Справа №621/1869/22
Провадження №1-в/621/29/25
Іменем України
03 червня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання,
02.04.2025 начальник Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 звернулась до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 19.10.2022.
На обґрунтування подання зазначено, що 19.10.2022 до органу з питань пробації надійшов на виконання вирок у відношенні засудженого ОСОБА_5 якого взято на облік до органу з питань пробації та роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, ознайомлено з обов'язками.
Перебуваючи на обліку, ОСОБА_5 допустив невиконання обов'язку, визначеного для нього судом, а саме, 07.05.2024 без поважної причини не з'явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. За фактом порушення порядку та умов відбування покарання з випробуванням засудженою особою було надано письмове пояснення ОСОБА_5 та застосовано до нього застереження у вигляді письмового попередження.
Засудженого ОСОБА_5 , додатково було ознайомлено з вимогою статті 166 Кримінально - виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені Кримінально - виконавчим кодексом України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Окрім того, засуджений допустив порушення вимог кримінально - виконавчого законодавства України, а саме, неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності: 27.07.2024 (ч. 1 ст. 127 КУпАП); 16.09.2024 (ч. 1 ст. 51 КУпАП); 16 вересня 2024 року, 06 грудня 2024 року (ч. 2 ст. 51 КУпАП).
01.04.2025 у встановлений ОСОБА_5 день явки на реєстрацію останні не з'явився, інформацію про причину неявки не надав.
Отже, засуджений допускає порушення покладених на нього судом обов'язків, що стало підставою для звернення до суду з цим поданням.
Під час судового розгляду представник органу з питань пробації ОСОБА_4 підтримала подання з підстав викладених у ньому, крім того, повідомила, що наразі засуджений будь-яких порушень обов'язків покладених на нього судом не допускає, на відмітки з'являється в призначений час.
Прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити подання органу пробації.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання, не скасовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та не направляти його для відбування призначеного судом покарання. Не заперечував проти обставин, зазначених у поданні. Вказав, що дійсно був притягнутий двічі до адміністративної відповідальності, про що жалкує, щиро розкаюється, засуджує свою поведінку.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши подання та матеріали особової справи ОСОБА_5 , суд дійшов наступного:
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 19.10.2022 ОСОБА_5 засуджений за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на строк 5 років; в силу статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з випробуванням на строк 3 роки, відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи (а. с. 55 - 57).
18.11.2022 вирок набрав законної сили.
21.11.2022 засудженого ОСОБА_5 було взято на облік до Чугуївський РВ № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області (а. с. 68).
Згідно постанови про встановлення днів явки на реєстрацію від 12.12.2022 ОСОБА_5 зобов'язано з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації у перший вівторок кожного місяця (особова справа а. с. 16).
З листа реєстрації засудженого ОСОБА_5 вбачається, що він не з'явився на реєстрацію 07.05.2024 та 01.04.2025 (особова справа а. с. 13, 128).
У зв'язку з допущенням засудженим покладених на нього обов'язків, відносно нього були винесені попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
16.09.2024 ОСОБА_5 Зміївським районним судом Харківської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП (а. с. 130).
06.12.2024 ОСОБА_5 Зміївським районним судом Харківської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП (а. с. 131).
За приписами частини 1 статті 166 Кримінального виконавчого кодексу України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання
Згідно частиною 2 статті 166 Кримінального виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" згідно з частиною 2 статті 78 Кримінального кодексу України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених статтею 76 Кримінального кодексу України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Із наведеного слідує, що у поданні та поданих до суду матеріалах мають бути наведені докази того, що засуджена особа не з'явилась до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію у визначений день саме без поважних причин, а при розгляді подання судом - ретельній перевірці підлягають доводи цієї особи про поважність причин такої неявки.
З матеріалів особової справи вбачається, що у ОСОБА_5 був обов'язок з'явитись на реєстрацію до органу пробації 07.05.2024 та 01.04.2025.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 він дійсно в наведені вище дні не з'явився на реєстрацію до органу пробації.
Проте, з матеріалів особової справи вбачається, що після неявки 07.05.2024 він з'явився 09.05.2024, а після неявки 01.04.2025 з'явився 04.04.2025.
Суд зазначає, що хоча причини неявки ОСОБА_5 викликані суб'єктивними факторами, проте поведінка та дії засудженого самі по собі не свідчать про умисне невиконання ним обов'язків та небажання стати на шлях виправлення.
Відтак, органом з питань пробації не доведено умислу засудженого ОСОБА_5 щодо ухилення від явки для реєстрації до органу пробації.
Частиною 3 статті 166 Кримінального виконавчого кодексу України визначено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 глави 3 розділу IХ "Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року № 272/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2019 р. за № 120/33091, у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Згідно з абзацом 4, 5 пункту 2 глави 3 розділу IХ "Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі" невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених). Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, є вчинення звільненим з випробуванням протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 притягувалася до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, адміністративні правопорушення вчинені засудженим не пов'язані з порушенням громадського порядку.
Аналіз вищенаведених норм закону та приписів ст. 166 КВК України свідчить про те, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вноситься до суду у разі роз'яснення засудженому порядку виконання обов'язків, покладених на нього судом, після чого він вчиняє дії, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення (не виконує покладені на нього обов'язки та систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення) вчинення трьох і більше таких правопорушень протягом іспитового строку.
Невиконанням обов'язків вважається також коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків, а таке невиконання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що згідно з ч. 2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд зазначає, що скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням стану засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, повинно було ретельно перевірено працівниками відділу пробації, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Так, у судовому засідання фактів порушення ОСОБА_5 обов'язків покладених на нього вироком суду, не встановлено, обставин, пов'язаних з порушенням громадського порядку, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання особи стати на шлях виправлення, не здобуто.
За таких обставин, враховуючи позицію засудженого, який щиро розкаюється у вчиненні адміністративних правопорушень, запевнив суд у бажанні стати на шлях виправлення, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення подання начальника відділу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого 19 жовтня 2022 року Зміївським районним судом Харківської області ОСОБА_5 за частиною 4 статті 185 кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі статті 75 Кримінального кодексу України з іспитовим строком 3 роки, для відбування призначеного судом покарання, відсутні.
Керуючись статтями 78, 89 Кримінального кодексу України, статтею 166, пунктом 8 частини 1 статті 537, статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні подання Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2022 року.
2. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: