03.06.2025
Справа № 720/1395/25
Провадження № 1-кс/720/141/25
03 червня 2025 року м. Новоселиця
Слідчий суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ № 4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП України в Чернівецькій області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262020002010 від 02 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, -
До слідчого судді Новоселицького районного суду за погодженням з прокурором звернувся слідчий СВ № 4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП України в Чернівецькій області ОСОБА_7 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 02 червня 2025 року близько 00 години 20 хвилин в с. Бочківці Чернівецького району Чернівецької області з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб здійснив чотири постріли в рушниці в гору, після чого продовжуючи свої хуліганські дії подолавши опір ОСОБА_8 , який намагався припинити протиправні дії, здійснив ще один постріл в гору та затвором зачепив руку ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді різаної рани правої кісті, чим скоїв грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто хуліганства із застосування вогнепальної зброї
Слідчий просить обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вчинив тяжкий злочин, існують ризики, що підозрюваний буде переховуватися від досудового розслідування та суду, може здійснити вплив на потерпілого, свідків або скоїти новий злочин, а також може бути мобілізований під час воєнного стану, що в подальшому ускладнить проведенню досудового слідства у даному провадженні.
Прокурор підтримав заявлене слідчим клопотання.
Підозрюваний винним себе в інкримінованому злочині за ст. 296 ч. 4 КК України визнав повністю та просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Аналогічну позицію висловив захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 ..
Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали додані до клопотання, прихожу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів клопотання було встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262020002010 від 02 червня 2025 року було внесено відомості про скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
02 червня 2025 року о 04 годині 06 хвилин ОСОБА_6 затримано слідчим в порядку ст. 208 КПК України. 02 червня 2025 року ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням, що жодний з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Проте, слідчий суддя не погоджується із таким висновком слідчого, оскільки в судовому засіданні прокурором та слідчим не надано доказів на підтвердження тих ризиків, про які вони зазначили у клопотанні. Стороною обвинувачення не доведено та не наведено переконливих мотивів, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, у відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінивши надані суду докази у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що немає жодних підстав стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та у вчиненому діянні щиро розкаявся, буде вчиняти інші кримінальні правопорушення чи переховуватися від слідства та суду, здійснювати вплив на потерпілого, свідків.
Також, на думку слідчого судді безпідставним є твердження про те, що ОСОБА_6 може бути мобілізований під час воєнного стану, що в подальшому ускладнить проведенню досудового слідства у даному провадженні, оскільки захист Батьківщини є конституційний обов'язком кожного громадянина.
У справі Європейського суду з прав людини «Алєксандер Макаров проти Росії» від 12 березня 2009 року зазначено: «Суд зобов'язаний проаналізувати особисті обставини заявника докладніше та навести на користь тримання його під вартою конкретні підстави, підкріплені доказами».
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя вважає, що зазначені слідчим в клопотанні доводи не дають підстави вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вищевикладене та висновок Європейського суду з прав людини по справі «Бойченко проти Молдови» від 11 липня 2006 року про те, що «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою», слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.
Також, слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про зменшення ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема те, що він за місцем реєстрації та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, одружений та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, в період воєнного часу захищав незалежність та територіальну цілісність України від збройної агресії з боку російської федерації.
Враховуючи вищевикладене, лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 та суворість покарання за його вчинення в даному випадку, не може слугувати підставою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як на то посилається слідчий у своєму клопотанні.
Даний висновок суду узгоджується із рішенням Європейського суду з прав людини «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, де серед іншого зазначено, що «хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину…»
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що належну поведінку ОСОБА_6 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати останньому житло за місцем його фактичного проживання в певний період часу та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обов'язків та запобігти спробам підозрюваного продовжити злочинну діяльність.
Керуючись ст.ст. 176,177, 178, 181, 183, 193-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати місце проживання в період часу із 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин на строк 60 днів, тобто з 03 червня 2025 року по 02 серпня 2025 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ № 4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП України в Чернівецькій області ОСОБА_7 або інших слідчих у даному провадженні, прокурора Новоселицького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 або іншого прокурора у даному провадженні, слідчого судді та суду, а також виконати наступні обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не залишати межі Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого або прокурора у даному провадженні, слідчого судді та суду;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по справі;
- здати на зберігання до органів поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , з-під варти із залу суду негайно.
Строк дії ухвали до 12 години 00 хвилин 02 серпня 2025 року.
Виконання даної ухвали доручити СВ № 4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП України в Чернівецькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Новоселицького районного суду ОСОБА_1