Справа № 346/1811/25
Провадження № 2/346/1362/25
02 червня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді Сольського В.В.
за участі секретаря Біди Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом який мотивує тим, що 28 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 28.05.2024-100001402, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 70 днів, зі фіксованою незмінною процентною ставкою 1,35% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Також договором передбачено за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання нараховується неустойка у розмірі 40 грн.
На виконання взятих на себе зобов'язань позивач надав відповідачці кредитні кошти в розмірі та на умовах визначених договором.
Натомість відповідачка виконував взяті на себе зобов'язання з порушеннями умов договору, що спричинило виникнення заборгованості, розмір якої станом на 05 серпня 2024 року становить 8 399,07 і складається із 3 856 грн - заборгованості по тілу кредиту; 2 863,07 грн - заборгованості по процентам, 1 680 грн - неустойки.
Тому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати, розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Суд, враховуючи, що ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, розглянув справу за відсутності представника позивача.
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, подала письмову заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає, розгляд справи просить проводити в її відсутності.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зміст заяви відповідачки свідчить про те, що ОСОБА_1 повністю визнає пред'явлені до неї вимоги та не заперечує щодо стягнення кредитної заборгованості в заявленій позивачем сумі.
Частиною шостою статті 263 ЦПК України передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 28.05.2024-100001402 (а.с. 23-33).
Договір укладено в електронній формі. Так, ОСОБА_1 28 травня 2024 року електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору.
Відповідачкою під час укладення кредитного пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З урахуванням вище викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між відповідачем та первісним кредитором вказаного договору кредитної лінії в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 70 днів, зі фіксованою незмінною процентною ставкою 1,35% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Також договором передбачено за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання нараховується неустойка у розмірі 40 грн.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується квитанцією (а.с. 18).
Судом перевірено правильність нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором та процентів.
Отже, зазначені умови цілком відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Тлумачення змісту вказаних пунктів кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено два види відсоткової ставки, базову та знижену, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором внаслідок не повернення кредиту у встановлений договором строк, також позивачем доведено розмір заборгованості розмір якої станом надату пред'явлення позову становить 8 399,07 і складається із 3 856 грн - заборгованості по тілу кредиту; 2 863,07 грн - заборгованості по процентам, 1 680 грн - неустойки, а тому позов ТОВ «Споживчий центр», є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача 2 422,20 грн судового збору, що сплачений позивачем при зверненні до суду оскільки позов задоволено в повному обсязі.
На підставі наведеного та статей 525, 536, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.05.2024-100001402 від 28 травня 2024 року в розмірі 8 399,07 і складається із 3 856 грн - заборгованості по тілу кредиту; 2 863,07 грн - заборгованості по процентам, 1 680 грн - неустойки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.