Справа № 750/5163/25
Провадження № 2/750/1710/25
02 червня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарЩибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/5163/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.04.2025 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.02.2021 № 10003101736 у розмірі 20 792,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Ухвалою суду від 17.04.2025 дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.06.2025.
07.05.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, в якій просив задовольнити позов, а справу слухати за його відсутності.
Відповідач, яка оповіщалась судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 04.02.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено № 10003101736 про надання споживчого кредиту (а.с. 23-28).
Указаний кредитний договір у відповідності до пункту 9.10 договору підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в пункті 10 Кредитного договору.
Сума, на яку надається кредит становить 5 000,00 грн; тип кредиту - кредит; строк надання кредиту - 7 календарних днів; процентна ставка становить 1,48% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (пункти 1.2-1.3 договору).
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Товариством з метою отримання кредиту.
За умовами пунктів 2.4, 2.5 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту; кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Нарахування процентів за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, тобто метод «факт/факт» (пункт 3.1 договору).
Відповідно до пункту 6.1 спірного кредитного договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіка розрахунків.
У пункті 9.14 кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що перед укладенням цього Договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в частині першій, другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті Товариства; вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті Товариства https://cashberry.com.ilа/, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕС ФІНАНС» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою за вих. № 62/3685/12 від 14.12.2022 (а.с. 43 зворот).
Із графіку платежів/розрахунків, який є додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021, убачається, що сторони домовились про те, що через сім днів з дня отримання кредиту позичальник поверне суму кредиту у розмірі 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 518,00 грн, а всього - 5 518,00 грн (а.с. 27 зворот-28).
Додатковою угодою про зміну умов договору від 11.02.2021 до договору № 10003101736 від 04.02.2021 сторони домовились про наступне: за умови сплати позичальником кредитору в строк до 11.02.2021 фактично нараховані проценти по договору № 10003101736 від 04.02.2021 в сумі 518,00 грн, сторони дійшли згоди змінити пункти 1.2, 1.3 договору, виклавши його у такій редакції: «кредит надається строком до 25.02.2021, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором»; при порушенні позичальником виконання зобов'язань, визначених в пунктах 1, 2 цієї Додаткової угоди, дія цієї Додаткової угоди анулюється, сторони повертаються до умов, що діяли до укладення цієї Додаткової угоди; всі інші умови Договору не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (а.с. 38 зворот-39).
Додатковою угодою про зміну умов договору від 12.03.2021 до договору № 10003101736 від 04.02.2021 сторони досягли взаємної угоди щодо реструктуризації заборгованості, що виникла у Боржника перед Кредитором згідно з договором та яка не погашена на дату укладення цієї Додаткової угоди; на період дії реструктуризації кредитором нарахування процентів за користування кредитом за Договором зупиняється; загальна сума заборгованості, що підлягає реструктуризації, за даною Додатковою угодою, складає 8 596,00 грн, з яких: сума кредиту - 5000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом - 1736,00 грн та прострочені проценти за користування кредитом - 1 860,00 грн, передбачені пунктом 6.3. Договору (а.с. 37-38).
Підпунктом 4 пункту 5.1 Договору про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021 передбачено, що ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за цим Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника відповідно до цивільного законодавства України.
05.09.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, за яким ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Так, згідно з підпунктом 2.1 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 32-36).
Витягом з Додатку до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 підтверджується передача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС», зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021 (а.с. 13).
Із розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021, наданого позивачем, убачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором складає 20 792,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 792,00 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 18-21).
За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із Договору про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021 убачається, що він укладений в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
За приписами статті638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
На адресу відповідача, вказану нею у кредитному договорі, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило останній повідомлення про відступлення прав вимоги (а.с. 40).
Як убачається з матеріалів справи, позивач належить до фінансових установ, які мають право здійснювати такий вид фінансових послуг як факторинг.
Відповідно до статей 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021 укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам статей 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України. На виконання вимог частини першої статті 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв'язку з чим він відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями частини першої статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вищевказаний договір про надання споживчого кредиту та відступлення прав вимоги не були визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому у відповідності до положень статей 6, 204, 627 ,629, 1083 ЦК України є правомірними, чинними та обов'язковими для виконання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору, а наданий позивачем розрахунок під час судового розгляду не спростований іншою стороною.
ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву заявила клопотання про застосування позовної давності.
За приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя, четверта статті 267 ЦК України).
При цьому, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.
Тобто, воєнний стан був введений 24.02.2022 і триває на даний час.
Як уже зазначалося, кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено 04.02.2021; кредит надається строком до 25.02.2021.
16.04.2025 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
У свою чергу, відповідач зазначає, що підлягає застосуванню позовна давність.
Так, з урахуванням положень статті 257 ЦК України позивач вправі був звернутися до суду з позовом до відповідача за захистом свого порушеного права з вимогами про стягнення заборгованості в строк не пізніше 25.02.2024, а позов подано 16.04.2025.
Однак, з 24.02.2022 і по теперішній час триває воєнний стан, на період дії якого також продовжено, зокрема, і строки позовної давності.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги той факт, що відповідач користувалася наданими банком коштами, не виконуючи зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021 щодо своєчасного повернення позивачеві наданих грошових коштів зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;
3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі
№ 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від
25.05.2021 у справі № 910/7586/19).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії: акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 02.04.2025, яка оцінюється позивачем у 9 000,00 грн; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»; договору № 42649746 від 01.01.2025 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткової угоди № 10003101736 від 02.04.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Ураховуючи відсутність заперечень Грицик М.Ю. щодо розміру витрат на правничу допомогу, а також права суду втручатись у договірні відносини між адвокатом та клієнтом без ініціативи відповідача, вони підлягають стягненню у визначеному позивачем та адвокатом розмірі.
Згідно зі статтею141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати по оплаті судового збору в розмірі
2 422,40 грн, які підтверджуються копією платіжної інструкції № С376 від 01.04.2025.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 10003101736 від 04.02.2021 в розмірі 20 792,00 грн (двадцять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 9 000 грн 00 коп. (дев'ять тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2 422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя