Справа № 195/612/25
Провадження №1-кп/195/77/25
про продовження терміну запобіжного заходу
про призначення судового засідання
28.05.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 , ( в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041590000049 від 11.02.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також клопотання адвоката ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.358 КК України,
до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов затверджений обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025041590000049 від 11.02.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.358 КК України, Ухвалою суду від 28 травня 2025 року було призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання з'явились прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 .
Під час проведення підготовчого судового засідання судом встановлено:
1) відсутність перешкод призначення судового розгляду, які передбачені п.п.4-8 ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України;
1) обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України,
2) відсутність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1, ч.2 ст.284 КПК України,
3) кримінальне провадження підсудне Томаківському районному суду Дніпропетровської області.
Відповідно до вимог ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Таким чином, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання про можливість призначення судового розгляду, суд приходить до висновку що є всі достатні підстави для призначення судового розгляду.
Крім того, 28.05.2025 року до Томаківського районного суд Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки 17.02.2023 року ухвалою слідчого судді від 21.04.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Кримінальні правопорушення, в яких звинувачується громадянин ОСОБА_4 , є тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 5 років.
Крім того, прокурор в клопотанні вказує, що, враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тому, у якому підозрюється, виникла необхідність продовжити запобіжний захід у відношенні підозрюваного, який попередить настання ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: п.1 - ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчинені кримінальних правопорушень, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять, що може спонукати його переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, тобто законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; п.3 - ОСОБА_4 у разі визнання його винним може вчинити дії щодо впливу на свідків та потерпілого з метою уникнення покарання за вчинене ним діяння; п.5 - ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Дане свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризиків - переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливати на свідків чи потерпілого. Прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти вчиненню ним нових злочинів та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, прокурор вважає, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового слідства, суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим у яких підозрюється, тому виникла необхідність у продовжені запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор просить задовольнити клопотання в повному обсязі, т.я. воно є законним та обґрунтованим.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував відносно задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_5 також просив суд відмовити в задоволенні клопотання.
Крім того, 28.05.2025 року до Томаківського районного суд Дніпропетровської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 .. Клопотання захисника обгрунтовано тим, що взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки, вважаю, що є підстави для обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді, домашнього арешту у зв'язку з нижче наведеним. Слідчим суддею повинно бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в статті 178 КПК України. Національні суди повинні з'ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків. Крім того, суддею має бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до частиною 5 статті 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги № 46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» тощо) відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України». При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»). Крім того, адвокат вказує, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі- Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд при обранні запобіжного заходи повинен перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Відповідно до Листа ВССУ, слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо; 7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у підозрюваного; 9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Судом не враховано обставини, які згідно з вимогами статті 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме:
- стан здоров'я, адже ОСОБА_4 має дуже поганий зір, який в умовах слідчого ізолятора може погіршитись;
- міцність соціальних зв'язків, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців. ОСОБА_4 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 , бабусею ОСОБА_7 , яка є особою похилого віку, та трьома неповнолітніми братом та сестрами;
- наявність постійного місця роботи. ОСОБА_4 постійно займається підробітками у сфері домашнього господарства у с. Веселе;
- репутацію. Згідно характеристик, з місця проживання ОСОБА_4 , він є спокійною, врівноваженою, трудолюбивою людиною. Ввічливий до старших, веде здоровий спосіб життя, шкідливих звичок не має, до мобілізації мав постійну роботу у Широківській громаді у сфері благоустрою.
Окрім того, адвокат вказує, що сім'я ОСОБА_4 є багатодітною та малозабезпеченою, розмір застави у сумі 60560,00 грн., є важким тягарем для його родини, що унеможливлює сплату вказаної суми та звільнення ОСОБА_4 зі слідчого ізолятора. Прокурором та слідчим, не підтверджено можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не було надано доказів, що до нього раніше застосовувались запобіжні заходи, умови яких він порушував, посилання на те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеними, та відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_4 дієвим буде лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з матеріалів справи не вбачається. Докази можливості ОСОБА_4 тиснути на свідків та потерпілого, у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, сторона захисту вважає, що є підстави для скасування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляди тримання під вартою та обрання щодо нього альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, а саме: домашнього арешту.
Адвокат вважає, що такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також впливати на іншу підозрювану у даному кримінальному провадженні. При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з частиною 3 статті 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам передбаченим статті 177 КПК України.
У зв'язку з цим, адвокат вважає жодним чином не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні. Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За період досудового розслідування ОСОБА_4 жодним чином не порушував вимоги КПК України, добросовісно відносився до покладених на нього обов'язків, має поганий стан здоров'я, постійне місце проживання, джерело доходів, мати, бабусю похилого віку з вадами здоров'я, неповнолітніх брата та сестер, ризики передбачені статтею 177 КПК України відсутні, вважаю застосування до нього обраного судом першої інстанції запобіжного заходу недоцільним.
Захисник просить суд змінити запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 слідчим суддею Томаківського районного суду Дніпропетровської області 21.04.2025 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, з правом звільнення під заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн., на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання та просить суд його задовольнити.
Обвинувачений також просить суд задовольнити це клопотання.
Прокурор заперечує проти задоволення клопотання та просить відмовити.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши та дослідивши клопотання сторони обвинувачення та клопотання сторони захисту, додані до них докази, матеріали справи, приходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та необхідності відмови в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Так, згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19.06.2025 року включно. Отже, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 закінчується 20.06.2025 року.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Суд, бере до уваги, що громадянин ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст.185, ч. 1 ст.263 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років та від 3 до 7 років, і, знаходячись на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення та з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слід зазначити, що відповідно до вимог п. 3 ст. 5 розділу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, звільнення обвинуваченого може ставитись в залежність від надання гарантії явки до суду.
Таким чином, згідно з вимогами ст.331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177, 183, 194 КПК України, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до положень ч. 4 ст.183 КПК України, оскільки прокурором доведено, що обвинуваченому обґрунтовано оголошено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 обґрунтоване тим, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, фактично має місце проживання, має стійкі соціальні зв'язки. Крім того, захисник просить суд врахувати вік, стан здоров'я обвинуваченого.
Так, статтею 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. До клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.
Враховуючи, що громадянин ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст.185, ч. 1 ст.263 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років та від 3 до 7 років, та які вчиненні на протязі невеликого терміну часу - приблизно двох місяців, що свідчить про те, що громадянин ОСОБА_8 , знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення та з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на домашній арешт - необхідно відмовити.
Крім того, суд звертає увагу на те, що клопотання захисника не містить посилання на адресу, за якою останній просить суд застосувати запобіжний захід.
Крім того, захисником не вказано саме який домашній арешт необхідно застосувати до обвинуваченого (цілодобовий, денний, нічний).
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 314-316, 331, 369-372 КПК України, суд
призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню №12025041590000049 відносно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.358 КК України, на 06 червня 2025 року на 10 годину 00 хвилин в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Томаківка, вул.Шосейна, б.14.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041590000049 від 11.02.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.358 КК України, - задовольнити.
Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.263,Ж ч.1 ст.358 КК України, у вигляді тримання під вартою, продовжити строком на 60 діб, тобто з 28 травня 2025 року по 26 липня 2025 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.358 КК України, - відмовити.
Повний текст ухвали виготовлено 30.05.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
28.05.2025