Справа № 392/745/25
Провадження № 1-кп/392/184/25
03 червня 2025 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника-адвоката ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121090000146 від 25.03.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіровка Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, при наступних обставинах.
Відповідно до Указу Президента України № 64\2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року з 05 години 30 хвилин на території України, у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України, введено воєнний стан з подальшими змінами, востаннє, відповідно до Указу Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким строк дії воєнного стану продовжується строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року та Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію з подальшими змінами, востаннє, відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 на території України продовжено загальну мобілізацію з 10 листопада 2024 року на 90 діб.
Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_4 будучи військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15.01.2025 року отримав повістку на відправку (бойову) про його виклик на 07 год 00 хв 30 січня 2025 року до АДРЕСА_2 , для здійснення призову за мобілізацією та відправлення до команди № НОМЕР_1 ОмБР ВОС №957032.
Однак, всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"; з подальшими змінами, востаннє, відповідно до Указу Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", п.1 Додатку 2 "Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних", обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитися о 07 год 00 хв 30 січня 2025 року до АДРЕСА_2 , для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно, не з'явився за викликом та про причину неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що дійсно 15 січня отримав повістку, відповідно до якої мав з'явитися до ТЦК на 30 січня 2025 для відправлення на військову службу. Однак, в армії не був, строкову службу не проходив, зброю в руках не тримав та боїться тримати, а тому до ТЦК не з'явився. Розумів свої дії та умисно не з'явився. Не може через стан свого здоров'я перебувати на військовій службі, адже дуже швидко стомлюється та має лягати відпочити. Пройшов ВЛК та згідно висновку придатний для проходження військової служби. Йому було роз'яснено, що він може проходити службу на кухні чи то підмітати чи в медичних центрах, та може навіть не брати зброї до рук під час проходження служби. Однак, не бажаючи проходити службу, після 30 січня до даного часу до ТЦК так і не з'явився. Згідно висновку ВЛК придатний до тилових структур (частин). Розуміє, що в країні війна, і що він є військовозобов'язаним але умисно не з'явився за викликом. Вину визнає та просить застосувати покарання у виді штрафу чи із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки в іншому випадку він може змінитися як людина.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та відсутності сумнівів у добровільності позиції учасників, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а його дії вірно кваліфіковано, як ухилення від призову під час мобілізації.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке ураховуючи ступінь тяжкості, відповідно до вимог ст. 12 КК України, за ст. 336 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
З огляду на характеризуючі матеріали на обвинуваченого, староста Миролюбівського старостинського округу компрометуючими матеріалами відносно нього не володіє, обвинувачений підтримує дружні стосунки із сусідами, проживає один. Обвинувачений не одружений та не має утриманців-дітей чи то осіб похилого віку, не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не перебуває на обліку у лікаря наркола чи лікаря психіатра. Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
При цьому органом досудового розслідування встановлено, згідно обставин викладених в обвинувальному акті, щодо наявності пом'якшучої обставини-щире каяття.
Суд, враховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду його показання, та ставлення до вчиненого, не вбачає в його діях щирого каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом також не встановлено.
Обвинувачений вказує на те, що вину визнає та розуміє, що в країні війна, що він є військовозобов'язаним, але саме через стан свого здоров'я, боязні брати зброю до рук, він ухиляється від проходження військової служби, при тому, що йому було працівниками ТЦК роз'яснено де саме він може проходити військову службу.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №11/214 від 09.01.2025 ОСОБА_4 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. З даним висновком ОСОБА_4 ознайомлений, про що свідчить підпис останнього.
Суд призначаючи обвинуваченому покарання враховує, його ставлення до вчиненого, а саме причини ухилення від призову на військову службу, прохання призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, адже в іншому випадку він може змінитися як людина.
Суд враховує, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України та військовими діями на території країни, обвинувачений будучи придатним до військової служби, нехтуючи обов'язком громадянина України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, умисно ухилився від призову за мобілізацією. Обвинувачений усвідомлюючи свої дії, умисно не став до Збройних Сил України з метою протистояння збройній агресії нападника. При цьому обвинувачений офіційно не працює, що вказує на відсутність постійного джерела доходу, не має сім'ї, утриманців, що вказує на відсутність у нього соціальних зв'язків.
Згідно статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону, згідно статті 65 Конституції України.
Отже на даний час в Україні введено та діє воєнний стан, і відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічного та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу.
Однак обвинувачений умисно, розуміючи значення своїх дій, з 30 січня 2025 року і дотепер, маючи можливість стати до лав Збройних Сил України, ухиляється від свого обов'язку щодо захисту Батьківщини, а тому суд вважає за необхідне з метою його виправлення, враховуючи визнання вини, призначити йому мінімальне покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.
Керуючись статтями 349, 368, 369-371, 373-376 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 03.06.2025 року.
До набрання вироком суду законної сили засудженому ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, негайно.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. А у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1