Справа № 352/238/25
Провадження № 22-ц/4808/859/25
Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.
Суддя-доповідач Девляшевський
03 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Луганської В.М., Максюти І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Тисменицького районного суду, ухвалене головуючою суддею Гриньків Д.В. 04 квітня 2025 року, повний текст якого складений 04 квітня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою було укладено договір № 1052556 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» на підставі Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору товариство надало відповідачці грошові кошти в розмірі 4 000 грн строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2.2% - стандартна процентна ставка в день, фіксована, та 0,01% на день - знижена процентна ставка. Відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
У подальшому між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до умов якого ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за вищевказаним договором в сумі 19 751,96 грн, з яких: 3999,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 752,03 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам договору та вимогам законодавства відповідачка не виконала своїх зобов'язань та допустила заборгованість в загальній сумі 19 751,96 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також витрати на сплату судового збору.
Рішенням Тисменицького районного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за договором №1052556 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 12.10.2023 в розмірі 10 387 грн 17 коп., з яких: 1 795,14 грн - заборгованість за основним боргом, 8 592,3 грн - заборгованість за відсотками. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні частини заборгованості, представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подав апеляційну скаргу. Вважає рішення в оскарженій частині необґрунтованим з огляду на неповноту з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що згідно з п. 1.5.2. укладеного кредитного договору, у період з 12.10.2023 по 04.11.2023 позичальнику нараховувалися проценти за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,4 грн щоденно. У період з 06.11.2023 по 21.06.2024 було застосовано стандартну процентну ставку в розмірі 88 грн щоденно згідно з п. 1.5.1. договору. Нарахування відсотків за Договором здійснювались відповідно до Додатка № 1, що є його невід'ємною частиною. На думку апелянта, при визначенні остаточної суми заборгованості суд повторно врахував платежі, здійснені ОСОБА_1 з 06.11.2023 по 25.12.2023, на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту, які уже були зараховані ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ». Усі здійснені відповідачкою платежі в сумі 4 409,64 грн були враховані при визначенні загальної суми заборгованості.
З огляду на вказане, просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1052556 від 12.10.2023 в повному обсязі, а також 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи та ціну позову, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду в оскарженій частині не є законним та обгрунтованим.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що відповідачкою виконувались зобов'язання за кредитним договором не в повному обсязі, а тому утворилась заборгованість за договором. Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки заборгованості, суд дійшов висновку що на момент внесення платежів, заборгованості за простроченим тілом кредиту чи простроченими процентами не було, відтак кошти в рівних частинах слід було зарахувати на погашення тіла кредиту та відсотків. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1 795,14 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 8592,03 грн, що в загальному становить - 10 387,17 грн.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1052556 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» на підставі Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти в розмірі 4000 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2% - стандартна процентна ставка в день, фіксована, та 0,01% на день - знижена процентна ставка.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 24 дні. Мета отримання кредиту - споживчі цілі (а.с. 8-14).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить: за стандартною ставкою - 63 026,16% річних; з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 13 554,92% річних (п. 1.7.1., п.1.7.2).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить: за стандартною ставкою - 35 680 грн; з урахуванням періоду зниженої ставки - 33 577,60 грн (п. 1.8.1., 1.8.2).
Згідно з п. 1.1 укладення договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 (а.с. 9).
Пунктом 3.1 договору визначено, що проценти, які нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто за методом факт/факт.
Сторони погодились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів (п.5.1 Договору).
Відповідно до п.п.9.2, 9.6 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Цей договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора Е518 12.10.2023 (а.с. 14).
Терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору (а.с. 15).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ідентифікована ТОВ «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальником - електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора: Е518, час відправки: 12.10.2023, 11:30:27; номер телефону: НОМЕР_3 (а.с. 28).
Згідно з листом ТОВ «ПЕЙ ТЕК Україна» ТОВ «Селфі кредит» № 20250103-304 від 03.01.2025, відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі кредит»: 12.10.2023 11:32:19 на суму 4000 грн, маска картки НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування на карту (а.с.30).
