03 червня 2025 року м. Харків Справа № 913/451/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді секретар судового засідання від Позивача від ВідповідачаСтойка О.В., Істоміна О.А. Лутаєва К.В. Пясецький Д.В. на підставі довіреності №143 від 12.12.2024, свідоцтво серія ДН №5017 від 28.03.2018; Коряк І.Ю. на підставі довіреності №1 від 08.01.2025, свідоцтво №920 від 19.02.2009; Догадайло М.М. на підставі Витягу з ЄДР;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область,
на рішення господарського суду Луганської області
ухвалене 20.03.2025 (повний текст підписано 31.03.2025)
у справі №913/451/24 (суддя Масловський С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до Відділу освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область,
про стягнення 1 798 460 грн 18 коп.
І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Білокуракинської селищної ради (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення грошових коштів за договором постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021 в розмірі 1798460 грн 18 коп., з яких: 1106386 грн 26 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 272002 грн 80 коп. - пеня, 87399 грн 16 коп. - 3% річних, 332671 грн 96 коп. - інфляційні втрати.
2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/451/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.03.2025 у справі №913/451/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти Білокуракинської селищної ради про стягнення 1798460 грн 18 коп. задоволено повністю та стягнуто з Відділу освіти Білокуракинської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» грошові кошти за договором постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021 в розмірі 1798460 грн 18 коп., з яких: 1106386 грн 26 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 272002 грн 80 коп. - пеня, 87399 грн 16 коп. - 3% річних, 332671 грн 96 коп. - інфляційні втрати, витрати зі сплати судового збору в сумі 21581 грн 52 коп.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що Позивачем свої зобов'язання щодо поставки природного газу були виконані належним чином, а Відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ в лютому 2022 на суму 1287652 грн 51 коп. належним чином виконані не були - здійснено лише часткову оплату в сумі 181266 грн 25 коп.
4.1. Зі змісту листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (сплати заборгованості за спожитий газ). Відповідачем не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021.
Господарський суд зазначив, що сама наявність обставин, підтверджених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022№ 2024/02.0-7.1, не є підставою для звільнення Відділу освіти Білокуракинської селищної ради від належного виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості за поставлений природний газ.
4.2. Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені за зобов'язанням січня 2022 за загальний період з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму 44,10грн в розмірі 8,25грн та за зобов'язанням лютого 2022 на суму 1287652,51грн за загальний період з 16.04.2022 по 15.010.2022 в розмірі 271994,55грн, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
4.3. Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язанням січня 2022 за загальний період з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму 44,10грн в розмірі 0,67грн та лютого 2022 на суму 1287652,51грн за загальний період з 16.04.2022 по 30.10.2024 в розмірі 87398,49грн, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
4.4. Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язанням січня 2022 за загальний період з 01.04.2022 по 31.1009.2022 на суму 44,10грн в розмірі 7,10грн та за зобов'язанням лютого 2022 на суму 1287652,51грн за загальний період з 01.05.2022 по 30.09.2024 в розмірі 332664,86грн, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Відділ освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Луганської області від 20.03.2025 у справі №913/451/24, звернувся з апеляційною скаргою, якою просив скасувати повністю вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про стягнення з Відділу освіти Білокуракинської селищної ради грошових коштів у загальній сумі 1 798 460,18 грн, в тому числі: основний борг - 1 106 386,26 грн, пеня - 272 002,80 грн, 3% річних - 87 399,16 грн, інфляційні втрати - 332 671,96 грн. відмовити повністю за необґрунтованістю.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначав, що оскаржуване рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, є необ'єктивним в супереч дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки:
6.1. Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, проігнорувавши його та оголосивши перерву. Така бездіяльність є істотним процесуальним порушенням, яке вплинуло на результат розгляду справи та призвело до ухвалення незаконного рішення.
6.2. Судом першої інстанції допущено істотне порушення норм процесуального права, а саме - безпідставну відмову в задоволенні належним чином обґрунтованого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі.
6.3. Матеріали справи не містять доказів постачання Постачальником природного газу саме Споживачу, починаючи з 24.02.2022, тобто з моменту військової агресії РФ та окупації території Білокуракинської територіальної громади.
Також не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що Відділом освіти як споживачем у порушення приписів ст. ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, умов Договору вартість природного газу не оплачено, оскільки з урахуванням ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору, строк виконання грошових зобов'язань на вказану суму не настав.
