Справа № 727/4097/25
Провадження № 2/727/1220/25
02 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м.Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що15.11.2023 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки.
На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку відповідач уклав з банком кредитний договір №АВН0СТ155101700036184503, щодо надання кредиту у розмірі 25900,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 14.11.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, у ОСОБА_1 станом на 02.04.2025 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 50953,75 грн., яка складається з: 25900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 25053,75 грн. - заборгованість за процентами.
На основі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101700036184503 від 15.11.2023 року у розмірі 50953,75 грн. та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак до його початку надав суду письмову заяву, про розгляд справи у його відсутність, вимоги позову підтримують в повному обсязі, а також не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та постановити заочне рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Так, судом встановлено, що 15.11.2023 року відповідач ОСОБА_1 підписав заяву клієнта №АВН0СТ155101700036184503(а.с.7-8) та анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг в А-Банку (а.с.6).
Відповідач підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підтвердив, що він згідний з тим, що дана заява разом Умовами та Правилами становить договір про надання банківських послуг.
З Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», який посвідчений електронним підписом відповідача відповідно до умов та правил надання банківських послуг (а.с.9), встановлено, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, інформацією про реальну річну проценту ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача. Отже, відповідач є належно ознайомленим з умовами кредитування.
У паспорті споживчого кредиту сторонами обумовлено, що кредит надається на придбання товару/ здійснення платежу/ оплата послуг строком на 36 місяців, ліміт кредиту за карткою складає 25900,00 грн., процентна ставка 85 відсотків річних, тип процентної ставки - фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту 73000,03 грн. Визначено порядок повернення кредиту, розмір щомісячного платежу становить 2027,78 грн., кількість щомісячних платежів - 36.
В заяві клієнта №АВН0СТ155101700036184503від 15.11.2023 року відповідач ОСОБА_1 зазначив номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 537523521191647 та номер рахунку для внесення платежів.
Згідно з меморіальним ордером №TR.33850231.29242.65455 від 15.11.2023 року (а.с.12зв.), банк виконав свої зобов'язання на надав відповідачу кредит в сумі 25900,00 грн., перерахувавши кошти на рахунок відповідача.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 02.04.2025 року заборгованість відповідача становить 50953,75 грн., яка складається з: 25900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 25053,75 грн. - заборгованість за процентами (а.с.12).
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка згідно з розрахунком заборгованості становить 50953,75 грн.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
На підставі викладеного позовні вимоги позивача - Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягають до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101700036184503від 15.11.2023 року у розмірі 50953,75 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 530, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -
Винести заочне рішення.
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101700036184503 від 15.11.2023 року, у розмірі 50953,75 грн., яка складається з: 25900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 25053,75 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь АТ «Акцент-Банк» понесені судові витрати у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.