Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2711/25
03.06.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071080000342 від 22.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, про накладення арешту на майно,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовується тим, що 21.05.2025 року близько 21 години 45 хвилин в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення "Дякове" на виїзд з України прибув автомобіль марки "Мерседес", в якому слідував в якості пасажира гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка для безперешкодного пропуску через ДКУ її чоловіка - громадянина Румунії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала інспектору прикордонної служби неправомірну вигоду в сумі 200 Євро.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000342 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
21 травня 2025 року, слідчим слідчого відділу відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_7 , в присутності понятих, було проведено огляд місця події, під час якого в приміщенні службового кабінету КПП «Дяково», що по вул. Фогодо, 106, в с. Неветленфолу, на комп'ютерному столі було виявлено та вилучено дві купюра номіналом 100 (сто) євро, які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ WAR1884542.
Згідно постанови заступника начальника СВ ОСОБА_3 від 22.05.2025 року дві купюри номіналом 100 євро визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12025071080000342 від 22.05.2025 року.
Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскації полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, виходячи з норм кримінального процесуального права, під час розслідування кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на: дві купюру номіналом 100 (сто) євро з метою збереження речових доказів та застосування спеціальної конфіскації.
Сторони на розгляд клопотання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступних обґрунтувань.
З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2025 року близько 21 години 45 хвилин в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення "Дякове" на виїзд з України прибув автомобіль марки "Мерседес", в якому слідував в якості пасажира гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка для безперешкодного пропуску через ДКУ її чоловіка - громадянина Румунії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала інспектору прикордонної служби неправомірну вигоду в сумі 200 Євро.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071080000342 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
21 травня 2025 року, слідчим слідчого відділу відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_7 , в присутності понятих, було проведено огляд місця події, під час якого в приміщенні службового кабінету КПП «Дяково», що по вул. Фогодо, 106, в с. Неветленфолу, на комп'ютерному столі було виявлено та вилучено дві купюра номіналом 100 (сто) євро, які вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ WAR1884542.
Згідно постанови заступника начальника СВ ОСОБА_3 від 22.05.2025 року дві купюри номіналом 100 євро визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12025071080000342 від 22.05.2025 року.
Так, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою долучення як речових доказів та забезпечення можливої конфіскації цього майна.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За змістом ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту даного конкретного майна, конкретизовано підставу та мету накладення арешту на майно.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: було предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави.
Статтею 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскації полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власні ст і держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За наведених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що матеріали клопотання переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, та в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме речові докази - дві купюри номіналом 100 євро, які були вилучені в ході огляду місця події 21.05.2025 року в приміщенні службового кабінету контрольно-пропускного пункту «Дяково» в с. Неветленфолу, по вул. Фогоди, 106, Берегівського району, з метою збереження речових доказів та застосування спеціальної конфіскації.
Копію ухвали невідкладно надати слідчому та невідкладно надіслати власнику арештованого майна.
Роз'яснити, що відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1