Справа № 577/3233/22 Номер провадження 11-кп/814/741/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 травня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022200450000450 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Слобода Буринського району Сумської області, громадянку України, з середньою освітою, особу пенсійного віку, не заміжню, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , не судиму,
засуджено за ч.1 ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
17.06.2022 приблизно о 12 год. у АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з метою умисного протиправного заподіяння смерті невстановленим предметом, що має обмежену контактуючу поверхню у вигляді тригранного кута, завдала не менше одного удару в праву лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_9 , який спав на дивані, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови, що проявилася у розтрощенні кісток мозкового черепа, від чого потерпілий помер.
На вирок суду обвинувачена подала апеляційну скаргу, у яких просить скасувати вирок суду та переглянути справу щодо неї.
Свою апеляційну скаргу мотивують тим, що суд не врахував, що вона дійсно завдала удару колодою по голові, проте вона не мала наміру на вбивство. Тому вважає, що її дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 122 КК України. Крім цього стверджує, що вона є особою пенсійного віку та не могла завдати такого сильного удару, щоб розтрощити кістки голови молодого чоловіку.
Вказує про порушення права на захист, так як вважає, що захисник не проявляє ініціативу щодо її захисту.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати, визнати ОСОБА_8 винуватою за ч.2 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді 7 років обмеження волі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд дійшов неправильного висновку про наявність у обвинуваченої умислу на вбивство, оскільки вона не бажала смерті потерпілому. При цьому судом не враховано, що померлий був людиною з порушеною психікою, часто бив та глузував над обвинуваченою на що ОСОБА_8 не відповідала, про що зазначають свідки.
Також вказує, що призначаючи покарання суд не врахував вік обвинуваченої, тому вважає, що їй буде достатнім обмеження волі, а не позбавлення, так як позбавлення волі є явно несправедливим внаслідок тяжкості.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинувачену, яка змінила апеляційну скаргу та просила пом'якшити їй покарання, її захисника в підтримку апеляційних скарг, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за ч.1 ст. 115 КК України, є правильним, ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та отримали належну оцінку.
Доводи обвинуваченої та захисника про відсутність у обвинуваченої умислу на спричинення смерті потерпілому спростовуються дослідженими матеріалами провадження.
Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб'єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.
При цьому, злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.
Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.
Як вбачається з показань обвинуваченої ОСОБА_8 , вона 17.06.2022 приблизно 09.00 год. у буд. №44 по вул. Садова с. Тернівка снідала разом з потерпілим ОСОБА_9 , в ході чого між ними відбулася сварка. Після чого ОСОБА_9 ліг на диван та став відпочивати, а вона вийшла на подвір'я, взяла дерев'яну колоду довжиною приблизно 40 см, суху, не важку, з метою налякати співмешканця, тому що була на нього зла. Повернулась у будинок, потерпілий лежав на дивані, обличчям до стіни. Тримаючи колоду двома руками замахнулася і вдарила його по голові, після чого вийшла на вулицю. Ночувала у сусіда. Через день, з ранку, повернулася у будинок, ОСОБА_9 лежав на дивані. Розгубилася, зрозумівши, що він помер. Дерев'яну колоду відразу спалила на подвір'ї у грубі. Не розповіла про вбивство, оскільки боялася.
Свої показання обвинувачена підтвердила під час слідчого експерименту.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 09.09.2022 при дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено: тупа травма голови: забійні рани лобної ділянки (2) та тім'яної ділянки справа (1); крововиливи в м'які тканини голови в місцях ран та переломів; розтрощення кісток склепіння та основи черепу, з утворенням дефекту форми витягнутого овалу, що охоплює лобну, праві скроневу та тім'яну кістки з утворенням множинних уламків і фрагментів вищевказаних кісток; розрив твердої мозкової оболонки в місці дефекту. В лобній ділянці справа на 8,1 см вправо від умовної серединної лінії голови та на 4 см догори від проекції зовнішнього краю правої надбрівної дуги дефект тканин, неправильно овальної форми, розмірами 1,5х0,6 см, краї відносно рівні, звести їх неможливо, вони дещо заокруглені, в просвіті визначається рідка речовина світло-коричневого забарвлення. В правій скроневій ділянці на 03 см догори від попереднього краю зовнішнього слухового ходу та на 14 см вправо від умовної серединної лінії голови, дефект тканин, неправильно овальної форми, розмірами 1,1х0,5 см, аналогічного характеру, просвіт заповнений рідкою речовиною темно-червоного забарвлення. В цій же ділянці на 8,2 см догори від переднього краю зовнішнього слухового ходу та на 15 см вправо від умовної серединної лінії голови, дефект тканини, аналогічного характеру розмірами 0,7х,0,3 см, просвіт не візуалізується. Тілесне ушкодження у вигляді тупої травми голови має морфологічні ознаки прижиттєвого походження і могло утворитися в швидкій послідовності незадовго до настання смерті від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою продовгуватою поверхнею за механізмом удару, на що вказують вид виявлених та описаних вище тілесних ушкоджень, морфологічні властивості переломів кісток черепа та ран, що підтверджується даними гістологічного та криміналістичного досліджень. Вказані дефекти з п.п. 1.2-1.4 могли утворитися, враховуючи їх характер та стан м'яких тканин голови, від розтягнення гнилісно змінених тканин. Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок тупої травми голови, що проявилась у вигляді розтрощення кісток мозкового черепа і підтверджується даними макроскопічного дослідження. Точно встановити час настання смерті не представилося можливим, оскільки встановлення давності настання смерті залежить від багатьох факторів: термічних, механічних, хімічних, біологічних, стану організму і т.д. Але, враховуючи характер розвитку пізніх трупних явищ (гнилісних змін), не виключено, що смерть могла настати не менше, аніж за добу до моменту дослідження трупа. Тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та має прямий причинний зв'язок зі настанням смерті.
