведення перевірки, відсутня можливість підключення до кабелю.
Суд враховує, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11 - 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11 - 18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду висновок Головного управління ДПС у м. Києві про порушення Боржником норм Закону №265/95-ВР, у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13 є необґрунтованим.
У зв'язку з вищенаведеним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №320/45566/23 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Він» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0524440707 від 07 серпня 2023 року.
З огляду на вказані обставини та приписи абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення № 0524430707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 998 377,80 грн (рішенням скасовано); № 0524410707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 7 860 551,87 грн (рішенням скасовано); № 0524440707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 1 691 456,55 грн (рішенням скасовано) станом на час розгляду грошових вимог податкового органу відсутній, у зв'язку з ухваленням судових рішень на користь ТОВ “Фьорст Він» про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасуванням, а борг згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0524390707 від 07.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 126 226,04 грн та №0522150707 від 04.08.2023, яким нараховано штрафні санкції у сумі 572 087,08 грн є неузгодженим, оскільки на час розгляду грошових вимог податкового органу у Київському окружному адміністративному суді здійснювався розгляд позовних заяв про визнання протиправним та скасування цих податкових повідомлень-рішень, тому грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві підлягають відхиленню в повному обсязі.
Апелянтом не подано до матеріалів справи доказів скасування вищенаведених рішень Київського окружного адміністративного суду, боржником доведена та місцевим господарським судом встановлена протиправність податкових повідомлень-рішень, на яких грунтуються грошові вимоги кредитора, що виключає їх визнання в межах справи про банкрутство боржника.
З огляду на усе вищевикладене апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає нормам матеріального та процесуального права, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024р. у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2024р. у справі № 908/67/24 - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 02.06.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов