Справа № 727/5343/25
Провадження № 2/727/1533/25
02 червня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Літвінової О.Г.,
При секретарі Лещинська А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановлено:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розірвання шлюбу, укладеного 15 листопада 1987 року в місті Чернівці, про що складено актовий запис № 2408, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
Позивач зазначив, що шлюбні відносини між ним та відповідачкою фактично припинені, спільне життя не ведеться понад п'ять років, сторони не проживають разом, спільного господарства не мають, і сімейні відносини відсутні. Причинами розірвання шлюбу позивач вказав тривалі конфлікти, відсутність порозуміння, сварки з незначних причин, що спричиняло постійне психологічне напруження та погіршення емоційного стану. Також зазначено, що відповідачка виїхала за кордон і тривалий час не мешкає з позивачем.
Заявлено, що на неодноразові спроби залагодити стосунки відповідачка не реагувала, а на прохання позивача звернутися разом до органу ДРАЦС для спільного подання заяви про розірвання шлюбу - відмовилася.
Позивач вказав, що шлюб не виконує більше своїх функцій, не відповідає інтересам сторін, примирення між ними неможливе.
Відповідачка - ОСОБА_2 - подала до суду заяву, в якій зазначила, що визнає позов повністю, відзиву подавати не буде, на примирення не погоджується, оскільки з позивачем не проживає як подружжя понад п'ять років, спільне господарство не ведеться. Зазначила також, що між сторонами тривають переговори про розподіл майна, однак спір у межах цього провадження відсутній.
Адвокат позивача - ОСОБА_3 - також подала до суду клопотання, в якому просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу за відсутності сторін.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя незалежно від наявності дітей, причин розірвання та факту спільного проживання.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд встановлює фактичні взаємини подружжя, з'ясовує наявність обставин, що унеможливлюють збереження шлюбу, та беручи до уваги інтереси сторін, ухвалює рішення про розірвання шлюбу.
Враховуючи, що сторони не проживають разом понад п'ять років, спільного господарства не ведуть, шлюб фактично припинено, примирення між ними є неможливим, а відповідачка визнала позов у повному обсязі - суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Судом встановлено що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 15 листопада 1987 року, актовий запис № 2408, шлюб зареєстрований у місті Чернівці. Від цього шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Позивач вказав, що сімейне життя між ним та відповідачкою фактично припинене: вони не проживають разом більше п'яти років, спільне господарство не ведуть, шлюбні обов'язки не виконують. Причиною розірвання шлюбу позивач вважає втрату взаєморозуміння, часті конфлікти, відсутність емоційного зв'язку, що виключає можливість продовження подружніх відносин.
Також позивач зазначив, що відповідачка відмовилася подавати спільну заяву до органу ДРАЦС для розірвання шлюбу в добровільному порядку, тому він змушений звернутися до суду. На примирення не розраховує, вважає шлюб таким, що не підлягає збереженню.
Суд враховує, що між сторонами фактично припинено шлюбні відносини: сторони не проживають спільно, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх обов'язків, проживають окремо понад п'ять років. Обставини, викладені в позовній заяві, підтверджуються письмовими матеріалами справи, а також заявою відповідачки, яка визнає позов повністю та не заперечує проти його задоволення. Примирення між сторонами неможливе, і відновлення шлюбних відносин суперечить інтересам обох осіб.
Судові витрати стягнути ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх сплати як особа з інвалідністю ІІ групи на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них. У цій справі суд дійшов висновку, що шлюб втратив свою соціальну функцію та не підлягає збереженню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений 15 листопада 1987 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований міським відділом РАЦС м. Чернівці, актовий запис № 2408.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: Літвінова О.Г.