Справа № 175/4013/24
Провадження № 2/175/627/24
"02" червня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Слобожанської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна,
ОСОБА_3 через свого представника звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Слобожанської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 року та 13.11.2024 року задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 року клопотання представника позивача про повернення справи до стадії підготовчого провадження задоволено.
Представник позивача - адвокат Жила К.С. через систему «Електронний суд» подала клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
У підготовчому засіданні представник відповідача заперечувала щодо розгляду клопотання про призначення експертизи, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір.
Представник позивача підтримала подане клопотання у повному обсязі та просила задовольнити. Також зазначила, що сплата судового збору за подання клопотання про призначення експертизи не передбачена нормами ЦПК України.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд доходить висновку, що клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7, п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. 116 ЦК України, встановлені підстави та порядок забезпечення доказів.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Частиною 3 ст. 116 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Статтею 117 ЦПК України визначені вимоги до заяви про забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 ЦПК України, за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Згідно ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Положеннями ст. 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Зі змісту поданого представником позивача клопотання вбачається, що в ньому відсутні будь - які посилання на положення ст. 117 ЦПК України або що таке клопотання подається до суду в порядку забезпечення доказів, у зв'язку з чим таке клопотання у розумінні закону не є заявою про забезпечення доказів у цій справі, а розглядається відповідно до ст. 197 ЦПК України.
Суд зауважу є на тому, що сплата судового збору за подання до суду клопотання про призначення експертизи здійснюється лише за умови, що така заява розглядається в процесуальному порядку, визначеному ст.118 ЦПК України, а не за подання клопотання про призначення експертизи, яке розглядається відповідно до ст. 197 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд відхиляє твердження представника відповідача про повернення клопотання через несплату судового збору, оскільки за подання клопотання про призначення експертизи, якщо ці процесуальні дії не здійснюються як захід забезпечення доказів, судовий збір не повинен сплачуватися.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно п.п.1.2.2 п.1.2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року№53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: підвидом якої є, зокрема, земельно-технічна.
Основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Згідно ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
На підставі викладеного, для встановлення обставин та правильного вирішення даної справи, суд доходить висновку, що клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 103, 253, 254, 260, 261, 353 ЦПК України.
Клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи - задовольнити.
Призначити у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Слобожанської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
Чи знаходиться земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку виникло у ОСОБА_6 відповідно до Державного акту серія III - ДП № 098923 від 17 серпня 1999 року, в межах земельної ділянки кадастровий номер 1221481000:02:002:0168, належної на праві власності ОСОБА_4 , та який відсоток складає площа накладання даних земельних ділянок?
Проведення судової експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Зобов?язати сторін надати експертній установі всі необхідні документи з метою проведення експертизи належним чином.
Витрати на проведення експертизи покласти на позивача.
Суд роз'яснює, що відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Попередивши її про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. С. Журавель