6.4. В порушення норм матеріального права Господарський суд Луганської області застосував норми втраченого Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» № 309 від 22.12.2022 року, зазначивши про це в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, Апелянт вважає, що Позивач в період з 24.02.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність за договором № 11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021. При цьому, підписаний ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у справі акт приймання-передачі природного газу 28 лютого 2022 року, складений у порушення ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не створює жодних правових наслідків та не є належним доказом, що підтверджує виконання останнім своїх зобов'язань за Договором. Приймаючи до уваги відсутність у Позивача права на отримання заявлених до стягнення у період з 24.02.2022 грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за постачання природного газу у період з 24.02.2022 по 28.02.2022. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі. Крім того, держава визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
6.5. Суд в оскаржуваному рішенні застосував регуляторні акти, які не підлягали застосуванню, не взяв до уваги відповідну норму Закону, якою встановлено пряму заборону на переміщення послуг трубопровідним транспортом на тимчасово окуповану територію з підстав неможливості застосування норм регуляторного законодавства, не врахував, що система електронних платежів НБУ не застосовується на тимчасово окупованій території, безпідставно взяв до уваги дані щодо остаточної алокації відборів газу Споживачем та відповідно складений Позивачем акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року.
6.6. Суд першої інстанції не надав також уваги тім обставинам, що усі адміністративні будівлі та приміщення як нашої установи, так і органу місцевого самоврядування - Білокуракинської селищної ради, разом із усім технічним обладнанням та засобами, а також усією поточною та іншою документацією з її діяльності, у тому числі з питань адміністративного, кадрового, бухгалтерського обліку, що знаходилась у віданні та зберіганні за місцем їх розташування, через повномасштабне вторгнення та тимчасову окупацію є недоступними і залишились на непідконтрольній уряду території Білокуракинської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, що була захоплена збройними військовими формуваннями й окупаційною владою РФ та є всі підстави вважати їх втраченими.
6.7. Судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги, незважаючи на відсутність у матеріалах справи письмових підтверджень направлення Відповідачу актів приймання-передачі газу, що є необхідною умовою для виникнення у останнього обов'язку з оплати поставленого ресурсу. Додана до позову копія реєстру відправлень без опису вкладень до нього конкретних документів, на яку посилається суд першої інстанції, не є в розумінні процесуальних норм належним доказом і підтвердженням.
Судом першої інстанції не було перевірено:
- чи акти взагалі надсилалися Відповідачу, оскільки на той час, про який зазначено судом на території Білокуракинської територіальної громади вже велися бойові дії, був відсутній Інтернет, поштовий зв'язок та будь-який інший зв'язок. Засоби електронної пошти Відповідача до дати відновлення діяльності на території підконтрольній уряду України у серпні 2022 року взагалі не працювали, адреса електронної пошти Відповідача відрізняється від даних, наданих Позивачем;
- чи отримував їх Відповідач;
- чи були підстави вважати, що постачання газу мало місце у спірному обсязі.
Судом першої інстанції грубо порушено вимоги процесуального законодавства, оскільки факт постачання природного газу було визнано доведеним виключно на підставі відповіді оператора газорозподільної системи на адвокатський запит, що не відповідає критеріям допустимості, належності та достовірності доказів у господарському процесі.
6.8. Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу Відповідача акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року, останній не є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати природного газу за лютий 2022 року. Враховуючи, що станом на 24.02.2022 строк на оплату заборгованості за поставлений у лютому 2022 року Відділом освіти природний газ не настав, оригінали актів приймання-передачі природного газу за лютий Відповідачу не надходили, реєстрація бюджетних зобов'язань за Договором у лютому 2022 року не здійснювалася, неможливо стверджувати про прострочення грошового зобов'язання з боку Відділу освіти та несвоєчасну його оплату, що унеможливлює і стягнення додаткових нарахувань.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:
7. Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ в межах визначеного апеляційним судом строку, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Тарасова І.В.
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 вказала судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №913/451/24 за апеляційною скаргою Відділу освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2025 (повний текст підписано 31.03.2025) та призначила розгляд апеляційної скарги на "02" червня 2025 р. о 09:30 годині.
10. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із відпусткою члена судової колегії - судді Тарасової І.В., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду його було замінено на суддю Істоміна О.А., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 у справі №913/451/25.
