Справа № 202/1595/25
Провадження № 2/202/2271/2025
02 червня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в особі представника через систему «Електронний суд» звернулося до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої просили суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року у розмірі 15 612,30 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 06.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 503997.
Відповідач власноручним підписанням договору підтвердила, що ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», яка розміщена на сайті: https://sloncredit.ua/, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифами, які складають договір про надання споживчого кредиту, та зобов'язується його виконувати.
Згідно з договором про споживчий кредит відповідачу був наданий кредит у гривні. На підставі платіжного документа відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20 000 грн.
21.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу № 2102-24, відповідно умов якого право вимоги за кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
Заборгованість відповідача перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 15 612,30 грн., з яких: 10 230,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 381,62 грн. - заборгованість за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідачем не виконано свого зобов'язання. Після відступлення права грошової вимоги відповідачем не здійснено жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунок первісного кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за Кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року у розмірі 15 612,30 грн., але не виконує умови взятих на себе зобов'язань щодо сплати заборгованості за вказаним кредитним договором, заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 18 березня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
07 квітня 2025 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов по справі, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог позивача. Зазначив, що надана суду копія договору від 06.02.2021 року № 503997 не містить підписів сторін договору, який нібито укладено з відповідачем та який укладено в режимі онлайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті. Позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася в порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, позивачем не доведено факт укладання сторонами договору від 06.02.2021 року № 503997, що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, а отже вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволення. Зауважив, що надані до позовної заяви розрахунок заборгованості за спірним договором не містить даних про суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також процентну ставку обрахунку заборгованості. З урахуванням того, що рахунки суми боргу, які містяться у позові не є зведеними документами, які не були погоджені з відповідачем і не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами, вважає, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за вказаним договором у розмірі, зазначеному у розрахунках. Крім того, разом із позовною заявою, позивачем не було направлено до суду інформаційні довідки, які як вважає позивач повинні бути, як належним та допустимим доказом перерахування коштів та отримання коштів відповідачем.
13 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого просили задовольнити у повному обсязі позові вимоги у справі за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначили, що договір про надання споживчого кредиту № 503997 від 06.02.2021 з додатками був дійсно підписаний з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» саме відповідачем ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора та матеріали справи містять належні докази укладення даного правочину в електронній формі між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем, про що свідчить проаналізований позивачем наведений аналіз судової практики у сфері укладення правочинів в електронній формі.
Щодо доводів Відповідача про відсутність доказів на підтвердження видачі позичальнику кредитних коштів зазначили, що відповідно до інформації, наданої директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» з сервісу онлайн платежів iPay.ua вих. №2646_240306170637 від 06-03-2024 між підприємствами (ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ») укладено договір на переказ коштів ФК-П19/09-06 від 2019-09-30. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 06-02-2021 09:07:05 на суму 20000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 79659083, призначення платежу: Зачисление 20000 грн. на карту НОМЕР_1 .
Таким чином, кошти кредиту були зараховані за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 вказані особисто відповідачем у договорі (п. 2.1.), а отже позивачем доведено належними доказами факт видачі відповідачеві кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту № 503997 від 06.02.2021.
Окремо зауважили, що відповідачем наразі не стверджується, що останній ніколи не мав карткового рахунку, який зазначено у платіжному дорученні № 26977642 від 22.04.2021, за № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Банк емітент картки Відповідача за № НОМЕР_1 Позивачем визначено за ідентифікаційним номером банку (BIN) зазначеному у платіжному дорученні на який було здійснено перерахунок кредитних коштів на виконання умов кредитного договору: · BIN: 414949; Платіжна система: VISA; Видана Банком: JSC CB PRIVATBANK - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; · Тип карти: DEBIT; Категорія карти: CLASSIC; Країна: UKRAINE. Ідентифікаційний номер банку (BIN) - це перші шість цифр номера кредитної картки, які ідентифікують банк-емітент, бренд картки, тип картки, рівень картки та країну, з якої випущена кредитна картка.
Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів щодо неотримання кредитних коштів, з урахуванням того, що відповідач має при цьому безперешкодний та повний доступ до таких даних чи/або інформації як клієнт, в той час як Позивачем надано суду копію довідки № №2646_240306170637 від 06-03-2024, яка була отримана ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від попереднього кредитора. Таким чином, лише безпосередньо відповідач має можливість надати виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 на спростування/підтвердження обставини зарахування/не зарахування 06.02.2021 кредиту в сумі 20000,00 грн., що є його прямим процесуальним обов'язком згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, у випадку наявності заперечень щодо отримання кредитних коштів, чого ним зроблено не було.
Щодо доводів відповідача, що розрахунок заборгованості наданий позивачем, не підтверджує наявність заборгованості зазначили, що згідно п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Відповідно до п. 1.5. Договору процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за процентною ставкою, яка залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. У пункті 1.7. Договору встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 85 % річних. Пунктом 1.8. Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 37 746,30 грн. Порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів визначений розділом 3 Договору.
Звернули увагу суду, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним Договором у ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Отже, позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним Договором, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій відповіді на відзив просили розгляд справи № 202/1595/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки за допомогою системи «Електронний суд», яку було доставлено до його електронного кабінету. Скористався своїм правом та надав суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено, що 06.02.2021 року ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОН КРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 42350798), Ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числi на умовах фінансового кредиту, видана згідно з Розпорядженням Нацкомфіпослуг від 25.10.2018 №1891, підписанням Договору № 503997 про надання споживчого кредиту акцептувала Публічну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач зобов'язався виконувати його умови
Відповідно до умов Договору про надання споживчого кредиту № 503997 від 06.02.2021 року товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000,00 грн. Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 06.02.2022 року.
Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка становить за перший день користування кредитом 25% в день, за всі наступні дні, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту, - 85% річних.
Відповідно до інформації, наданої директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» з сервісу онлайн платежів iPay.ua вих. № 2646_240306170637 від 06-03-2024 між підприємствами (ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ») укладено договір на переказ коштів ФК-П19/09-06 від 2019-09-30. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 06-02-2021 09:07:05 на суму 20000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 79659083, призначення платежу: Зачисление 20000 грн. на карту НОМЕР_1 , реквізити якої вказані особисто відповідачем у договорі (п. 2.1.).
Також судом установлено, що 21 лютого 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 2102-24, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передало ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року на суму 15 612,30 грн., з яких: 10 230,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 381,62 грн. - заборгованість за відсотками.
З копії досудової вимоги № 3432502915-АВ від 27 червня 2024 року, яка була направлена на адресу відповідача ОСОБА_1 , убачається, що його було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року та рекомендовано сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та вказано, що у разі невиконання зобов'язань щодо погашення заборгованості ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» буде змушене звернутися до суду.
Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість за кредитним договором станом на 27 червня 2024 року складає 15 612,30 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19);від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).
Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Згідно п. 1.1. Договору № 503997 про надання споживчого кредиту від 06.02.2021 року укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення електронних даних, направлених Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства (https://sloncredit.ua).
Відповідно до п. 8.6. Договору, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі . Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Згідно п. 8.11. Договору сторони домовились, що примірник цього Договору вважається отриманим Споживачем, якщо Товариство його направило на електронну адресу вказану Споживачем в Особистому кабінеті та/або безпосередньо в Особистий кабінет. У випадку відправлення Договору в Особистий кабінет, Споживач приймає та підтверджує, що дані Особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення Договору та які дають можливість Споживачу переглядати укладений Договір, завантажити його на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення Договору вважається дата, з якої Споживачу в Особистому кабінеті стає доступним текст укладеного Договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір кредитної лінії № 819001278 від 15 грудня 2022 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, виниклі між сторонами правовідносини регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування»
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
При вирішенні спору між сторонами, суд враховує, що згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України також визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Зокрема відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Діджи Фінанас», яке є правонаступником кредитодавця, належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року в розмірі 15 612 (п'ятнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 30 (тридцять) коп., з яких: 10 230,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 381,62 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідач доказів на спростування заборгованості або її конкретного розміру суду не надав.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При розподілі судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем заявлено вимоги по стягнення судових витрат по справі, а саме витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., які згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу суду надано копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.11.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 42649746 від 01.11.2024, додаткову угоду № 503997 від 28.01.2025 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.11.2024, акт № 503997 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28.01.2025, згідно з яким було витрачено на правовий аналіз обставин та надання консультацій 2250 грн., складання позовної заяви 3000 грн., формування додатків до позовної заяви 750 грн., а всього 6000 грн., які згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 509, 526, 610-612, 625, 627 - 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 503997 від 06.02.2021 року станом на 27 червня 2024 року в розмірі 15 612 (п'ятнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 30 (тридцять) коп., з яких: 10 230,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 381,62 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 02 червня 2025 року.
Суддя Л.П. Слюсар