Справа № 127/7278/25
Провадження № 33/801/532/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
Доповідач: Оніщук В. В.
02 червня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Кашпрук М. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що 05 березня 2025 року о 23 год 20 хв в м. Вінниці по вул. Київська, 94, ОСОБА_1 керував електросамокатом «Ecos» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в лікаря нарколога в КНП «ВОНД «Соціотерапія» ВОР», висновок позитивний, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки (вул. Київська, 94, м. Вінниця) за допомогою приладу «Drager Alcotest». Надалі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 погодився. Під час проходження огляду у приміщенні КНП «Соціотерапія» ВОР результат був позитивний - 0, 24 проміле.
Однак відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», границя допустимої похибки результату вимірювання становить +- 0,04 проміле, що не було враховано ані працівниками поліції, ані судом першої інстанції. Отже, результат огляду у 0,24 проміле знаходиться у межах можливої похибки вимірювань, а тому відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
До того ж при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не були залучені свідки, що свідчить про його недопустимість.
Окрім того працівниками поліції допущено порушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки місцем його складення зазначено вул. Київську, 94, у той час як він був складений на території медичного закладу за адресою вул. Пирогова, 109в, що підтверджується відеозаписом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
За змістом підпунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до розділу І пункту 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Водночас апеляційний суд зауважує на тому, що санкцією ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким у стані алкогольного сп'яніння, з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 263336 від 06 березня 2025 року, водій ОСОБА_1 05 березня 2025 року о 23 год 20 хв по вул. Київській, 94 керував електросамокатом «Екос» у стані алкогольного сп'яніння, огляд у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в КП ВОНД «Соціотерапія». Висновок 0126, позитивний. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
У протоколі ОСОБА_2 власноруч зазначив, що їхав додому після більярду на самокаті по причині відсутності громадського транспорту (а. с. 2).
Як видно із чека приладу Alcotest 6820 (тест № 3417 від 05 березня 2025 року) результат огляду ОСОБА_1 0,29 проміле (а. с. 4).
Як видно із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Alcotest 6820. Результат - 0,29 проміле (а. с. 6).
Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР від 06 березня 2025 року №00801260 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння алкотест - 0,29 проміле, алкотест - 0,24 проміле (а. с. 7).
До матеріалів справи долучено відеозапис із нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано як о 23 год 25 хв працівники поліції зупиняють ОСОБА_1 , який керує електросамокатом, просять пред'явити документи. Після перевірки документів поліцейські запитують чи не має ОСОБА_1 при собі заборонених предметів чи речовин, пропонують пройти поверхневу перевірку. Далі запитують чи не вживав він алкоголь, ОСОБА_1 відповідає, що вживав. Поліцейські роз'яснюють, що керувати електросамокатом після вживання алкоголю заборонено, проводять поверхневу перевірку.
О 23 год 28 хв поліцейські пропонують пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 погоджується. Результат огляду - 0,29 проміле. Поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 , що у разі незгоди із результатом огляду, він може пройти огляд у медичному закладі, роз'яснює йому його права.
О 23 год 36 хв ОСОБА_1 повідомляє поліцейським, що не погоджується із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, просить доставити його в заклад охорони здоров'я для повторного огляду.
О 23 год 49 хв поліцейські доставляють його у заклад охорони здоров'я. Результат огляду - 0,24 проміле.
Далі працівники поліції починають складати адміністративні матеріали, о 00 год 34 хв ознайомлюють із ними ОСОБА_1 .
Як зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги про те, що протокол є недопустимим доказом через не залучення свідків при його складенні є безпідставними.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на таке.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до технічної характеристикою приладу «Drager Alcotest 6820» границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +- 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка: 10% - у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: 0,04% у діапазоні від 0 до 0,4 %; відносна похибка: 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле. Тому результат огляду ОСОБА_1 у 0,24 проміле знаходиться у межах похибки, заявленої виробником алкотестера, а тому немає підстав вважати, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає наведені доводи скаржника такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З принципу дії алкотестера Драгер слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові (як зазначено в Інструкції № 1452/735), а в видихаючих парах етанолу в повітрі. В Інструкції із застосування такого «Drager Alcotest 6820» зазначено, що він є портативним приладом, що гарантує швидкий і точний аналіз алкоголю у видихуваному повітрі.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», яким проводився огляд ОСОБА_1 , границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від - 5 °C до + 50 °C складають для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка (д): ± 10 % - у діапазоні від 0,4 проміле до 5,0 проміле.
Отже, при значенні 0,24 проміле з урахуванням допустимої похибки приладу «Drager Alcotest 6820» результат тесту, який пройшов ОСОБА_1 становить 0,2 проміле, що не є перевищенням дозволеної норми.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд доходить висновку, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, здійснений за допомогою вказаного спеціального технічного засобу, не дає достатніх підстав для однозначного висновку поза розумним сумнівом про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом 05 березня 2025 року о 23 год 20 хв.
Окрім того апеляційний суд вважає підставними доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням, оскільки місце його складення за адресою вул. Пирогова, 109в не відповідає зазначеному вул. Київська, 94.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час, у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспані» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а апеляційний суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не вбачається наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є передчасним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, беручи до уваги встановлені під час апеляційного розгляду обставини, керуючись у тому числі статтею 62 Конституції України, апеляційний суд приходить до переконання, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з недоведеністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук