Справа № 743/105/25 Головуючий у 1 інстанції Кравчук М. В.
Провадження № 33/4823/360/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
30 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові, апеляційну скаргу захисника адвоката Похилька С. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець ЗСУ (зі слів), проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 18 січня 2025 року о 21 год. 45 хв. по вул. Садова, 1, у сел. Ріпки, Чернігівського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що ОСОБА_1 заперечує визнання своєї вини з тих підстав, що причиною зупинки транспортного засобу співробітником поліції у рапорті зазначено надходження інформації про керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, проте у відповідь на адвокатський запит відділення поліції № 2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, був надісланий лист від 19.02.2025 № 35/25, в якому зазначено, що повідомлень про керування водієм автомобіля Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані сп'яніння, у період часу з 20 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. на гарячу лінію не надходило. На його думку, відсутність підстав для зупинки транспортного засобу за доктриною "отруєного дерева" не зобов'язувала ОСОБА_1 виконувати будь-які подальші вказівки поліцейських.
Також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено населений пункт проживання ОСОБА_1 , оскільки села Новоукраїнка на території Чернігівської області не існує взагалі, а ОСОБА_1 проживає у селі Новоукраїнське, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади від 18.03.2025, № 2025/003658857.
Крім того, зауважує, що при складенні адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та звернув увагу на те, що до ознак алкогольного сп'яніння в силу переліку, визначеного п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735, почервоніння очей не належить.
Також звертає увагу суду на те, що з відеозапису безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не вбачається, і, між тим, зазначаючи про неосвітлений та забруднений номерний знак, працівники поліції не склали постанову про порушення Правил дорожнього руху та не притягнули ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Щодо хиткої ходи та агресивної поведінки ОСОБА_1 зазначає, про отримання особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, поранень та контузії при захисті Батьківщини, на підтвердження чого долучив у судовому засіданні місцевого суду довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.12.2023, № 13169, виданої військовою частиною НОМЕР_2 та довідку ВЛК від 03.12.2024 № 12007.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та його захисник адвокат Похилько С. М. не прибули. Справа двічі відкладалася за заявою ОСОБА_1 та його захисника адвоката Похилька С. М.
Від захисника надійшла заява про проведення апеляційного розгляду справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається з переглянутих апеляційним судом відеозаписів, доданих до протоколу, якими зафіксовано рух автомобіля Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , позаду якого рухався службовий автомобіль поліції. Надалі поліцейськими за допомогою проблискових маячків подано вимогу про зупинку. Автомобіль Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинився. Поліцейський відразу підійшов до автомобіля, до водія, представився та запропонував водієві вимкнути двигун та підійти до номерного знаку, аби водій мав змогу переконатися у несправності підсвітки та забрудненості номерного знаку. ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, відмовився, зазначаючи що він сьогодні пив, але не їхав, він не за кермом. Така поведінка ОСОБА_1 вірно розцінена як відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Примусова доставка в лікарню водія поліцейськими чинним законодавством не передбачена.
Більше того, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній декілька разів просив поліцейських домовитись, що може свідчити про небажання проходити огляд з метою фіксування стану сп'яніння у встановленому порядку.
У подальшому, ОСОБА_1 став поводитися зухвало по відношенню до поліцейських, які перебували при виконанні службових обов'язків, висловлювався нецензурними словами та відмовився від проходження огляду, мотивуючи тим, що він не керував автомобілем. Поліцейський роз'яснив водію про те, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що і було зроблено.
Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують.
Щодо тверджень захисника про надуманість причини зупинки у вигляді неосвітленого номерного знаку та його забруднення, місцевий суд вірно зауважив, що з відеозапису вбачається наявність непрацюючої однієї з двох підсвіток номерного знака.
При цьому, суд позбавлений можливості переконатися у видимості номерного знака ОСОБА_1 на певній відстані, позаяк у відеоматеріалах бодікамера знаходиться у безпосередній близькості до номерного знака. Натомість, сам факт фіксації тверджень працівників поліції в цій частині спростовує доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу.
У частині доводів захисника про не складення працівниками поліції постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за неосвітлений номерний знак в темну пору доби, місцевий суд правильно зазначив, що дотримання посадових обов'язків працівника поліції щодо фіксації інших складів правопорушень та притягнення до адміністративної відповідальності за дії, що не становлять предмет доказування у даній справі, не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з виявленим працівниками поліції порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що працівник поліції ОСОБА_1 не роз'яснив його права, також є безпідставними.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 під час складення протоколу стосовно нього скористався своїм конституційним правом, яке передбачене ст. 63 Конституції України та написав пояснення у протоколі по суті порушення.
Також, із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не ставив питання про запрошення йому адвоката, що свідчить про те, що останній не мав бажання скористатися правовою допомогою захисника.
Стосовно тверджень захисника про відсутність доказів безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на те, що ОСОБА_1 під час відеофіксації поводив себе агресивно, на поставлені запитання та висловлені твердження працівників поліції відповідав грубою нецензурною лайкою, хапав працівників поліції за однострій. Такі перешкоди у з'ясуванні позиції ОСОБА_1 були зумовлені саме його поведінкою, а не неналежним виконанням поліцейськими своїх обов'язків.
Натомість, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції двічі роз'яснювався ОСОБА_1 механізм проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (о 21 год. 49 хв. та о 21 год. 54 хв.) та о 21 год. 57 хв. останній висловився наступним чином: "Я нічого не буду підписувати, я нічого не буду робить", що місцевий суд, з огляду на поведінку ОСОБА_1 , вірно вважає достатньою підставою стверджувати свідому відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, не передбачає такої ознаки алкогольного сп'яніння як почервоніння очей, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Почервоніння очей у водія, поряд з такими ознаками як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації руху, лише посилювало підозри про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника в частині невірного зазначення населеного пункту проживання ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовують факту події та складу правопорушення.
За змістом пункту 7 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Місцевим судом встановлено з відеозапису, що неточність у написанні назви населеного пункту (Новоукраїнка замість ОСОБА_2 ) виявлена вже після складення та підписання протоколу та озвучена працівниками поліції під відеофіксацію (22 год. 39 хв.), а отже суд першої інстанції не знайшов підстав вважати протокол недопустимим доказом у справі.
Таким чином, зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 була виправданою, при цьому стан останнього у подальшому обґрунтовано викликав у працівників поліції сумніви у керуванні водієм транспортним засобом у тверезому стані, а сукупність візуальних ознак та поведінка водія вказували на цілком обґрунтовані вимоги працівників патрульної поліції пройти відповідний огляд. Порушень конституційних прав, свобод та інтересів громадян, які б впливали на допустимість доказів у справі, судом не встановлено.
Обставини отримання ОСОБА_1 поранень та контузії в якості причини хиткої ходи та агресивної поведінки оцінці місцевим судом не підлягали, позаяк стороною захисту, фактично, не заперечувалась сумнівність поведінки ОСОБА_1 у відповідності до тверезого стану, що могло бути спростовано виключно результатами огляду на стан сп'яніння, від якого ОСОБА_1 відмовився.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Якщо ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Похилька С. М. залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець