Справа № 212/5263/25
2/212/3220/25
03 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Мудрак М.М., до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, треті особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1
встановив:
До Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Мудрак М.М., до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, треті особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 .
На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2025 року заяву передано у провадження судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н.
Ухвалою судді від 14 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
19 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мудрак М.М. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, на виконання ухвали суду від 14 травня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді від 20 травня 2025 року позовну заяву повторно залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Так, суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Мудрак М.М., повторно була залишена без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
У зв'язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Так, у позовній заяві позивач просить суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - січня 2022 року по березень 2025 року. Встановлення даного факту необхідно позивачу для можливості отримання соціального захисту та соціальних гарантій передбачених Законом України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», внаслідок зникнення безвісти ОСОБА_2 .
Так, частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Справи позовного провадження характеризується наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.
Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Відповідачем у справі в позові та у заяві про усунення недоліків від 19.05.2025 зазначено Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, однак не зазначено, чим саме дана особа порушила права та інтереси позивача, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом, які саме вимоги (з перелічених) ставляться до відповідача, правові наслідки вирішення справи для останнього.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, встановлення вказаного факту впливатиме також на права й обов'язки інших осіб, не зазначених заявником у статусі заінтересованих осіб.
Разом з тим, право на отримання членами сім'ї військовослужбовця грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти передбачено у ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та відповідно до ст.23 цього Закону, фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
З наведеного вбачається, що позивачем, в порушення вищевказаних норм, належним чином не визначено суб'єктний склад учасників справи. Таким чином, спосіб усунення недоліків позовної заяви полягав у приведенні сторін у відповідність, позивачу необхідно було усунути недоліки, вірно визначивши учасників даної справи.
Суд звертає увагу, що недотримання вищевказаних вимог є перешкодою до відкриття провадження у справі.
За цих обставин позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Представник позивача Мудрак М.М. копію ухвали суду від 20 травня 2025 року про залишення повторно позовної заяви без руху отримав 20 травня 2025 року у власному Електронному кабінеті в системі «Електронний суд», що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу.
Так, станом на 03 червня 2025 року всі вищевказані недоліки позовної заяви не усунуто, що було процесуальним обов'язком позивача, в інтересах якої діє її представник.
Згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Мудрак М.М., до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, треті особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , слід визнати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 44, 84, 175, 185, 187, 260 ЦПК України суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Мудрак М.М., до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, треті особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 03 червня 2025 року.
Суддя О. Н. Борис