Справа № 277/835/18
"03" червня 2025 р. с-ще Ємільчине
Слідчий суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060160000242 від 29.07.2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новоград-Волинський Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, раніше судимий:
- 23.09.2010 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст.186 ч.2, 296 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою від 22.07.2014 року звільнений від призначеного покарання
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України
29.05.2025 року прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням, в якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтоване тим, що 29.07.2018 року о 08 годині екіпаж сектору реагування патрульної поліції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 цього ж підрозділу поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_8 у однострої, із вогнепальною зброєю та спеціальними засобами, на службовому патрульному автомобілі «ВАЗ-2110», номерний знак НОМЕР_1 , заступили на чергування по охороні публічного порядку та нагляду за дорожнім рухом по вулично-дорожній мережі Ємільчинського (на даний час Звягельського) району Житомирської області.
Того ж дня, близько 16 год. 30 хв. під час патрулювання вулично-дорожньої мережі в с. Куліші Ємільчинського (на даний час Звягельського) району до працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулась місцева жителька ОСОБА_9 з приводу неправомірних дій ОСОБА_4 , який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, порушував громадський порядок у приміщенні магазину «Марго», що розташований по вул. Шевченка, 34 в с. Куліші Ємільчинського (на даний час Звягельського) району.
Реагуючи на вказане звернення, старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_8 , будучи одягнутими у формений одяг - однострій, який має особливі відмінні відзнаки відповідно до наказу МВС України від 19.08.2017р. №718, зі спеціальним жетоном поліцейського, виконуючи свої службові обов'язки разом із заявницею вирушили до магазину «Марго».
У приміщенні магазину «Марго», що розташований за вищевказаною адресою, приблизно о 16 год. 40 хв. під час виконання своїх службових обов'язків поліцейськими виявлено сплячого на мішках з цементом ОСОБА_4 , на якого вказала заявниця ОСОБА_9 , як на порушника громадського порядку.
В цей час та за вказаних обставин, ОСОБА_4 прокинувся та безпричинно почав поводити себе агресивно, намагався схопити старшого сержанта поліції ОСОБА_8 за бронежилет та вдарити його ногою. На вказані протиправні дії працівниками поліції зроблено зауваження ОСОБА_4 та висунуто усну вимогу про припинення вказаних дій, однак він на законну вимогу поліцейських не реагував.
В подальшому, з метою припинення протиправних дій та затримання правопорушника, діючи відповідно до ст.ст.44, 45 Закону України «Про Національну поліцію» старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_8 , виконуючи свої службові обов'язки, застосували стосовно ОСОБА_4 фізичну силу шляхом загину руки за спину та спеціальний засіб - кайданки.
У подальшому працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_4 проїхати до Ємільчинської центральної районної лікарні з метою проведення освідування його на стан алкогольного сп'яніння. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився та приблизно о 17 год. 00 хв. на службовому автомобілі «ВАЗ-2110», номерний знак НОМЕР_1 , він був доставлений до Ємільчинської центральної районної лікарні по вул. 1-го Травня, 133 в смт Ємільчине (на даний час селище) Ємільчинського району (на даний Звягельського) Житомирської області.
Прибувши на територію вказаного медичного закладу та вийшовши із службового автомобіля, з ОСОБА_4 працівником поліції, а саме ОСОБА_7 було знято кайданки у зв'язку з тим, що правопорушник припинив опір та протиправні дії відповідно до ч.7 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію».
Перебуваючи у приймальному відділенні Ємільчинської центральної районної лікарні ОСОБА_4 , нічого не пояснюючи знову почав нецензурно висловлюватись на адресу працівників поліції та розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_7 , у ході якого, достовірно знаючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу.
В цей час, місці та за вказаних обставин, реалізуючи свій злочинний умисел, виражаючись словами брутальної лайки та висловлюючи погрози щодо спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, ОСОБА_4 будучи у стані алкогольного сп'яніння, наблизився до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва та один удар лівою ногою в область паху.
У результаті нанесених ударів ОСОБА_4 умисно спричинив працівнику правоохоронного органу ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми лівої виличної ділянки, що могли супроводжуватися закритою черепно-мозковою травмою у вигляді струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
У вказаному провадженні стосовно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 08.04.2025 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.06.2025 року, з триманням в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Оскільки на думку прокурора не зникли та не зменшились ризики передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ОСОБА_4 може переховуватися від суду, що обґрунтовано тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі доведення вини. Крім того, матеріалами кримінального провадження підтверджується факт спроби ухилення підозрюваного від слідства, оскільки останній незаконно перетнув Державний кордон України та будучи оголошеним в міжнародний розшук був затриманий в Федеративній Республіці Німеччини.
Не виключена також можливості незаконного впливу зі сторони ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій. А тому, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний буде намагатися вплинути на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Також обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора чи суду, а також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , просила його задовольнити, зіславшись на викладені в клопотанні обставини.
Обвинувачений заперечив проти продовження строку тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він не збирається нікуди втікати. Виїхав за кордон, оскільки не знав, що відносно нього порушено кримінальне провадження, якби знав, то не виїжджав би за межі України. У нього є мати та рідна сестра, у яких він може проживати.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки останній не знав про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки на момент оголошення підозри перебував за межами України. Крім того він визнає вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому підстав для ухилення від суду немає.
Крім того між ОСОБА_4 та потерпілим в кримінальному провадженні укладено угоду про примирення, якою визначено міру покарання ОСОБА_4 у вигляді одного року позбавлення волі, а ОСОБА_4 було затримано 26.05.2024 року, тобто на даний час ОСОБА_4 фактично відбув покарання.
Також по справі зібрано всі докази та обвинувальний акт направлено до суду, а тому відсутній також ризик знищення чи пошкодження доказів.
Слідчий суддя, вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до положень ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 08.04.2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03.06.2025 року.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, раніше судимий. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, існування на момент розгляду клопотання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та обставин, зазначених у ст.178 КПК України, те, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин, після вчинення кримінального правопорушення залишив територію України, перебував у міжнародному розшуку та був затриманий в Федеративній Республіці Німеччині. Крім того ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, тобто не має стримуючих факторів, які б могли його утримати від не залишення свого місця проживання. ОСОБА_4 з метою уникнення покарання він матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності могтиме незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не вбачає необхідності визначити підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Крім того, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (абзац сьомий частини четвертої статті 183 КПК України).
Враховуючи вищевикладене, оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 03.06.2025 року, а підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , приходжу до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 необхідно продовжити на 60 діб.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.177, 178, 197, 199 КПК України
Клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060160000242 від 29.07.2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з триманням у Державній Установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком на 60 (шістдесят) діб, до 01.08.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1