Справа № 183/5155/24
№ 2/183/895/25
21 квітня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Дубовенко І.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Болкарьової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Перещепинської міської ради Самарівського району про позбавлення батьківських прав, суд -
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якій позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з відповідачкою у справі він проживав однією сім'єю, в тому числі в зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2017 року по й18 грудня 2023 року. Від шлюбі мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2023 року відносини між ними погіршились, і з того ж часу відповідачка не бажає виконувати свої батьківські обов'язки по догляду, вихованню та утриманню доньок. З 2023 року позивач сам утримує та виховує доньок. Відповідач не цікавиться долею дітей, не бере участі у вихованні та утриманні малолітніх доньок. Позивач вважає, що відповідач підлягає позбавленню батьківських прав відносно малолітніх доньок на підставі ст. 164 СК України.
Відповідачем не поданий відзив на позов.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 24 лютого 2025 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. У разі неявки відповідача в судове засідання просив розглядати справу за відсутності відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника органу опіки та піклування виконкому Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області. Також надали висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що позивач та відповідач знаходились в зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, як вказано в свідоцтві дошлюбне прізвище відповідачки - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої в свідоцтві про народження вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батьками якої в свідоцтві про народження вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як вбачається з довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб № 1226-7001762352 від 13 квітня 2023 року та № 1226-7001762377від 13 квітня 2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту від 11 травня 2024 року, складеного комісією у складі депутата Перещепинської міської ради та членів комісії - П'ятниченко М.В., ОСОБА_7 , про те, що в АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_1 разом з доньками - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого рішенням виконкому Перещепинської міської ради Самарівського району № 18 від 07 лютого 2025 року, вбачається, що позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним.
Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилався на ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09).
Європейський суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року), що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю.
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати доньок та матеріально їх забезпечувати, що свідчить про фактичне самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню доньок. Означений висновок підтверджує також і те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд в суді справи про позбавлення її батьківських прав, в судове засідання не з'явилась, чим підтвердила свою байдужість до долі власних дітей.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушення прав та інтересів неповнолітньої доньки, свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо можливості забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання дитини, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 166 Сімейного Кодексу, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Так, згідно до ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що відповідач є працездатною, та в змозі платити аліменти на утримання малолітніх дітей. Інших обставин матеріального стану відповідача суду не надано.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що розмір аліментів на утримання дітей на користь позивача, повинен становити по 3500 гривень на кожну дитину, починаючи стягнення з 21 травня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн., а також на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Перещепинської міської ради Самарівського району про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3500 гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з 21 травня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , електронна пошта: відсутня).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , електронна пошта: невідома).
Рішення суду складено і підписано 21 квітня 2025 року.
Суддя І.Г.Дубовенко