11. Враховуючи викладене в п.п.8, 10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
13. У судовому засіданні 02.04.2025 уповноважені представники Скаржника з'явились у судове засідання, підтримали свої вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Уповноважений представник Позивача також з'явився у судове засідання, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, які відтворюють його позову заяву та мотивувальну частину переглядуваного рішення.
14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
15. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Відділом освіти Білокуракинської селищної ради (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т (далі - договір, а.с.15-20), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
15.1. Згідно з п. п. 2.1, 2.1.3, 2.2, 2.3 договору Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 по грудень 2022 року в кількості 752,604 тис. куб. метрів. Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору. Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору.
Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача. Підписанням цього договору Споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
15.2. За змістом п. 2.4 договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
15.3. Згідно з п. п.3.1, 3.5 договору постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
15.4. Умовами пп. 3.5.2, 3.5.3 п. 3.5 передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
15.5. Відповідно до пп. 3.5.4. п. 3.5 договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
15.6. Відповідно до п.4.1., п.4.3. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ -13658 грн 42 коп.; крім того ПДВ за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136 грн 576 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163 грн 86 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за договором становить 16554 грн 00 коп. Загальна вартість договору на дату укладання становить 10382172 грн 18 коп., крім того ПДВ 2076434 грн 44 коп., разом з ПДВ - 12458606 грн 62 коп.
15.7. Згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
15.8. Приписами п. 7.1, п. 7.2 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і договором. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
15.9. Згідно з п. п. 10.1- 10.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.
15.10. Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до “ 31» грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
16. В матеріалах справи міститься розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.25 - 127 з обох сторін) на загальну суму 1 798 460,18грн.
17. Позивачем був надісланий адвокатський запит, у відповідь на який надійшов лист №ТОВВИХ-24-9130 від 18.06.2024 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00015CDFD00Z) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 21.11.2021 по 30.11.2021 об'ємом 23 437,22 м.куб., з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 91 556,00 м.куб., з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 98 727,98 м. куб., з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 77 785,00м.куб (а.с.11з обох сторін - 13 ).
18. За твердженням Позивача на виконання умов договору постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021 він поставив Відповідачу природний газ в грудні 2021 за актом приймання - передачі від 31.12.2021 в обсязі 91,55600 тис.куб.метрів на загальну суму 1515617 грн 58 коп. з ПДВ, в січні 2022 за актом приймання - передачі від 31.01.2022 в обсязі 98,72789 тис.куб.метрів на загальну суму 1634341 грн 02 коп. з ПДВ та в лютому 2022 року за актом приймання-передачі від 28.02.2022 в обсязі 77,78500 тис.куб.метрів на загальну суму 1287652 грн 51 коп. з ПДВ. (а.с.8-10).
Вказані акти приймання-передачі природного газу були направлені Відповідачу електронною поштою без накладення електронного цифрового підпису, про що свідчить скріншот з екрану пошти Позивача (а.с.8-10 зворотна сторона).
19. Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ, Позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.
20. Заперечуючи проти позовної заяви, Відповідач зазначав (а.с.59-76), що: викладені Позивачем в позові доводи не містять достатніх підтверджень й жодних належних доказів того, що у встановлений умовами та наданий із позовом до суду не в оригіналі, а виключно в копії договору №11-1072/21-БО-Т постачання природного газу строк, ним своєчасно було поінформовано Відповідача про фактичний обсяг спожитого газу у вказаний спірний період та про необхідність сплатити визначену й підтверджену суму; складені Позивачем в односторонньому прядку акти приймання - передачі природного газу мають повідомний характер, та в жодному випадку не є підтвердженням особистого вручення та доведення до відома відповідача про обсяг поставленого газу та суму до сплати, а тому Відповідач позбавлений можливості узгодити та звірити вказані відомості в актах.
Крім того, Відповідач вказував про безпідставність та необґрунтованість штрафних санкцій та звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, посилаючись на дію обставин непереборної сили (форс - мажору, збройної агресії РФ проти України та введенням воєнного стану), що підтверджується листом Торгово - промислової палати України від 28.02.2022.
21. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Господарського кодексу України, Кодексу Газотранспортної системи, Закону України «Про ринок природного газу».
