Справа № 295/17964/24
2/296/158/25
(повний текст)
20 травня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючої судді Петровської М.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дзюман О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Баб'яка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про встановлення факту перебування дитини на утриманні та постійному догляді, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить встановити факт перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні та постійному догляді її батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.06.2023 рішенням Корольовського районного суду м.Житомира, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. Від шлюбу з ОСОБА_3 мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попри те, що дитина після розлучення залишилась проживати з матір'ю, позивач продовжував забезпечувати дитину матеріально, купував необхідні речі, приладдя до школи, продукти харчування, різного роду гаджетів та інше. В подальшому з колишньою дружиною вирішили, щоб дитина проживала разом з позивачем на постійній основі. ОСОБА_3 пояснила, що не може належним чином здійснювати догляд за дитиною та її утримувати у зв'язку з великою завантаженістю на роботі та майже постійними відрядженнями по всій території України, а також за кордон на тривалий термін. Позивач зареєстрував місце проживання дочки разом з ним. З того часу як дочка переїхала жити до нього на постійній основі, він повністю займається її вихованням, стежить за станом її здоров'я, навчанням, харчуванням та матеріальним забезпеченням. Систематично та планово водив та водить дочку на медичні огляди та консультації в разі потреби. Постійно слідкує за її навчанням в школі, контролює її поведінку та успішність, відвідуючи батьківські збори класу та різні шкільні заходи. Позивач працює, отримує заробітну плату, якої в повній мірі вистачає на нормальне та здорове харчування дитини, забезпечення її одягом, шкільними засобами, канцелярією, іграшками, гаджетами та всім іншим, чого потребує дитина в її віці. Крім того, дочка відвідує розвиваючі гуртки та приватну школу. Встановлення факту утримання та постійного догляду за дочкою йому необхідно для можливості реалізації прав, передбачених як особи, яка самостійно виховує дитину, зокрема, в тому числі, можливості здійснення закордонних поїздок з метою оздоровлення дитини та інших прав та можливостей, передбачених соціальними нормативно-правовими актами. У зв'язку з викладеним просить суд постановити рішення про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за дитиною.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.12.2024 справу передано на розгляд за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08 січня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.02.2025, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просили суд задовольнити вимоги в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином. На адресу суду 30.01.2025 надіслала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Вказала, що не заперечує проти задоволення позову, оскільки донька дійсно перебуває на повному утриманні та догляді ОСОБА_1 , а вона не має можливості повноцінно та належно здійснювати догляд за ОСОБА_5 , адже має повну робочу зайнятість з систематичними відрядженнями.
Представник третьої особи Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради - Баб'як М.М. у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що 19.02.2025 служба відвідала позивача за місцем реєстрації проживання. Обстежили умови проживання, поспілкувалися з дитиною. Встановили, що з жовтня 2024 року постійним місцем проживання ОСОБА_5 є місце проживання позивача та дочка всім необхідним забезпечена.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.08.2013 та рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09.06.2023 шлюб між ними розірвано. Рішення суду набрало законної сили 10.07.2023.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_4 , батьками якої записані сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2024/004165525 від 25.04.2024 та №2024/013676622 від 12.11.2024, ОСОБА_1 з 02.07.2005, а ОСОБА_4 з 12.11.2024 - зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 зареєстрована з 25.10.2005 за адресою: АДРЕСА_2 (відповідь ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області № 1888/8 від 02.01.2025).
Відповідно до платіжних інструкцій №М905-95ХВ-6725-8М14 від 29.03.2024, №1А2Х-36Т2-РСРР-МКЕ3 від 30.04.2024, №АКЕ9-Р94М-59ВА-ВК41 від 03.06.2024, №РК02-С197-5ВВ4-41В5 від 02.09.2024, №ВТ76-4Н30-23Т8-7НХ3 від 01.10.2024, №Т29М-КР3Р-Т5Р9-Н961 від 01.11.2024, ОСОБА_1 оплачував навчання Фурлет Мирослави в Житомирській приватній ЗОШ І-ІІІ ступенів "Сяйво" за квітень-листопад 2024 року у сумі по 3 600,00 грн щомісячно.
З акту обстеження умов проживання від 19.02.2025, затвердженого начальником служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради Ольгою Біблою, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_6 та дідусем ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина забезпечена окремою кімнатою, продуктами харчування, речами першої необхідності. Батьком створені необхідні умови для виховання та розвитку дитини. З жовтня 2024 року дочка ОСОБА_5 постійно проживає з батьком, який займається її вихованням та матеріальним забезпеченням. Мати дитини перебуває у відрядженнях по території України та за кордоном.