З інформації АТ «Універсал Банк» від 10.03.2025 за № БТ/Е-1233 банківська картка НОМЕР_4 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 ; 12.10.2023 на вказану банківську картку було зараховано кошти у сумі 4 000 грн від FUIB MoneyTransfer. Власника картки НОМЕР_4 було успішно верифіковано банком на момент укладення договору при відкритті рахунку (а.с. 144).
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 27.01.2024 загальна заборгованість за договором № 1052556 становить 19 751,96 грн, з яких: 3 999,93 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 752,03 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 33-40).
21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024. За умовами зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1052556 від 12.10.2023 (а.с. 41-51).
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 12.10.2023 року між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачкою на підставі Закону України «Про електронну комерцію» був укладений договір №1052556 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».
Позикодавець виконав свої зобов'язання за договором, надав відповідачці грошові кошти у розмірі 4 000 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Змінюючи розрахунок заборгованості та зменшуючи її розмір, суд першої інстанції виходив з того, що на момент внесення платежів заборгованості за простроченим тілом кредиту чи простроченими відсотками не існувало, а відтак, відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», зазначені кошти мали бути зараховані в рівних частинах на погашення тіла кредиту та відсотків.
Суд визначив, що тіло кредиту повинно зменшуватися таким чином: з 06.11.2023 - 3 951,15 грн (після погашення 48,85 грн з 4 000 грн початкового тіла), з 30.11.2023 - 2 895,15 грн (після погашення 1 056 грн з 3 951,15 грн), з 25.12.2023 - 1 795,14 грн (після погашення 1 100,01 грн з 2 895,15 грн).
Таким чином, тіло кредиту повинно становити 1 795,14 грн.
Загальний розмір відсотків, нарахованих за договором, становить 10 796,89 грн, що включає: 9,6 грн - відсотки від первісного кредитора, нараховані за ставкою 0,01%; 2 086,21 грн - за період 06.11.2023 - 29.11.2023; 1 592,33 грн - за період 30.11.2023 - 24.12.2023; 7 108,75 грн - за період 25.12.2023 - 21.06.2024.
Враховуючи, що частина внесених відповідачкою коштів (2 204,86 грн = 48,85 грн + 1 056 грн + 1 100,01 грн) мала бути зарахована на погашення відсотків, фактична заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 8 592,03 грн (10 796,89 грн - 2 204,86 грн).
Проте такий висновок суду першої інстанції суперечить умовам договору та нормам закону.
Так, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснила на погашення заборгованості три платежі на загальну суму 4 409,64 грн (06.11.2023 - 97,70 грн, 30.11.2023 - 2 112,01 грн; 25.12.2023 - 2 200,02 грн).
Відповідно до пункту 5.3 вказаного кредитного договору у разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, у тому числі, але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту, недостатньо для повної сплати процентів за період фактичного користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав і кошти у першу чергу спрямовуються на їх погашення з урахуванням черговості, передбаченої пунктом 5.6 цього договору.
Вказані умови відповідачкою ОСОБА_1 не оскаржувались, є чинними і підлягають виконанню.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, неправильно застосував норми матеріального права, унаслідок чого безпідставно зменшив суму заборгованості.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за договором у розмірі та у строки, визначені договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Товариства у черговості, визначеній у ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема:
5.6.1- у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за користування кредитом;
5.6.2- у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом;
5.6.3- у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до договору.
Отже, позивач правомірно зараховував сплачену відповідачкою суму коштів у першу чергу на погашення відсотків, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості, який наданий позивачем, є чітким, повним та деталізованим за окремими категоріями. Відомостей на його спростування матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та неправильного застосування норм матеріального права, що, відповідно до ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення з прийняттям нової постанови про задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн. Таким чином, загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 6 056 грн (2 422,40 грн судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви + 3 633,60 грн судовий збір за подання апеляційної скарги).
Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Рішення Тисменицького районного суду від 04 квітня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (вул. Смаль-Стоцького,1 корпус 28, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором №1052556 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 12.10.2023 в розмірі 19 751 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн 96 коп., з яких: 3 999,93 грн - заборгованості за тілом кредиту, 15 752,03 грн - заборгованість за відсотками та судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 6 056 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
І.О. Максюта
Повне судове рішення складено 03 червня 2025 року.