VІ. Оцінка апеляційного суду:
22. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці обґрунтованості висновку місцевого суду про повне задоволення заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у світлі заперечень Відповідача, які можуть бути зведені до таких тез:
- Суд першої інстанції не розглянув клопотання про зупинення провадження та безпідставно відмовив у відкладенні розгляду справи через зайнятість адвоката, що вплинуло на об'єктивність рішення (1, 2);
- Позивач не довів факту належного направлення Відповідачу актів приймання-передачі газу, що є обов'язковою умовою для виникнення обов'язку щодо оплати поставленого ресурсу. Надані реєстри без опису вкладень не є належними доказами (3);
- Судом було застосовано норми наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, тоді як Позивач не мав права здійснювати господарську діяльність на окупованій території з 24.02.2022 (4);
- Суд безпідставно застосував нормативні акти, дія яких не поширюється на тимчасово окуповану територію, і не врахував пряму заборону на переміщення послуг трубопровідним транспортом відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» (5);
- Суд не врахував, що вся документація та технічні ресурси Відповідача, розташовані на території Білокуракинської громади, були втрачені через бойові дії та окупацію, що унеможливило ведення обліку та листування (6);
- Оскільки акти за лютий 2022 року не були отримані, строк виконання зобов'язання з оплати не настав, що виключає наявність прострочення та відповідальності за невиконання зобов'язання (7) та умов для застосування ст. 625 ЦК не було, отже нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є необґрунтованим (8).
23. За змістом ст.ст.15,16 ЦК та ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) можливість задоволення позову передбачає доведеність позивачем (ст.ст.13,74 ГПК) та встановлення судом такої сукупності складників: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного права або легітимного інтересу (а); порушення (невизнання або оспорювання) такого суб'єктивного права/легітимного інтересу визначеним відповідачем (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в).
24. Колегія апеляційного суду зауважує, що період формування стягуваної заборгованості є виключно лютий 2022, несплачена вартість спожитого Відповідачем газу упродовж якого і є базою для нарахування додатково заявлених Позивачем пені, 3% річних та інфляційної індексації - посилання Позивача за змістом позовної заяви на попередні періоди постачання газу не мають ніякого значення для правильного вирішення спору та не стосуються заявлених вимог взагалі.
25. Сутність захищуваного Позивачем суб'єктивного права на отримання стягуваних грошових коштів ґрунтується на зумовлених зобов'язаннях Відповідача зі сплати поставленого і спожитого газу, які (зобов'язання) опосередковані договором, який за змістом ст.ст.11, 509 ЦК є належної підставою для виникнення і існування відповідних зобов'язань його сторін.
25.1. Презумпція правомірності такого договору встановлена ст.204 ЦК і за наявними матеріалами справи у розумінні ст.215 цього Кодексу не спростована.
25.2. За своєю правовою природою означений договір між сторонами є договором поставки у розумінні ст.712 ЦК та ст.265 ГК, що зумовлює застосовність загальних приписів ст.ст.664 та 692 ЦК щодо моменту передачі товару та його оплати, в контексті яких сторони дійшли згоди, що перехід права власності від Постачальника-Позивача до Покупця-Відповідача опосередковується підписанням акту приймання-передачі, тоді як обов'язок останнього з оплати є обов'язком саме з послідуючої оплати (тобто після передачі, опосередкованої відповідним актом).
25.3. Отже, виникнення право вимоги оплати спожитого газу за змістом п.5.1. цього Договору узалежнено від надання Постачальником підписаного зі свого боку на підписання Споживачеві оригіналу акту приймання-передачі газу, який опосередковує перехід права власності на товар згідно п.3.1 цього Договору та є первинним документом у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що покладає на постачальника як кредитора у розглядуваному спірному грошовому зобов'язанні вчинити дії з надання для підписання споживачу такого акту (п.п.3.1., 3.5.1., 3.5.2. Договору).
26. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Апелянта щодо прострочення кредитора, яке мало місце внаслідок не направлення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» підписаного зі свого боку (доказів іншого до матеріалів справи не надано) на адресу Відповідача оригіналу актів приймання-передачі за грудень 2021- лютий 2022 року та зазначає, що:
26.1. Відповідно до п. 5.1 Договору №11-1072/21-БО-Т, момент виникнення обов'язку зі сплати вартості поставленого газу пов'язується з датою підписання акта приймання-передачі.
Умовами пунктів 3.5.2- 3.5.4 Договору передбачено обов'язок Постачальника надати Споживачу два примірники оригіналів актів приймання-передачі, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Доказів направлення електронних документів із накладенням електронного цифрового підпису або досягнення згоди сторін на оформлення первинної бухгалтерської документації в електронній формі в матеріалах справи не міститься.
