Справа № 638/8247/25
Провадження № 1-в/638/528/25
03 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4 про приведення вироку Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
встановив:
Начальник ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить привести вирок Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В обґрунтування клопотання зазначає, що в державній установі відбуває покарання засуджений ОСОБА_5 вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року. ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненна повторно, поєднана з проникненням у сховище. Відповідно до мотивувальної частини вироку ОСОБА_5 вчинив вищевказані кримінальні правопорушення, які мали місце 01.02.2021 року, на суму 409 гривень 25 копійок, 23.01.2022 року на суму 300 гривень, 28.09.2021 року на суму 550 гривень, 14.10.2021 року на суму 450 гривень, 16.10.2021 року на суму 500 гривень, 19.10.2021 року на суму 800 гривень, 20.10.2021 року на суму 375 гривень, 27.10.2021 на суму 500 гривень, 01.11.2021 року на суму 450 гривень, 01.11.2021 року на суму 700 гривень, 07.11.2021 року на суму 1000 гривень, 10.11.2021 року на суму 350 гривень, 13.11.2021 року на суму 840 гривень, 15.11.2021 року на суму 590 гривень, 16.11.2021 року на суму 280 гривень, 17.11.2021 року на суму 940 гривень, 19.11.2021 року на суму 1200 гривень, 26.11.2021 року на суму 410 гривень.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ) особа підлягає адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на 01.01.2021 рік становить 2270,00 грн. та станом на 01.01.2022 року становить 2481,00 грн.
Прокурор не заперечував проти часткового задоволення клопотання.
Засуджений надав заяву, в якій просив задовольнити клопотання колонії.
Вивчивши матеріали клопотання та надані документи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 13 ч.1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.539 КПК України орган або установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, зокрема подання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 70 ст. 72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч.1 ст.51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст.51 КУпАП.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2021 на рівні 2270 гривень, а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2021 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2270 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2022 на рівні 2481 гривень, а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2022 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2481 грн.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до набрання вказаним Законом чинності.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягають негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання за епізодами від 01.02.2021 року, на суму 409 гривень 25 копійок, 23.01.2022 року на суму 300 гривень, 28.09.2021 року на суму 550 гривень, 14.10.2021 року на суму 450 гривень, 16.10.2021 року на суму 500 гривень, 19.10.2021 року на суму 800 гривень, 20.10.2021 року на суму 375 гривень, 27.10.2021 на суму 500 гривень, 01.11.2021 року на суму 450 гривень, 01.11.2021 року на суму 700 гривень, 07.11.2021 року на суму 1000 гривень, 10.11.2021 року на суму 350 гривень, 13.11.2021 року на суму 840 гривень, 15.11.2021 року на суму 590 гривень, 16.11.2021 року на суму 280 гривень, 17.11.2021 року на суму 940 гривень, 19.11.2021 року на суму 1200 гривень, 26.11.2021 року на суму 410 гривень, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року
Щодо вирішення питання про порядок відбуття покарання у виді обмеження волі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
З урахуванням особи засудженого та інших обставин кримінального провадження, суд не вбачає підстав для направлення засудженого до місця відбування покарання в примусовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 57 КВК України. Обставини, передбачені ч. 3 ст. 57 КВК України, відсутні.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений підлягає негайному звільненню від покарання у виді позбавлення волі, а направлення засудженого до відбуття покарання у виді обмеження волі слід здійснювати відповідно до ч. 1 ст. 57 КВК України.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що враховуючи п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, за якими до компетенції Шевченківського районного суду міста Харкова належать питання про усунення сумнівів і протиріч при виконанні покарання у виді позбавлення волі за місцем відбування покарання (ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)», суд не уповноважений вирішувати питання про зарахування відбутого засудженим за вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року покарання у виді позбавлення волі у строк відбуття покарання за цим вироком у виді обмеження волі, оскільки воно не пов'язане з виконанням покарання у виді позбавлення волі, а пов'язане з виконанням покарання у виді обмеження волі.
З огляду на викладене, суд роз'яснює, що питання про усунення про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, зокрема щодо зарахування відбутого засудженим за вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року покарання у виді позбавлення волі у строк відбуття покарання за цим вироком у виді обмеження волі, підлягають вирішенню в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 1 або 4 ч. 2 ст. 539 КПК України судом, в межах територіальної юрисдикції якого буде відбуватися покарання у виді обмеження волі, або судом, який ухвалив вирок. Право на звернення до суду з таким клопотанням мають прокурор, засуджений, захисник та установа виконання покарання у виді обмеження волі (ч. 1 ст. 539 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Привести вирок Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року за епізодами, які мали місце 01.02.2021 року, на суму 409 гривень 25 копійок, 23.01.2022 року на суму 300 гривень, 28.09.2021 року на суму 550 гривень, 14.10.2021 року на суму 450 гривень, 16.10.2021 року на суму 500 гривень, 19.10.2021 року на суму 800 гривень, 20.10.2021 року на суму 375 гривень, 27.10.2021 на суму 500 гривень, 01.11.2021 року на суму 450 гривень, 01.11.2021 року на суму 700 гривень, 07.11.2021 року на суму 1000 гривень, 10.11.2021 року на суму 350 гривень, 13.11.2021 року на суму 840 гривень, 15.11.2021 року на суму 590 гривень, 16.11.2021 року на суму 280 гривень, 17.11.2021 року на суму 940 гривень, 19.11.2021 року на суму 1200 гривень, 26.11.2021 року на суму 410 гривень.
Виключити з вироку Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року посилання на ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Зобов'язати ДУ «Олексійвська виправна колонія (№ 25)» копію вироку Київського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 року відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з розпорядженням про набрання законної сили та копію цієї ухвали направити до уповноваженого територіального органу пробації за місцем мешкання засудженого для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Харкова. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: