Справа № 344/9696/25
Провадження № 1-кс/344/4081/25
03 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12024090000000010 від 12.01.2024,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в
Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000010 від 12.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 23.12.2021 та 31.10.2022 вчинила злочини, передбачені ч. 1 ст. 362 КК України, за які 12.12.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області її засуджено до покарання у виді штрафу 35 700 грн із позбавленням права обіймати посади державного реєстратора та займатися державною реєстрацією прав та їх обмежень строком на 1 рік.
Зазначено, що на підставі розпорядження селищного голови Лисецької селищної ради № 23-ОС від 18.01.2021 ОСОБА_4 з 19.01.2021 призначено на посаду державного реєстратора Лисецької селищної ради у порядку переведення з Лисецької селищної ради у зв'язку з реорганізацією.
На початку серпня 2022 року у державного реєстратора ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, який вона реалізувала за наступних обставин.
09 серпня 2022 року в 12 год 41 хв 32 сек ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи регламентований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи свої повноваження державного реєстратора, використовуючи особистий ключ із електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу, в порушення вимог посадової інструкції, ст. 3, 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 77, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 09.08.2022 № 52002967 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.08.2022 №64433399, на підставі якого відкрито розділ №2620183626040 на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за заявником, за відсутності відомостей про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого несанкціоновано змінила інформацію в автоматизованій системі шляхом безпідставно прийняття рішення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.
Того ж дня, о 12 год 49 хв 21 сек, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи регламентований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи свої повноваження державного реєстратора, використовуючи особистий ключ із електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу, в порушення вимог посадової інструкції, ст.3, 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 77, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 09.08.2022 № 520031657 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.08.2022 № 64433502, на підставі якого відкрито розділ № 2620188126040 на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , та проведено державну реєстрацію права власності за заявником, за відсутності відомостей про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого, несанкціоновано змінила інформацію в автоматизованій системі шляхом безпідставно прийняття рішення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.
Окрім вказаного, 15.02.2023 в 12 год 25 хв 01 сек, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи регламентований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, використовуючи свої повноваження державного реєстратора, використовуючи особистий ключ із електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу, в порушення вимог посадової інструкції, ст.3, 10, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 77, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 15.02.2023 № 54110023 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2023 №66417170, на підставі якого відкрито розділ №2692142926040 на приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_3 , та проведено державну реєстрацію права власності за заявником, за відсутності відомостей про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого несанкціоновано змінила інформацію в автоматизованій системі шляхом безпідставно прийняття рішення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.
Матеріалами клопотання зазначено, що 29.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 362 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, вказавши на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби щодо ОСОБА_4 .
Підозрювана заперечила щодо клопотання, вказавши на безпідставність наведених у клопотанні ризиків. Стороні обвинувачення відомо, що її було притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу із позбавленням права обіймати посади державного реєстратора та займатися державною реєстрацією прав та їх обтяжень строком на 1 рік, після чого 20.01.2025 року її взято на облік у Івано-Франківському РВ № 4 Філії - ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області. Покладені на неї обов'язки вона не порушувала. Також просить врахувати про наявність у неї на утриманні двох малолітніх дітей.
Відтак, ОСОБА_4 просить застосувати до неї більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрювану, слідчий суддя вважає наступне.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_4 , українка, громадянка України, раніше судима: 12.12.2024 Івано-Франківським міським судом за ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 368-4 КК України до покарання у виді штрафу 35 700 грн із позбавленням права обіймати посади державного реєстратора та займатися державною реєстрацією прав та їх обмежень строком на 1 рік.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 362 КК України та 29.05.2025 їй повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями Державного реєстру прав, інформацією з Івано-Франківської міської ради, інформаціює з ДІАМ, актом за результатами проведення камеральної перевірки, заявами про державну реєстрацію прав та їх обмежень, висновком судово-почеркознавчої експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 362 цього Кодексу відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення - позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Сторона обвинувачення вказує на наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_4 усвідомлює, що санкція ч. 3
ст. 362 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років у будь який час може покинути територію місця свого проживання, перетнувши державний кордон України тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне нею кримінальне правопорушення;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрювана розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, зможе координувати свої дії із особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих відомостей для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання кримінальному провадженню
З огляду на вище викладене, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слідчий суддя вважає неможливе, оскільки буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеному ризику, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваної також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а у даному випадку саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти таким ризикам.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує характеристику особи підозрюваної, її вік, наявність міцних соціальних зв'язків, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наведену стороною обвинувачення наявність ризиків.
Відтак, на переконання слідчого судді, перебування під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, з урахуванням обмежень, встановлених щодо військового стану, забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання наведених прокурором ризиків.
Крім того слідчий суддя вважає, що на підозрювану слід покласти обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, у якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування - до 27 липня 2025 року включно.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 залишати у період з 22.00 год по 06.00 год місце свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, з урахуванням обмежень, встановлених щодо військового стану.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, у якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Обов'язки, покладені на підозрювану, діють до 27.07.2025 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 03.06.2025 року.