Таким чином, відсутність підписаних актів приймання-передачі за спірний період не може бути покладена на Відповідача, оскільки Позивач не довів належного виконання свого обов'язку щодо оформлення та направлення актів відповідно до умов Договору.
26.2. Доступ Позивача до інформаційної платформи, а також використання даних Оператора ГТС для визначення обсягів газу, поставленого Відповідачу у лютому 2022 року, дають підстави стверджувати, що виконання або невиконання споживачем обов'язку за п. 3.5.1 Договору не унеможливлює складання постачальником акта приймання-передачі.
26.3. Крім того, умови п. 5.1 Договору не пов'язують визначення моменту оплати в розумінні ч. 1 ст. 530 ЦК з належним виконанням Споживачем обов'язку за п. 3.5.1 Договору, а виключно - з наявністю акта приймання-передачі газу, який має бути складений саме Постачальником. Застосування передбаченого п. 3.5.4 Договору "механізму" подолання відсутності підписаного Споживачем акту приймання-передачі можливе лише у випадку, коли оригінал акта приймання-передачі був направлений Постачальником Споживачу на підпис, але не підписаний ним у встановлений строк, і не може тлумачитися як спосіб звільнення Позивача від обов'язку своєчасно скласти та оформити первинний документ для підтвердження господарської операції з передачі газу у власність споживача у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що є законною та достатньою підставою для проведення грошових розрахунків. Всупереч означених умов договору місцевий суд безпідставно погодився з позицією Позивача, яка фактично зводиться до сприйняття положення п.3.5.4 Договору як належної альтернатив власному обов'язку з надсилання оригіналу акту приймання-передачі Споживачеві.
27. Водночас, оскільки договір постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т був запропонований та складений саме Постачальником (Позивачем), колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати принцип verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору тлумачаться проти того, хто їх сформулював.
27.1. З огляду на це, положення пунктів 3.5.2- 3.5.3 Договору не можуть тлумачитися розширено як такі, що дозволяють вважати електронне направлення акта приймання-передачі еквівалентом його належного оформлення та вручення оригіналу. Відтак, не надавши Відповідачу для підписання оригіналу актів за грудень 2021 - лютий 2022 року у строк, який можна визнати розумним, Позивач припустився прострочення кредитора. Така поведінка виключає настання прострочення з боку боржника та, відповідно, правові підстави для нарахування неустойки (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), передбаченої умовами договору та ст.ст. 530, 611, 625 ЦК.
27.2. Намагання Позивача через "штучне" розширення періоду дослідження правовідносин поставки часовим проміжком, що передував лютому 2022, є оплаченим і вимоги за яким не заявлені, "невілювати" факт невиконання зі свого боку обов'язку з належного оформлення передачі газу у власність саме за лютий 2022 як визначеної умовами договору підстави для його оплати, свідчить про недобросовісну поведінку, спрямовану на безпідставне збільшення періоду прострочення для стягнення додаткових нарахувань (інфляційної індексації, 3% річних та пені) на суму вартості газу, що є несумісним із приписами ч.3 ст.13 ЦК.
27.3. Колегія апеляційного суду погоджується із висновком місцевого суду про те, що сама по собі відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі природного газу не впливає на факт його споживання в обсягах, який може бути встановлений за відомостями Оператора ГТС, однак з точки зору сформулюваних умов договору між Позивачем та Відповідачем, дотримання яких вимагає ст.629 ЦК, відсутність такого акту як первинного документу та підстави для оплати не з причин безпідставного ухилення Споживача від підписання наданого йому оригінального примірника Постачальником, а саме через невиконання останнім обов'язку з надання такого оригінального примірника (і можливість його виконання не узалежнена від відомостей про данні лічильников Споживача, адже за змістом п.3.5.2. договору належним і незалежним джерелом відомостей, доступних Постачальнику, є остаточні алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС), не може змінювати на користь останнього умов щодо розрахунків.
28. Посилання Апелянта (1) на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з нібито не розглядом клопотання представника Позивача про зупинення провадження у справі не відповідає фактичним обставинам. Як убачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання від 05.02.2025 (а.с.112-113), суд першої інстанції належним чином розглянув вказане клопотання, надав йому правову оцінку та відмовив у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на відсутність підстав для зупинення провадження, неможливість ототожнення подібності правовідносин у справах як достатньої підстави для зупинення, а також необхідність забезпечення розгляду справи у розумний строк відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
29. Також безпідставними є доводи (2) щодо відмови суду в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Суд першої інстанції оцінив доводи Відповідача про зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні та вказав, що така обставина сама по собі не свідчить про неможливість розгляду справи, а також що стороною не доведено вжиття заходів для забезпечення належного представництва. Крім того, суд послався на принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами (ч. 1 ст. 43 ГПК) і дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання.
Отже, суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону щодо розгляду процесуальних звернень сторін, належним чином мотивував свої ухвали та рішення, а тому відсутні підстави вважати допущеними істотні порушення норм процесуального права.
30. Відносно посилання Скаржника на дію форс-мажорних обставин, судова колегія зазначає, що Відповідачем не лише не наведено у суді першій інстанції обґрунтування наявності форс-мажору, що впливає саме на спірні відносини (військовий стан сам собою не опосередковує автоматичного форс-мажору в усіх правовідносинах суб'єктів в Україні), але й ст.625 Цивільного кодексу України як спеціальна відносно до ст.617 цього Кодексу в принципі не передбачає звільнення від простроченого грошового зобов'язання боржника, від сплати кредитору заборгованості, 3% річних та інфляційної індексації незалежно від наявності/відсутності вини боржника.
Більш того, Сторони відповідно до п. 10.3 Договору від 04.11.2021 зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства, проте Відповідачем відповідно до вказаних вище умов договору не надано доказів повідомлення Позивача про виникнення форс-мажорних обставин, а тому посилання Позивача на неможливість своєчасного виконання своїх зобов'язань за Договором у зв'язку з форс-мажорними обставинами є необґрунтованим та не підтверджено належними доказами.
31. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що за встановлених обставин відсутності надання Постачальником оригіналів підписаних зі свого боку актів приймання-передачі природного газу для розгляду і підпису Споживачеві з метою оформлення господарської операції з передачі газу як товару, що має бути сплачений після оформлення його передачі згідно умов договору, є підстави для констатації факту прострочення кредитора з боку Позивача у розумінні ч.1 ст.613 ЦК:
- за змістом ч.4 ст.612 ЦК прострочення кредитору усуває прострочку боржника (Відповідача);
- відсутність прострочення з оплати унеможливлює порушення захищуваного суб'єктивного права на отримання такої оплати у розумінні ст.610 цього Кодексу;
- відсутність порушення (прострочення) грошового зобов'язання згідно ст.ст.611, 625 ЦК (як елементу (б), визначеного п.23 цієї постанови) унеможливлює і задоволення заявлених позовним вимог, які опосередковують наслідки прострочення боржника (відсутнє у розглядуваному випадку), що зумовлює і слушність аргументів (7) і (8) Апелянта, приведених у п.22 цієї постанови
32. Означений висновок апеляційної інстанції усуває потребу у дослідженні та правовій оцінці решті доводів Скаржника (можливість дійсного споживання газу у указаних обсягах саме Відповідачем та правомірність постачання такого газу упродовж розглядуваного періду з урахуванням фактичних обставин військових дій на відповідній території, яких обсяг газу із визначеного у якості поставленого у лютому 2022, було спожито до 24.02.2022 тощо), адже вони вимагають попереднього встановлення настання обов?язку з виконання грошового зобов'язання з оплати згідно умов договору - відсутності прострочення кредитора щодо надання Споживачеві на підписання оригіналів акту приймання-передачі природного газу.
33. Отже, апеляційний суд констатує наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування переглядуваного рішення у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків місцевого суду фактичним обставинам справи, що зумовлює ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
34. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду зумовлює перерозподіл судових витрат, здійснений місцевим судом, з їх віднесенням на рахунок Позивача, як і віднесення на нього витрат Відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Інших судових витрат згідно вимог ст.124 ГПК не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2025 (повний текст підписано 31.03.2025) у справі №913/451/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2025 (повний текст підписано 31.03.2025) у справі №913/451/24 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область про стягнення грошових коштів за договором постачання природного газу №11-1072/21-БО-Т від 08.11.2021 в розмірі 1798460,18грн, з яких: 1106386,26грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 272002,80грн - пеня, 87399,16грн - 3% річних, 332671,96грн - інфляційні втрати відмовити.
4. Судові витрати за подання позовної заяви віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) на користь Відділу освіти Білокуракинської селищної ради смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область (92200, Луганська область, вул.Паркова, буд. 33, смт.Білокуракине, Білокуракинський район, ідентифікаційний код 41445553) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 32 372,28грн.
6. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5.Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2025р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна