Справа № 396/476/25
Провадження № 2-а/396/37/25
02.06.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді -Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Луценко Ю.В., за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ларін Анатолій Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ларін А.С., звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 173/2025 від 07.03.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов"язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова № 173/2025 від 07.03.2025 є неправомірною, оскільки ОСОБА_1 , не отримував повісток або направлення на проходження ВЛК, навпаки, повідомив про намір пройти ВЛК в Кіровоградській обласній лікарні, оскільки має проблеми зі здоров"ям. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено за ч.3 ст. 210 - 3 КУпАП, а постанову про накладення адміністративного стягнення було складено за ч.3 ст. 210 - 1 КУпАП.
31.03.2025 представник відповідача надав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а відповідач під час перевірки знаходився без військово-облікових документів. Зазначив, що 07.03.2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 173/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та винесено відповідну постанову № 173/2025. Просив у задоволені позову відмовити.
В судове засідання сторони не з"явилися.
Дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами та діє станом на дату прийняття рішення у даній справі.
Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03.03.2022 N 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно з цим Указом призову на військову службу за мобілізацією підлягають військовозобов'язані та резервісти.
У відповідності зі ч. 1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон N 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 3 Закону №2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", Про Збройні Сили України", Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону № 3543-XII).
Відповідно до ст.2 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно зі ст.17 Закону України від 06.12.91№ 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі -також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Стаття 210- 1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження ВЛК, при цьому в змісті оскаржуваної постанови не зазначено місце, дату та час такої відмови.
Згідно статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано.
Виклик до військово-лікарської комісії (ВЛК) може бути здійснений у вигляді повістки, направлення через застосунок "Резерв+" або іншим офіційним способом
Так, матеріали справи не містять доказів того, що виклик з вимогою ОСОБА_1 прибути до ВЛК, направлявся позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Відповідач не надав суду копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ВЛК на конкретну дату та час,.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ВЛК у строк, зазначений у виклику, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не містить даних, які б свідчили про розгляд справи у присутномті ОСОБА_1 , відсутня відмітка про вручення чи відмову від отримання копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відсутні відповідні підписи свідків такої відмови.
Також суд враховує, що протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 - 1 КУпАП не складався.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що приймаючи постанову № 173/2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 -1 КУпАП т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 порушив норми чинного законодавства, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, ст.ст. 35, 64 Конституції України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в Кіровоградській області ОСОБА_4 № 173/2025 від 07.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000 (сімнадцять тисяч) гривень по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду складено 03.06.2025 року.
Суддя: О. С. Цесельська