Справа № 638/7418/25
Провадження № 3/638/2655/25
Іменем України
03 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
08 квітня 2025 року о 17:56 год. у м. Харків по вул. Європейській, 85А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
02 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов Ігор Ігорович за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про повернення матеріалів справи на доопрацювання в порядку ст. 278 КУпАП, мотивуючи це тим, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та відсутні докази порушення будь-яких правил дорожнього руху, які мали б стати причиною для зупинки транспортного засобу. Крім того, в матеріалах справи, відсутні будь-які протоколи або постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, які б могли стати підставою для законної зупинки транспортного засобу.
В судове засідання для надання пояснень ОСОБА_1 та його захисник Шаповалов Ігор Ігорович не з'явилися, були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, із заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи або про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не зверталися. Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Враховуючи викладене, а також визначений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також положення ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов'язкової участі особи при розгляді справ за ст. 126 КУпАП, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР України).
Пункт 2.1.а) ПДР України зобов'язує водія мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294639 від 08 квітня 2025 року, в якому зафіксовано порушення п. 2.1.а) ПДР України повторно протягом року;
- відеозаписом правопорушення з портативного нагрудного відеореєстратора № 473194, на якому підтверджено обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Даніели Чаговець, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.11.2022;
- довідкою про повторність, складеною старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Даніелою Чаговець, відповідно до якої згідно бази «ІПНП» щодо ОСОБА_1 23 грудня 2024 року було винесено постанову серії ЕНА № 3717743 за порушення п. 2.1 ПДР України, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3717743 від 23 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Даніели Чаговець, відповідно до якої постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/20913/23 від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на строк 1 рік. 23.12.2024 щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 3717743 за порушення п. 2.1 ПДР України та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 3400 грн;
- відомостями рапорту інспектора УПП в Харківській області Олександра Рябка від 08 квітня 2025 року.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294639 від 08 квітня 2025 року.
Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів (відсутній відеозапис) на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також доказів законної зупинки транспортного засобу (не зафіксовано порушення будь-яких правил дорожнього руху, які мали б стати причиною для зупинки транспортного засобу), суд відхиляє, оскільки з дослідженого відеозапису з портативного нагрудного відеореєстратора встановлено, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, мав вільний доступ до автомобіля (сідав на водійське сидіння, особисто відчиняв та зачиняв двері авто), погодився пройти огляд з метою визначення стану сп'яніння. Будь-яких інших осіб, які могли б керувати автомобілем на відеозапису не зафіксовано і ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими про їх існування не зазначає. Зазначене дає підстави стверджувати, що поза розумним сумнівом доведено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 . Доказів того, що станом на 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 , який був позбавлений права керування транспортним засобом постановою суду від 28 вересня 2023 року, отримав посвідчення водія в порядку, визначеному законодавством, а саме п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1086, матеріали справи не містять, і стороною захисту не спростовано відомості, зазначені у довідці старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області Даніели Чаговець про те, що востаннє ОСОБА_1 отримував посвідчення водія 05 листопада 2022 року, тобто до позбавлення права керування транспортним засобом.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 .
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Водночас суд позбавлений можливості застосувати додаткове альтернативне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки зі змісту протоколу серії ЕПР1 № 294639 від 08 квітня 2025 року та довідки старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області Даніели Чаговець вбачається, що транспортний засіб TOYOTA RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить іншій особі - ОСОБА_2 , тобто не перебуває у власності ОСОБА_1 .
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 126, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя І.П. Латка