Згідно характеристики, виданої 25.02.2025 директором Житомирського приватного християнського ліцею «Сяйво» ОСОБА_8 та класним керівником ОСОБА_9 , за весь період відвідування ліцею дитиною ОСОБА_4 , батьками створені всі умови для всебічного розвитку дитини. Зокрема, батько дитини бере участь у класних та загальних зборах та підтримує заходи ліцею.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п.4 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, зокрема коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Позивач в позовному провадженні просить встановити факт самостійного утримання та догляду дитини. Заявлені вимоги, пов'язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує (доглядає) дитину.
Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.
За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч.1 ст.180 СК України).
Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ч.2 ст.188 СК України).
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Зазначена норма свідчить про те, що предметом договору є порядок здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Отже, навіть якщо один із батьків проживає окремо від дитини, на підставі цього договору він має здійснювати батьківські права та виконувати обов'язки, що очевидно полягає у вчиненні визначених договором певних дій, необхідних для виховання дитини, а не у повній відмові від них.
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного утримання та виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Доведення факту одноосібного утримання та виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного утримання та виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись за домовленістю батьків дитини (враховуючи, що відповідачка не заперечує проти задоволення позовних вимог), в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, оскільки існує загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
На запитання суду позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що йому невідоме місце перебування відповідачки, час від часу колишня дружина купляє одяг дитині та відвідує її (один, два рази на місяць). Хоча спір з відповідачкою відсутній щодо утримання дитини, однак звернувся до суду, щоб його не мобілізували до лав ЗСУ, адже тоді не буде кому утримувати дочку. Представник відповідача пояснив, що доказів постійних відряджень матері немає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , показав, що є сусідом позивача, відповідачка його кума, стосунки з ними дружні. ОСОБА_1 проживає з батьками та донькою ОСОБА_5 , постійно бачить їх разом. Мати дитини перебуває в постійних відрядженнях, про що йому відомо з особистих з нею розмов, місце її проживання йому невідоме. З якого часу дочка проживає разом з ОСОБА_11 не пам'ятає. ОСОБА_12 працює адміністратом в ІТ-компанії, ОСОБА_13 також в в ІТ-компанії. Після розлучення ОСОБА_11 та ОСОБА_13 (приблизно в 2023 році) дитина проживає з батьком, стосунки у них (сторін) нормальні. Наскільки свідку відомо, у ОСОБА_13 є інший чоловік. Декілька разів бачив, як ОСОБА_13 забирала з собою дитину.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір'ю відповідачки, проживає в АДРЕСА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , показала, що перебуває у нормальних стосунках з позивачем. В 2023 році ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розлучились, причина цього її невідома, бо вони дуже потайні. Спочатку онука ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_13 , а ОСОБА_12 весь цей час брав активну участь у вихованні та забезпеченні своєї дочки. З 2024 року онука проживає разом з ОСОБА_11 , його батьками ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_13 працює в міжнародній ІТ-компанії та їздить у відрядження, однак як часто їй невідомо. ОСОБА_13 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , іншого чоловіка у неї немає, постійно працює вдома за комп'ютером, тому напевно в неї немає часу на дочку. ОСОБА_12 працює також в ІТ-компанії, дистанційно з дому, повністю взяв утримання дитини на себе. Як тільки є нагода у ОСОБА_13 , вона завжди їде до доньки, бере участь у її вихованні, відвідує на свята, купує для дитини все необхідне, що скаже ОСОБА_12 . Який дохід у її дочки їй невідомо, проте остання повністю утримує свідка з чоловіком та квартиру. Все що пов'язано з навчанням ОСОБА_5 чи іншими шкільними питаннями, цим займається ОСОБА_12 .
Як слідує із показань свідків, відповідачка ОСОБА_3 бере участь у вихованні та утриманні дитини, а отже твердження позивача про його самостійне утримання та виховання (догляд) дочки ОСОБА_5 є недоведеним. Оплата ОСОБА_1 навчання Фурлет Мирослави в Житомирській приватній ЗОШ І-ІІІ ступенів "Сяйво" за квітень-листопад 2024 року не свідчить про факт самостійного утримання дочки.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка перебуває в тривалих відрядженнях за кордоном, що унеможливлює її участь у вихованні дочки ОСОБА_5 , а показання свідка ОСОБА_14 , яка є матір'ю відповідачки, в цій частині є суперечливими: зазначає, що дочка перебуває у відрядженнях та що постійно працює вдома за комп'ютером.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем відсутній спір щодо виховання та утримання дитини, а отже заявлені позивачем позовні вимоги не вимогами до відповідачки щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача, а фактично є вимогами на підставі яких позивач бажає отримати відстрочку від мобілізації.
Враховуючи викладене у сукупності, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 25777327) про встановлення факту перебування дитини на утриманні та постійному догляді, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Повний текст рішення суду складено 02 червня 2025 року.
Суддя М. В. Петровська