Отже, сам факт спричинення ОСОБА_9 удару стороннім предметом обвинувачена ОСОБА_8 не оспорює. Не заперечує вона і того, що в результаті таких дій могла настати смерть ОСОБА_9 . Однак її показання, що вона не мала наміру на вбивство не відповідають дійсності.
При оцінці діяння судом враховано спосіб та знаряддя злочину, а саме завдання удару за допомогою стороннього предмету; характер і локалізацію поранень - спричинення удару стороннім предметом в життєво-важливий орган - голову; наслідки удару у вигляді розтрощення кісток склепіння та основи черепу ОСОБА_9 ; поведінку обвинуваченої, яка спричинила удар потерпілому, який лежав на ліжку обличчям до стіни після завершення сварки, не бачив дій обвинуваченої і відповідно не мав можливості захиститися; дії обвинуваченої після спричинення удару, які виразилися у приховуванні злочину: за показаннями обвинуваченої вона спалила знаряддя вбивства; не надала медичної допомоги та не надала можливості іншим особам викликати допомогу ОСОБА_9 .
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_10 , коли він прийшов до потерпілого 18.06.2022, ОСОБА_8 повідомила йому, що потерпілий знаходиться двома лежить в стані алкогольного сп'яніння та його не потрібно турбували. В ніч з 18 на 19 червня 2022 року ночувала в нього, зазначивши, що ОСОБА_9 її вигнав з дому. 19.09.2022 знову повідомила йому, що потерпілий п'яний і не пустила його у двір, а 20.06.2022 запропонувала йому разом піти на похорон.
Свідок ОСОБА_11 також зазначила, що вона 19.06.2022 по телефону розмовляла з ОСОБА_8 , яка їй сказала, що ОСОБА_9 встане 20.06.2022. Проте оскільки не побачила ОСОБА_9 на похороні, повідомила старосту про свої підозри щодо вбивства ОСОБА_9 обвинуваченою, який і викликав працівників поліції.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 20.06.2022 в буд. АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_9 з раною на голові.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи на час вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_8 виявляла ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (активна залежність), не виявляла ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, перебувала у стані простого алкогольного сп'яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_8 виявляє ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (на даний час утримання, але в умовах, що виключають вживання (ІТТ), може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_8 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, може приймати участь у судових засіданнях.
З огляду на вказане, враховуючи поведінку обвинуваченої як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після, зокрема дії обвинуваченої щодо ненадання допомоги ОСОБА_9 та переховування його від односельчан, вказують саме на спрямованість дій обвинуваченої, тобто на наявність умислу на заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_8 у вчиненні вбивства ОСОБА_9 за встановлених судом обставин, є правильними.
Вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надано належну оцінку.
З огляду на вказане, суд правильно критично оцінив доводи сторони захисту про відсутність умисну ОСОБА_9 на вчинення вбивства, з чим погоджується колегія суддів.
Разом з цим, враховуючи вік обвинуваченої, яка є особою пенсійного віку, до кримінальної відповідальності притягується вперше, незважаючи на невизнання кваліфікації злочину, фактично вчинене діяння не оспорює, колегія суддів дійшла висновку за можливе пом'якшити обвинуваченій покарання.
У той й же час враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, наявність обставин, які обтяжують покарання, встановлених місцевим судом, обставин вчинення кримінального правопорушення та поведінку обвинуваченої, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченій має бути призначене покарання у виді позбавлення волі.
Апеляційні вимоги захисника про призначення ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі не узгоджуються з вимогами КПК України, оскільки відповідно до ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. При цьому ч.2 ст. 61 КК України передбачає, що обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років, у той час як захисник просить призначити обвинуваченій покарання у виді 7 років обмеження волі.
З огляду на викладене вище вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного покарання. Тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку суду посилання, як на доказ, на показання ОСОБА_8 , надані нею під час досудового розслідування, оскільки таке посилання місцевого суду порушують принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 - змінити.
Пом'якшити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 115 КК України та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 115 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду посилання, як на доказ, на показання ОСОБА_8 , надані нею під час досудового розслідування.
В іншій частині вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою - в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4